(Рубрика «Точка зору»)
Тетяна Попова
Як методи, що використовуються в медіа-плануванні і в комерційному медіа-аналізі, можна застосувати в державних комунікаціях.
Оскільки я відповідаю за поліпшення комунікації органів державної влади в Раді з питань свободи слова, кілька місяців тому я зацікавилася: а які, власне, у нас показники з комунікацій органів державної влади?
Це було якраз після того, як російські ЗМІ опублікували інформацію про те, що Україна узгодила «формулу Штайнмаєра», але до того, як про це встигли заявити українські офіційні особи. Звісно, я була не здивована, побачивши, що показники за згадуванням президента почали отримувати величезну кількість негативного забарвлення – близько 40%*. Але ці показники для мене, як медійника, були дуже сумними, і перше, що я зробила, – це показала ці дані деяким моїм колегам по Раді з питань свободи слова в Офісі президента. Після пресмарафону Зеленського ситуація почала поступово поліпшуватися.
Надалі на щотижневій основі я продовжувала аналізувати показники згадувань і тональності згадувань президента. І хочу привітати тих, хто працює з піаром Зеленського. В останні тижні показник впав у порівнянні з тим, який був у жовтні, майже в 3 рази – до 15%*. Це, до речі, зайвий раз підтверджує, що з журналістами та ЗМІ треба частіше спілкуватися. Одні соціальні мережі це спілкування все-таки не замінюють. Звичайно, відсоток аудиторії, яка споживає інформацію через соцмережі, збільшується. Але, тим не менше, основними каналами доставки інформації від органів державної влади до громадян залишаються ЗМІ – як офлайнові, так і онлайнові.
Ще одним цікавим фактом, на який я звернула увагу, було те, що при розділенні згадок Зеленського, високі показники, практично зіставні за рівнем з українськими хоча звісно менші ніж українські, були в російських і в іноземних ЗМІ. Наприклад, згадки на вебресурсах про Зеленського за останній місяць (із 11.11.2019 по 11.12.2019) були наступними*:
|
Україна |
140487 |
|
Росія |
28647 |
|
Іноземні ЗМІ (G20) |
10289 |
При тому, що в російських та іноземних ЗМІ не враховуються показники офлайнових медіа. Там ми бачимо тільки показники згадувань в онлайні, а вони, звичайно, менші, але не на багато менші, ніж показники онлайну в Україні. При чому зазначу, що відсоток негативної тональності в західних ЗМІ – помітно нижчий, ніж в українських, а негативна тональність в російських ЗМІ практично завжди була досить високою.
Зеленський можливо, один із найбільш часто згадуваних зараз політиків в Росії після Путіна. До речі, кількість негативу також знизилася і в Україні, і в Росії, а в США цей відсоток був завжди досить невисокий. Навіть якщо сама стаття зі згадуванням Зеленського в загальному є негативною, то згадка про нашого президента – швидше нейтральна. Що, в принципі, логічно, адже преса демократів зазвичай пише з негативною конотацією про республіканців, а республіканці пишуть негативно про демократів. У російських ЗМІ відсоток негативу був завжди досить високий. Зараз він трохи знизився, але все одно в 2 рази перевищує подібні показники в українських ЗМІ.
Тому жарт про те, що серіал «Слуга народу» зняли з показу на російському телеканалі «ТНТ» у зв'язку з тим, що в рейтингах популярності в Росії Зеленський став перемагати Путіна – можливо і не жарт. В принципі, сама українська демократія і демократичні методи, які використовуються в Україні, мають певний вплив на Росію.
* Всі показники наведені за даними «Семантрум»
Тетяна Попова – член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів, експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода