Радіо Свобода Daily: «Нафтова війна» Білорусі і Росії може створити певні загрози для України

Нафтопереробний завод у білоруському місті Мозир

Росія зупинила постачання нафти до Білорусі

Росія зупинила постачання нафти до Білорусі з 1 січня 2020 року. Білоруські нафтопереробні заводи у Мозирі та Новополоцьку повідомили Радіо Свобода, що працюють на торішніх запасах із мінімальним завантаженням. Москва і Мінськ досі не домовилися з ключових питань щодо ціни на нафту на 2020 рік, тарифу на транзит територією Білорусі, а також про компенсацію за російські зміни в оподаткуванні нафтової галузі.

Наразі транзит російської нафти до України та Польщі не перервано. Які наслідки це може мати для України, якщо нафтова війна триватиме, і чи існує альтернатива російській нафті, читайте у матеріалі.

Далі кілька новин стисло:

  • Президент України Володимир Зеленський отримав від компанії «Квартал 95» 4 мільйони 984 тисячі гривень. Датою отримання доходу є 27 грудня 2019 року, його видами – роялті та компенсація за користування торговою маркою.
  • Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) назвав українського півзахисника Богдана Лєднєва серед 50 молодих гравців, за якими необхідно стежити у 2020 році. 21-річний Лєднєв наразі виступає в луганській «Зорі», проте права на гравця належать київському «Динамо».
  • Найтемніші столиці світу: Україна посідає 9-е місце серед міст з найменшою кількістю сонячного світла. Більше – в інфографіці.​

Іранський генерал загинув від американського удару. Очікується, що Іран відповість силою

У Багдаді внаслідок безпілотного авіаудару з боку США загинув вищий іранський генерал Касем Сулеймані. Це – останній інцидент у ланцюгу подій, які свідчать про загострення відносин між Вашингтоном та Тегераном протягом останнього тижня. Очікується, що смерть Сулеймані призведе до відповідних ударів з боку Ірану по американських та ізраїльських об’єктах на Близькому сході. Чому на Сулеймані полювали США та які можуть бути наслідки його ліквідації?

Ексклюзивне інтерв’ю з колишнім полоненим Олегом Глазюком

Олег Галазюк опинився на вільній території України 29 грудня в результаті великого обміну утримуваними особами між Києвом та російськими гібридними силами –​ 76 на 124. Він –​ викладач філософії з Чистякова (до декомунізації Торез), один із авторів рубрики «Листи з окупованого Донбасу» на сайті Радіо Свобода. У його так званій «кримінальній справі», яку вели бойовики, зазначено: «вступивши у злочинну змову», Галазюк називав Донецьк окупованим Росією. Радіо Свобода зустрілося з ним біля в'їзду до державної клініки «Феофанія», куди після обміну привезли на обстеження всіх цивільних. Олег Глазюк показує нашивку на кофті: «Отряд №9». Ще перед Новим роком він ходив із нею у колонії.​

«Буду всю цю фігню бюрократичну просто ліквідовувати»

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров – наймолодший міністр України. Йому 28 років. Ще рік тому він був звичайним запорізьким підприємцем, займався маркетингом та розвивав свою власну діджитал-компанію. А потім у його житті з’явився Володимир Зеленський. Федоров був головним цифровим стратегом Зе!команди – спочатку курував діджитал-напрямок під час президентської кампанії Зеленського, потім вибудовував діджитал-стратегію для партії «Слуга народу» під час парламентських виборів. Інтерв’ю з міністром дивіться і читайте тут.

«Маленькі» інвестори​, які змінюють світ

В Україні набирає популярності нова бізнес-модель: звичайні українці кооперуються і вкладають власні кошти у проєкти, які орієнтуються не лише на прибуток, а й на суспільну чи екологічну користь. У світі такий бізнес називають імпакт-інвестиціями, експерти прогнозують, що в недалекому майбутньому вони домінуватимуть на планеті. В Україні обсяг імпакт-інвестицій невеликий, але їхня популярність зростає: громади міст, у яких діють такі проєкти, вже відчули суспільну користь від них. Однак експерти говорять не лише про перспективи «суспільно корисного бізнесу» в Україні, а й про деякі суттєві ризики для цього сектору.

І продовжуємо тему кіно. Сьогодні – про українські стрічки, які претендували на «Оскар»

Фільм «Додому» Нарімана Алієва вилетів з гонки за «Оскар», як і всі попередні фільми, які Україна відправляла за цією нагородою, починаючи з 1997 року.

Сьогодні в Україні відбором фільмів на «Оскар» опікується Український оскарівський комітет. Спочатку кіноакадемія США складає довгий список фільмів (лонг-лист), які відповідають критеріям «Оскара». У цей список потрапляли 11 із 12 поданих за всю історію українських фільмів. Згодом у Голлівуді оголошують короткий список із 10 фільмів (шорт-лист), які претендують на номінацію. З них обирають п’ятірку номінантів, а на церемонії оголошують переможця. Радіо Свобода згадує, з якими картинами Україні не вдавалося потрапити у список номінантів і чим вони запам’яталися глядачам і критикам.

Найяскравіші меми і фрази 2019 року

Протягом всього 2019 року Радіо Свобода збирала реакції соціальних мереж на найбільш резонансні події. Деякі з них змушували плакати від сміху, а деякі – від сорому. Ми пропонуємо згадати найбільш яскраві моменти, які обговорювали соціальні мережі.

«Факінг отрасль»; «чуваки і чувіхі»; «стадіон, так стадіон»; «закон про протидію лихослів’ю»; «мама, яка любить швидкість» і багато іншого. Зібрали для вас найяскравіші, хоч інколи й абсурдні, фрази публічних людей у 2019 році. І, звісно, це не повний перелік.​

Зберігайте і розвивайте почуття гумору! Воно усім нам ще знадобиться!

Ваше Радіо Свобода Daily

Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.