Підводні камені зміцнення гривні

Українська гривня зміцнилася щодо долара, встановивши чотирирічний рекорд та спростувавши песимістичні прогнози. Іноземці дедалі більше цікавляться українськими облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), українські заробітчани – привозять більше валюти з-за кордону, а ціни на газ, метал і зерно на світових ринках – сприятливі для України. Так, на прохання Радіо Свобода, пояснюють ситуацію фахівці Нацбанку та недержавні експерти. Але частина з них не виключає, що іноземці, які купують ОВДП та зміцнюють гривню, можуть швидко передумати. Наприклад – через необережні дії або заяви української влади.

Що допомогло українській валюті вийти на рекорд, та чого чекати від неї надалі?

24 гривні 4 копійки за долар США – таким є курс гривні відносно долара станом на 26 листопада. Українська валюта зростає з середини минулого року, востаннє вона була такою міцною в жовтні 2015 року.

Між тим частина експертів та деякі політики прогнозували проблеми з фінансовою стабільністю після зміни влади в Україні. Однак після перевиборів президента і Верховної Ради збереглися і керівництво Міністерства фінансів, і тенденція до укріплення гривні.

Цей тренд переважив навіть сезонні тенденції: наприкінці року долар та євро в Україні дорожчали, а гривня – падала, через витрати валюти на імпорт газу та інші чинники. Так було багато років поспіль, до 2019 року.

Завдяки яким чинникам українська валюта демонструє рекорд міцності? Із цим запитанням Радіо Свобода звернулося до керівництва Національного банку та до експертів.

Причини зміцнення гривні

(на думку НБУ та експертів)

• Іноземці продовжують цікавитися ОВДП в Україні. Вони купують їх за гривні, для цього продають іноземну валюту в Україні, створюючи її надлишок
• Іноземні кредитори та інвестори традиційно збільшують інтерес до України після виборів: новий президент та склад парламенту попервах мають «кредит довіри»
• Україна виростила рекордний врожай зернових та отримує валюту від його експорту на тлі вигідних світових цін
• На світових ринках – сприятлива ситуація для української металургійної продукції
• Українські трудові мігранти привозять більше валюти з-за кордону
• Український IT-сектор заробляє дедалі більше, нарощуючи експорт своїх послуг.
• На тлі цих тенденцій – імпорт зростає досить повільно, а інвестори – не поспішають виводити за кордон свої дивіденди.
• Золотовалютні резерви України поступово зростають, і зараз перевищили 21 мільярд доларів.
• Міжнародний валютний фонд, попри складні переговори, наразі не відмовляється від співпраці з Україною.
• В Україні дещо поліпшилася ситуація з платіжним балансом та з дефіцитом бюджету.

Великий інтерес інвестора до ОВДП – це тимчасово?

Нинішнє зміцнення гривні – це неприродна ситуація, стверджував в ефірі Радіо Свобода економіст Олег Пензин. Він схиляється до песимістичного розвитку подій.

Зміцнення гривні порівняно з доларом – випадковість? Оцінка експертів

«Те, що відбувається (з гривнею), є абсолютно неприроднім. Це результат як дій Міністерства фінансів на ринку ОВДП, так і недостатньої реакції на події, що відбуваються в Україні, Національного банку. На жаль, основні показники української економіки не втішають. Так, за 8 місяців ми маємо показник зростання ВВП 4,2% (в річному вимірі – ред.), але при цьому за останній рік (жовтень до жовтня) українська промисловість продемонструвала мінус 5%. Зростання ВВП досягнено за рахунок активізації споживчого попиту та роздрібної торгівлі. Чому та звідки воно росте? Торік заробітчани перерахували до України 12 мільярдів доларів, за статистикою НБУ. А за даними Світового банку – 14. Це явно гроші – не інвестиційні. Це гроші, які прийшли до України та пішли на збільшення споживання. Ми з вами сидимо на такій собі стисненій пружині. І якщо так звані «портфельні інвестори», а простіше кажучи, спекулянти, не дай Бог, чомусь змінять своє ставлення до ОВДП та почнуть з них виходити – матимемо дуже стрімке падіння», – не виключає Олег Пензин.

Відтак, на його думку, нинішнє зростання гривні не підкріплене реальним прогресом в економіці та припливом інвестицій у неї.

Зі свого боку, Національний банк України, до якого звернулося за ексклюзивним коментарем Радіо Свобода, називає причиною зміцнення гривні не лише ситуацію з облігаціями внутрішньої позики (ОВДП), а й позитивні тенденції в кількох галузях економіки.

«Сприятливу ситуацію підтримували насамперед такі чинники: стійкий приплив іноземного капіталу в гривневі цінні папери, рекордна врожайність в агросекторі, відносно сприятлива зовнішня кон’юнктура для товарів українського експорту, зокрема аграрної і металургійної продукції, збільшення експорту IT-послуг», – пояснюють фахівці Нацбанку.

В НБУ уточнюють: оскільки Україна живе в умовах «плаваючого» валютного курсу, то це дає змогу уникати накопичення дисбалансів в економіці, тож «коливання курсу є нормальною реакцією ринку на постійні зміни ситуації в економіці і світі». При цьому Нацбанк наголошує, що він не намагається досягти конкретного валютного курсу, а лише згладжує надмірні курсові коливання, які можуть шкодити економіці.

Тривала тенденція до зміцнення гривні є цілком логічною, втім, невідомо наскільки довго вона триватиме, наголошує в коментарі Радіо Свобода виконавчий директор CASE-Україна Дмитро Боярчук.

«Триває прихід іноземного капіталу в ОВДП – це та очевидна причина, яку ми всі бачимо. Чи довго вона протримається – важко сказати. Так, місія МВФ поїхала з України, і ясності немає. Поїхала, щоб повернутися, чи тому, що співпраці в нас не вийде? До того ж, не може безкінечним бути прихід інвесторів в ОВДП. Рано чи пізно вони почнуть Україну розглядати трошки інакше, і з цим нічого не зробиш. Але, в принципі, непоганою є тенденції щодо торговельного балансу. Так, через низькі ціни на газ дефіцит бюджету менший, ніж очікувалося», – зазначає Боярчук.

Водночас він констатує: інвестори вкладають капітал в облігації державної позики, а не в галузі економіки, які створюють додану вартість та забезпечують зростання ВВП, а це, своєю чергою, робить нинішню стабільність відносною.

Тенденція до зміцнення гривні спричинена психологічними чинниками на ринку цінних паперів, пояснює Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса.

«Зберігається підвищений інтерес іноземців до ОВДП, номінованих у гривні. І це створює такий психологічний фон, який змушує інших гравців відмовитися від купівлі доларів. Через те перестав працювати психологічний чинник сезонності та й сама сезонність (на валютному ринку). Чи може щось трапитися з гривнею? Тут критично важливо зберегти співпрацю з МВФ. Адже на ній тримається макроекономічна стабільність України. Чи станеться щось із гривнею, якщо ми побачимо світову фінансову кризу? Так, станеться. Але прогнозувати світові кризи – невдячна річ», – визнає Сергій Фурса.

Як змінюватиметься ситуація у фінансовому секторі України?

(на думку НБУ та експертів)

• Сезонний чинник, а саме девальвація гривні наприкінці року, вже не діє, доки зберігається інтерес іноземців до ОВДП (Сергій Фурса).
• Через дешевий долар та дорогу гривню Україна економить кошти на виплатах за державними кредитами та на імпорті товарів (Нацбанк).
• Бюджет отримує дещо менші доходи від ПДВ із ввезених в Україну товарів та ввізного мита: імпортери сплачують за них в доларах, а податки платять – у гривнях (Нацбанк).
• Настрої інвесторів, які купують ОВДП і цим зміцнюють гривню – непостійні. Вони можуть дуже швидко «передумати» через необережні дії та заяви влади.

«Може відбутися будь що: рішення щодо «Приватбанку» (його повернення попереднім власникам тощо) чи необережні заяви в Офісі президента, або ж інвестори побачать якийсь інший сигнал про те, що, насправді, тут хазяїн – Коломойський. І вони почнуть активно все це розпродувати. А враховуючи ту маржу, яку вони вже отримали за рахунок зміцнення гривні, вони це можуть зробити досить різко», – попереджає Дмитро Боярчук.

• Зміцнення гривні не має негативного впливу на банківський сектор (НБУ)
• Водночас воно зменшує прибутки експортних галузей та знижує їхню конкурентноздатність (Олег Устенко)
• Зміцнення гривні й далі приваблює покупців ОВДП, а відтак зростає частка державного боргу у гривні, доки «доларова» частка зменшується. При цьому позики в гривні хоч і є дещо дорожчими за валютні, мають свої переваги в порівнянні з ними (Сергій Фурса).

Політичні ризики для гривні: до чого тут США і Коломойський?

Яким буде курс гривні на новорічні свята, і до чого готуватися українцям? Більшість експертів говорять про два найбільші чинники, які можуть ослабити українську валюту: втрата інтересу іноземців до державних облігацій та дії або заяви влади, які можуть підірвати фінансову стабільність.

Напередодні два депутати, заступник голови фінансового комітету Олександр Дубінський («Слуга народу») та позафракційний Андрій Деркач зробили контраверсійні заяви про те, що деякі з західних інвестиційних компаній нібито виводять кошти з України за сприяння МВФ та компанії Burisma» в якій працював син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена. Відтак депутати закликали президентів України та США ініціювати спільне розслідування цих фактів, а Україну тим часом – перезавантажити Нацбанк і призупинити виплати за частиною кредитів.

Такі заяви депутатів, процитовані українськими та західними медіа, могли б порушити фінансову стабільність та ослабити курс гривні чи довіру до українських ОВДП. Однак цього не сталося.

У США розуміють, що такі заяви не впливають на загальну політику держави Україна, тому не сприймають їх серйозно, пояснює Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко.

«Україна де-юре є парламентсько-президентською республікою, а де-факто – президентською. Американці, принаймні ті, які співпрацюють з Україною, дуже добре знають українські політичні реалії. І вони добре розрізняють, де офіційна позиція глави держави, а де особиста позиція окремого депутата (з фракції «Слуга народу»). Олександр Дубінський є внутрішньою опозицією у «Слузі народу». Дубінський ретранслює позицію Ігоря Коломойського, а Деркач – хоче йому сподобатися. Позиція Дубінського та Деркача не мають нічого спільного з позицією президента Зеленського. Більше того, він має діаметрально протилежну позицію. У президента ці поради (Олександра Дубінського – ред.) просто проігнорують, оскільки вони шкідливі для держави», – стверджує політолог.

Критику Олександра Дубінського та Андрія Деркача щодо політики МВФ в Україні та одночасно щодо опонентів Трампа Володимир Фесенко пояснює інтересами олігарха Ігоря Коломойського.

«Після того, як (адвокат Дональда Трампа) Руді Джуліані назвав Коломойського «ворогом Трампа», Коломойський хоче зняти цей конфлікт і продемонструвати свою лояльність саме до президента Трампа. Це – головне. Деякі джерела кажуть, що йому це частково вдалося. Намагаючись завоювати симпатії в команді Трампа, Коломойський сподівається, що США вплинуть на МВФ. Щоб Міжнародний валютний фонд не заганяв пана Коломойсьского в глухий кут і позбавляти його будь-яких компромісних варіантів у питанні «Приватбанку», – пояснює Фесенко.

Інший політолог, Микола Давидюк, в ефірі Радіо Свобода стверджує, що «вікно можливостей» для спроб Коломойського повернути собі «Приватбанк» стрімко зменшується. А відтак зменшується ризик фінансової нестабільності, яку може викликати реприватизація банку, але водночас – наростають і скандали в межах провладної фракції, констатує експерт.

«МВФ уже сигналізує: ухваліть закон, щоб Коломойському банк не повернувся! Отже, Коломойський робитиме все можливе, щоб до 20 грудня цей закон не був ухвалений. Або навпаки, він обійде цей закон, його красиво приймуть, й він стане власником «Приватбанку» вже не як Коломойський , а як власник офшорної компанії з тисячами назв (засновників)», – так оцінює політолог ризики для співпраці з МВФ.

Проєкт українського бюджету на 2020 рік містить прогнозний курс гривні (середній для прийдешнього року). За пропозиціями Нацбанку та Мінфіну, бюджет написано з розрахунку на курс 27 гривень за долар.

Торік у проєкті бюджету-2019 закладали прогнозний курс 28,2 гривні за долар, однак увесь рік гривня була значно дорожчою, ніж очікували в уряді.