29 грудня відбулося взаємне звільнення утримуваних осіб на Донбасі. Служба безпеки України вже опублікувала список звільнених, які повернулися до Києва із окупованого Донбасу. У списку – 12 військових і 64 цивільних, всього 76 громадян.
Втім, справжній виплеск сварок і суперечок спричинили умови обміну. Серед тих, кого українська сторона передала в ОРДЛО, є п’ятеро колишніх беркутівців, обвинувачених у вбивстві 48 і пораненні 80 людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. Крім цього, в списку є також фігуранти справи про вибух біля Палацу спорту у Харкові, внаслідок якого загинули четверо людей
Після рішення суду про звільнення ексберкутівців під особисте зобов’язання сотні протестувальників зібралися під будівлею Лук’янівського СІЗО у Києві, перекинувши сміттєві баки перед воротами установи з метою перешкодити вивезенню колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут». Тим не менш, їх все-таки передали на територію ОРДЛО.
У соцмережах почалися суперечки стосовно того, чи варто було відпускати обвинувачених у настільки серйозних злочинах. Багато хто обурювався таким рішенням української влади та виступав проти передачі ексберкутівців на сторону ОРДЛО до винесення їм офіційного вироку.
Інші ж дописувачі говорять про те, що життя людей, яких ще можна врятувати, є найбільшою цінністю для країни.
Радіо Свобода зібрало реакції соціальних мереж щодо обміну полонених по обидва боки суперечки.
«Смерть судової системи»
Волонтер Юрій Касьянов, як і багато інших дописувачів соціальних мереж, назвали події «смертю судової системи в Україні».
Багато хто порівнює обмін утримуваними особами між Україною та угрупованнями «ЛНР» та «ДНР» із обміном між палестинцями та Ізраїлем. Втім, багато дописів свідчать про те, що це порівняння не може бути однозначним.
Блогер Іван Оберемко пише: «Я б обговорив обмін вбивць Небесної сотні, якщо б був хоч трохи впевнений в тому, що наша правоохоронна система більше не збирається нас вбивати».
«Зрозумійте нарешті. Мова не просто про обмін убивць. Беркут можна було обмінювати. Але після вироку. Його немає і вже не буде. І це ніяка не ціна обміну. Це зрада. Тепер у нас десятки справ знищені», – пише активіст Сергій Мазур.
Багато хто пише про те, що обміняти ексберкутівців було варто, але лише після винесення вироку для них.
Проти обміну на колишніх беркутівців, обвинувачених у вбивстві на майдані, виступив і режисер та колишній в’язень Кремля Олег Сенцов.
Він наголошує на тому, що обмін на них позбавляє можливості іншим полоненим бути обміняними: «Кримські татари та інші наші політв’язні і надалі будуть сидіти у російських в’язницях. Невинні. За це Україна віддасть справжніх вбивць: російських найманців, харківських терористів та п’ятьох беркутівців. І справа не тільки в тому, що в нас майже не залишається цього «чоловічого обмінного фонду» (дуже цинічний та практичний вираз) і для нового повернення своїх заручників, український уряд буде вимушений надалі торгувати інтересами країни з ворогом. А у том, що цей крок лишає нас головного – справедливості».
Погоджується з ним російський журналіст Аркадій Бабченко.
«Ще є шанс повернути живих»
Втім, є й користувачі соціальних мереж, які висловились за обмін колишніх «беркутівців» на громадян України, які були в полоні угруповань «ЛНР» та «ДНР».
Владислав Овчаренко пише: «Ми на жаль не можемо повернути загиблих, але ще є шанс повернути живих, які сидять в полоні, в реальному пеклі вже 4 роки й більше».
Макіївчанин, якого звільнили з полону бойовиків «ДНР», Володимир Фомічов також пише про те, що обмін на ексберкутівців теж варто було здійснити.
У своїй аргументації він посилається на власний досвід: «Багато хто обмірковує, чи варто віддати беркутівців у обмін на наших людей. Я би віддав. Мені так підказує сумління. Адже, поки у нас все добре, у них все погано. Ми на новий рік будемо пити вино, їсти французький сир, а вони питимуть брудну воду із крана і їсти смердючу баланду з салом, на якому залишається волосся».
І така позиція не поодинока: «По суті, це чергова суперечка про те, що має бути вище в ієрархії цінностей суспільства – моральна сатисфакція чи свобода конкретних живих людей? Ті, хто говорить, що беркутівців і терористів ніяк не можна відправляти на обмін, – фактично вимагають, щоб моральна сатисфакція була вищою в ієрархії цінностей, аніж конкретні живі люди».
Є й ті, хто дотримуються нейтральної позиції.
Вже після обміну ситуацію прокоментував і президент України Володимир Зеленський: «Це було складне політичне рішення. Я вважаю, що наші бійці, військові, журналісти – всі герої і наш пріоритет – повернути наших людей. Я з повагою ставлюся до всіх, хто втратив рідних на Майдані, загиблих ми, на жаль, не повернемо, але ми могли повернути живих. І це пріоритет», – сказав президент.
Він висловив упевненість у тому, що «це ніяк не впливатиме на справи Майдану».
«Справи Майдану ми закінчимо обов’язково. Якщо б вони (ексберкутівці – ред.) залишились, ми б не отримали наших розвідників і наших хлопців, які були в Дебальцеві… Якби в мене було ще 100 беркутівців і мені пропонували б одного розвідника, я би віддав цих 100 беркутівців», – додав президент.
Він наголосив, що неодноразово зустрічався з родинами Героїв Небесної Сотні.
Обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня на КПВВ «Майорське» на Донеччині. Звідти звільнених громадян України мають повітрям доправити до Києва.
Як повідомили біля КПВВ «Майорське» у коментарі hromadske радник секретаря РНБО Сергій Сивохо і представниця України у гуманітарній підгрупі ТКГ Валерія Лутковська, в межах обміну Україна передала угрупованням «ДНР» і «ЛНР» 127 людей, ще 14 відмовились брати участь в обміні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Низка громадських організацій прокоментували включення ексберкутівців до списку на обмінПізніше, вже в аеропорту «Бориспіль», Валерія Лутковська повідомила, що в рамках обміну між Україною і підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» Київ передав 124 особи.