Радіо Свобода Daily: Начальник Генштабу ЗСУ назвав мародерством розграбування захоплених Росією кораблів

Три українські кораблі напередодні повернення в порту окупованої Керчі, 18 листопада 2019 року

Зустріч Зеленського і Путіна

Президент України Володимир Зеленський і президент Росії Володимир Путін, очевидно, матимуть змогу поговорити. Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня. Керівник Росії підтвердив участь. Але наскільки продуктивними будуть ці переговори? Про це – у матеріалі журналістів проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

Хомчак назвав мародерством розграбування захоплених Росією українських кораблів

Начальник Генерального штабу, головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Руслан Хомчак назвав мародерами тих, хто розграбував захоплені росіянами українські військові кораблі за час, коли вони були під контролем Росії. Він підтвердив, що всі повідомлення щодо стану, в якому українська сторона отримала від росіян катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», й інформація про їхнє розграбування правдиві.

«Те, що мені доповів командувач ВМС, – це навіть соромно коментувати. Як військова людина можу зрозуміти, чому Росія зняла з кораблів засоби зв’язку і навігації. Але коли мені говорять, що вони навіть в гальюні унітази познімали – цього я не розумію. Коли мені кажуть, що на «Яни Капу», на буксирі, познімали оці трубопроводи мідні, як кольоровий метал…», – сказав генерал агентству «Укрінформ» і додав, що українська сторона має намір швидко відремонтувати ці кораблі, і вони продовжать службу в ВМС України.

Як Росія «віджимає» Азов

Більше ніж рік російські спецпризначенці блокують Керченську протоку. Українські військові говорять, що кораблі ФСБ Росії не соромляться підходити впритул до українських берегів в Азовському морі, при цьому вони нічого не порушують. Азовське море ‒ некласичне в розумінні міжнародного морського права. Річ у тім, що у 2003 році Україна та Росія підписали договір про так зване спільне море. Чим ця угода обернулася для України після початку агресивних дій Росії в Азовському морі, з'ясовували журналісти Крим.Реалії, проєкту Радіо Свобода.

Ексклюзивне інтерв’ю з головою Мінцифри Федоровим

Перша мета Мінцифри – відцифрувати на 100% всі електронні послуги в Україні. У цьому переконував в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За його словами, завдання – вийти на відцифрування і запуск чотирьох послуг на місяць, починаючи з весни наступного року. Зокрема, серед планів 2020 року – запуск паспортів в електронному форматі. Друга мета Мінцифри – покрити інтернетом всю Україну – і мобільним, і швидкісним. На сьогодні це покриття сягає 70%. А вже наступного місяця презентуватимуть мобільний додаток «Дія», «Державу у смартфоні». І перші проєкти у смартфоні – водійські права, техпаспорт на авто. Про це та багато іншого – в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

5 новин зі світу науки і технологій

Чому засновник Telegram закликає видалити WhatsApp? Як виглядає і скільки коштує новий пікап від Tesla? На чому Apple втрачає гроші? Як бургер рослинного походження став предметом судових суперечок у США? Чи достатньо рухаються підлітки у різних країнах світу? Радіо Свобода зібрало кілька останніх новин зі світу науки і технологій, які цього тижня могли пройти повз вас.

Далі три статті із рубрики «Точка зору», які можуть вас зацікавити:

Питання про визнання Голодомору в Україні геноцидом має розглянути німецький парламент

Цими днями в Україні та в багатьох інших країнах вшановували пам’ять жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. За даними українських істориків та демографів із Академії наук, внаслідок голоду тоді загинуло близько чотирьох мільйонів осіб. Деякі дослідники та політики називають інші цифри загиблих.

В Україні Голодомор визнаний геноцидом українського народу, себто діями, спрямованими на повне або часткове знищення українців. Також 16 інших держав визнали Голодомор геноцидом. Невдовзі питання про визнання Голодомору геноцидом має розглянути німецький парламент. Позиція МЗС Німеччини щодо Голодомору свідчить про подвійні стандарти, таку думку Радіо Свобода висловив правник-міжнародник і дипломат, суддя міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії Володимир Василенко. Інтерв’ю читайте тут.

Чверть Донбасу померло від Голодомору – історик Марочко

«Чорні дошки» на Донбасі була запроваджені у 1931-му – ще раніше за інші регіони України. Хоча регіон був переважно промисловим, навіть тут втрати від штучного голоду вчені оцінюють на рівні від 11 до 27% від всього населення. Про те, як 1932–33 роки пройшли у Донецькому регіоні, Радіо Свобода розпитало доктора історичних наук, керівника Центру досліджень геноциду українського народу Василя Марочка.

Зустріч через 80 років: історія врятованої у Голодомор

І на завершення – неймовірна історія людяності у страшні часи Голодомору.

Оксані Лук’янець – 98 років. На її вік випало чимало випробувань, найстрашніше з яких – Голодомор. Штучний голод забрав її маму і молодшого брата. Її саму від голодної смерті врятувала родина Єгора Кривенка з сусіднього села. Утім, після Другої світової зв’язок з ними обірвався. Увесь цей час жінка не втрачала надії ще раз побачитися і подякувати родині. Радіо Свобода відшукали ту родину і допомогли їм зустрітися. Вперше за майже 80 років Оксана Лук’янець зустрілася із донькою свого рятівника. Як це було, дивіться і читайте.

Бережіть свою історію!

Ваше Радіо Свобода Daily

Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.