18 грудня у Мінську пройшло перше після саміту «норманської четвірки» засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. І останнє у цьому році.
У Парижі наполягали, що домовленості лідерів України, Росії, Німеччини та Франції щодо обміну полоненими та щодо чергових ділянок розведення військ на Донбасі будуть формалізовані у Мінську. Але цього наразі не сталося.
Що було на порядку денному
Домовленості лідерів країн «нормандської четвірки» в Парижі 9 грудня 2019-го передбачають:
- повний та всеосяжний режим припинення вогню, який має бути запроваджено до кінця 2019 року;
- взаємне звільнення утримуваних осіб, допуск міжнародних організацій, до всіх осіб, утримуваних у зв’язку з конфліктом на Донбасі;
- узгодження трьох нових ділянок розведення військ з гуманітарною метою;
- надання доступу ОБСЄ до всієї неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону.
Дискусія тривала до пізньої ночі
Засідання продовжувалося з перервами до 23-ї години ночі, після обговорення порядку денного у підгрупах та на засіданні самої Тристоронньої контактної групи, проводилися окремі зустрічі представників України та Росії Леоніда Кучми та Бориса Гризлова за посередництвом посла Мартіна Сайдіка.
Переговори йшли важко, представники Росії не йшли на поступки і на засіданні гуманітарної підгрупи, і на зустрічі самої ТКГ, сказав Радіо Свобода представник делегації України. Росіяни, за його словами, зокрема, вимагали, щоб Україна домовлялася безпосередньо з підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють окремі райони донецької та луганської областей, а також наполягали на особливому статусі цих територій в Конституції України.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Абсолютно все вирішується в Ростові» – Тука про так звану «незалежність» «ЛДНР»
Про обмін не домовилися
Делегаціям довелося призначити ще одне засідання для обговорення обміну полоненими, яке почалося о 20:00 і затягнулося до 23-ї години. Була надія на домовленість щодо обміну полоненими, але Росія та підтримувані нею представники угруповань «ЛНР» та «ДНР» наполягали на гарантіях та механізмах «юридичного очищення» своїх кандидатів на списки для обміну.
Представник угруповання «ЛНР» Владислав Дейнего заявив, що досі «не очищені» звільнені під час попереднього обміну 2017 року – тобто з них в Україні не зняли судимість, тому потрібні гарантії для нового обміну. У підсумку на засіданні 18 грудня конкретних домовленостей щодо обміну не досягли.
Представник угруповання «ЛНР» Владислав Дейнего та представниця угруповання «ДНР» Наталія Ніканорова, Мінськ, 18 грудня 2019 року
Посол Мартін Сайдік дипломатично оцінив ці переговори: «Сторони дуже ґрунтовно обговорювали питання обміну утримуваними, вони доклали істотних зусиль, щоб сприяти звільненню та обміну осіб, які утримуються у зв’язку з конфліктом, до кінця року і тим самим втілити в життя рішення «норманського саміту» з цього питання. Декотрі кроки ще треба буде зробити, щоб реалізувати ці очікування».
Посол Сайдік назвав ці кроки «технічними та оперативними».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Результати зустрічі лідерів «нормандської четвірки» і перші реакціїНаразі немає ясності щодо формули та механізму обміну, сторони також не назвали кількість осіб, яких хочуть звільнити. У Парижі домовилися про обмін за формулою «всіх на всіх» до кінця цього року. Чи встигнуть це зробити до Нового року, пан Сайдік відмовився спрогнозувати – наступне засідання ТКГ відбудеться 16 січня.
Розведення сил також відкладене
Після того, як вдалося розвести сили на лінії розмежування на Донбасі на трьох ділянках (Золоте, Петрівське і Станиця Луганська), на засіданні у Мінську розглядали можливість розведення ще у трьох місцях. При цьому Росія наполягала на відведенні військ на усій лінії зіткнення, про це, зокрема, заявив російський представник Борис Гризлов, який звинуватив Україну у небажанні піти на цей крок. Київ у свою чергу вимагає надання доступу ОБСЄ до всієї неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Контроль над кордоном: про який компроміс говорив Зеленський у Парижі?
Які саме три ділянки розглядалися 18 грудня, представники сторін та посол Сайдік не сказали, лише констатували, що домовитися не вдалося. Мартін Сайдік визнав, що ще є час – у Парижі домовилися про розведення сил та засобів ураження на трьох нових ділянках до кінця березня наступного року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сайдік пояснив, чому у Мінську не домовилися про розведення військ на Донбасі
До позитивних моментів можна віднести заяву ТКГ про подальшу підтримку режиму припинення вогню від 17 липня 2019 року, яке до цього часу постійно порушувалося.
Останні переговори під головуванням Сайдіка
Посередник на переговорах від голови ОБСЄ Мартін Сайдік 18 грудня провів своє останнє засідання – він сам попросився у відставку після 4,5 років роботи на посаді.
До позитиву у своїй роботі він відніс скорочення жертв на Донбасі серед цивільного населення, розведення сил на трьох ділянках лінії зіткнення, розмінування, відновлення мосту в Станиці Луганській тощо.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сайдік закінчує роботу представника ОБСЄ на переговорах щодо Донбасу
«За останній час я побував там три рази і не міг не захоплюватися швидким темпом відновлювальних робіт. Відновлений міст у Станиці Луганській покращить умови перетину лінії розмежування, особливо для літніх людей. Ця зима буде першою без переломів рук та ніг, людям не треба буде спускатися та підійматися мокрими та слизькими дерев’яними настилами», – сказав Мартін Сайдік.
Він подякував усім сторонам переговорів, а також своїй рідній Австрії за підтримку та Білорусі, яка надала майданчик для засідань, та представив свою наступницю Гайді Грау зі Швейцарії.
Посол Гайді Грау (ліворуч) – новий представник голови ОБСЄ на переговорах у Мінську, 18 грудня 2019 року
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про найбільш складне у роботі посередника на переговорах щодо Донбасу, про що він сказав би своїй наступниці, Сайдік заявив: «Нічого особливо складного немає, якщо є терпіння та бажання допомогти та розуміти усі сторони у цьому конфлікті. Якщо таких підходів немає, то тоді дійсно буде складно працювати».