Російський «Газпром» не обійдеться без української ГТС – Максим Білявський

Гості програми «Ваша Свобода»: експерт з енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський; голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, народний депутат України («Слуга народу») Андрій Герус; російський експерт з енергетики, партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін.

Між Росією та Україною може бути «газова війна», не виключає український прем’єр Олексій Гончарук. І додає: Україна до цього готова. А тим часом у Парижі Путін і Зеленський 9 грудня говорили не лише про Донбас. Зеленський заявив потім, що Україна підпише договір про поставки російського газу «за кращими умовами, ніж до цього». Цей період підписання може бути у проміжку між одним і десятьма роками.

Ваша Свобода | Росія–Україна: газова війна чи договір?

Олександр Лащенко: Президент Росії у Парижі запропонував Україні знижку на купівлю газу 25%. Пане Білявський, варто пристати на пропозицію господаря Кремля?

Максим Білявський: Законодавчий статус Росії в правовому полі України: це –держава-агресор.

Друге. Якщо цивілізовані ринкові умови синхронізувати і перевести в українські реалії взаємовідносин з Російською Федерацією і бажанням нинішньої влади купувати або отримувати газ за рахунок боргів, визначених Стокгольмським арбітражем, потрібно визначити три опорні тези. Російський газ має прийматися на східному кордоні Україна-Росія. Російський газ має бути прийнятий не більше, аніж 30% імпортної потреби України. І ціна має бути ринкова.

Ціна для України будь-якого імпортного газу має бути: ціна на газовій біржі в Європі, наприклад, NCG, яка знаходиться в Німеччині, мінус транспортування. На сьогодні в ЄС на газових хабах блакитне паливо котирується в цінах 170-180 доларів за тисячу кубометрів. На сьогодні ціни на блакитне паливо на українському ринку значно більші. Нам взагалі глобально в Україні потрібно переглянути ставлення до моделі газового ринку.

Максим Білявський

Ми маємо чітко розділити питання транзитного контракту і питання можливих поставок блакитного палива для українського ринку.

На сьогодні є відповідні сигнали від наших стратегічних партнерів – США, що санкції, можливо, будуть застосовані щодо «Північного потоку-2».

А з огляду на інформацію, яка, наприклад, мені відома, то в акваторії пролягання майбутнього газогону «Північний потік-2», де мають бути трубоукладні судна, їх немає в радіусі 500-700 кілометрів. А щонайменша потреба в українському маршруті, у транспортних потужностях на найближчий рік буде приблизно 80 мільярдів кубометрів.

2019 рік Україна закінчить із транзитною роботою для європейських споживачів на рівні 88 мільярдів кубометрів. Тобто наступний рік – 80 мільярдів кубометрів завантаження при рентабельності у 60 мільярдів кубометрів. Критичної ситуації немає. Українська ГТС, на відміну від ГТС Росії набагато стабільніша, кількість аварійних ситуацій у 2-3 рази менша.

«Північний потік-2» не добудований. Якнайшвидше буде добудований не раніше 1 вересня. Відтак «Газпром» не обійдеться в майбутньому без української ГТС. Позиція на перемовинах має бути наступна: довгостроковий контракт, щонайменше на 5 років, річні обсяги транспортування – не менше, аніж 80 мільярдів кубометрів (60 мільярдів кубометрів може гарантувати, замовити російська сторона, а 20 мільярдів кубометрів може гарантувати сторона ЄС).

Жодного дефіциту для усіх категорій споживачів у першому кварталі наступного року у випадку нульового транзиту не буде, не буде проблем з постачанням. У нас 22 мільярди кубометрів газу накопичено вперше за 10 років у газових сховищах. І, відповідно до прогнозів синоптиків, очікується тепла зима. На це реагують європейські трейдери. На сьогодні ціна на газових біржах в Європі знижується.

(Повна версія програми)

Найбільш від зупинки українського маршруту постраждають європейські споживачі. Вони переплатять при збереженні обсягів споживання усіх енергоресурсів в першому кварталі наступного року 7 мільярдів євро. Переплатять не лише на газ, але й на суміжні енергоресурси , мова про електроенергію та вугілля.

Треба ставити питання: як Україні зробити конкурентну пропозицію європейським споживачам щодо газу українським маршрутом? Нам потрібен конкурентоспроможний тариф і гнучкі умови. Гнучкі умови є, конкурентоспроможний тариф зможемо реалізувати, коли проведемо аудит господарської діяльності оператора ГТС. І створення прозорого конкурентного ринку природного газу, на якому оператор ГТС має бути окрема незалежна компанія, яка жодним чином не пов’язана з компанією, яка займається одночасно і розподілом газу, і видобутком. У нашому випадку окремо від «Нафтогазу». Цей процес на завершальній стадії.

– Пане Герус, коли може бути вирішене це розділення, щоб не «Нафтогаз» займався цими питаннями? І, яка ваша оцінка, що принесли переговори Зеленського і Путіна у Парижі (газовий аспект), яку вони перспективу матимуть?

Андрій Герус: Воно вже вирішене. Парламент ухвалив три закони. Президент ці закони підписав. Кабмін ухвалив відповідну постанову.

У нас запускаються європейські правила. І до 31 грудня у нас буде діючий окремий оператор ГТС, який буде повністю відділений від «Нафтогазу». Анбандлінг відбудеться. Ми будемо діяти, згідно з Третім енергетичним пакетом.

Якщо раніше мова йшла про те, що «Газпром» згодний продовжити транзит на один рік, були названі скромні обсяги газу, то тепер позиція, яка обговорюється, є більш вигідною для України. Тобто очевидно, що це буде більш довший контракт, це точно буде не один рік, а більше років, і це будуть більші обсяги газу, аніж обговорювалося раніше. Я позитивно оцінюю результати цих переговорів саме в частині газу і в частині транзиту.

Зараз йдуть перемовини щотижня, переговорні групи зустрічаються між собою. Зараз починається дуже інтенсивна фаза переговорів. Я вірю, що новий контракт про транзит буде підписаний до кінця грудня.

Андрій Герус

Ніхто нікому нічого дарувати не збирається. Рішення Стокгольмського арбітражу визнаємо і хочемо працювати в рамках цього рішення. Буде це грішми чи газом, чи якимось іншим товаром – це вже питання до обговорення. Але на сьогодні це рішення є діючим і має виконуватися.

– Переклад. Пане Крутіхін, на ваш погляд, що далі може бути у газових відносинах між Україною і Росією?

Михайло Крутіхін (переклад): Поки я бачу, що ні до чого не домовилися – немає тексту договору, який був би узгоджений, який можна було б підписувати. Хоча представники енергетичних структур двох країн були присутні в Парижі, але жодного толку з цього не вийшло.

Найголовніша проблема і найбільша причина – це психологічна нездатність російського керівництва прийняте те, що, на їх погляд, виглядає «поразкою». Почати сплачувати те, що вони повинні заплатити Україні за рішенням Стокгольмського арбітражу. Підписали документ, зобов’язалися ухвалити це рішення без жодних заперечень.

«Газпром» гроші виділив, але Кремль не може на це погодитися. Тоді це буде поразка. Та ще від кого поразка?! Від України!

Михайло Крутіхін

Зараз потужність ГТС України приблизно 164 мільярди кубометрів на рік. Щоб підтримувати цю систему в робочому стані, потрібен або великий об’єм прокачування, або ж дуже високий тариф, якщо маленькі об’єми. Але це також не влаштує «Газпром».

Тому тут треба узгоджувати, по-перше, довготривалість контракту, по-друге, гарантовані об’єми прокачування. Про це дві компанії могли б якось домовитися, тобто «Газпром» і оператор газотранспортних мереж. Але впирається все... дехто називає це політичною проблемою, а я називаю суто психологічною – не будемо платити і все.

Економічно доведеться платити пеню. Це вже не 2,6 мільярда, це вже під 3 мільярди накопичилося. І треба враховувати нові позови, які висуває українська сторона.