Школяр старанно малював на стіні храму малюнок, як Христос в’їжджає до Єрусалима, верхи на віслюкові. Щоб ніхто, часом, віслюка не сплутав з якоюсь іншою твариною, учень над його фігуркою дописав «іа». Це відбулось майже тисячу років тому, цей дитячий малюнок зберігся на стінах храму Святої Софії Київської. Про дитячі графіті та малюнки антилицарських пародій розповів Радіо Свобода доктор історичних наук, заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» В’ячеслав Корнієнко.
Софія Київська – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Руси (11-е століття). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО
Історик В'ячеслав Корнієнко
Дітлахи у соборі навчались: їм задавали завдання і вони його «видряпували» на вощених дощечках, а то й на стінах
– Коли я навчався в університеті і нам викладали історію середньовіччя, то складалося враження: у ті вже віддалені часи про розвиток дитини ніхто особливо не піклувався. Особливо це стосувалося малечі з бідних родин, яка нібито була надана сама собі.
Але, коли почав досліджувати графіті у Софійському соборі, віднайшов чималу кількість дитячих малюнків.
Зображення «озброєного» коня (фото і промальовка графіті 2318)
Фактично, дітлахи у соборі навчались: їм задавали завдання і вони його «видряпували» на вощених дощечках, а то й на стінах.
Зображення вершника (фотографія і промальовка графіті 2318)
Полюбляла малеча малювати, наприклад, шарж на вчителя: одна із вправ – коли вчитель диктує склади слова і діти мають на слух їх записати. І бачимо малюнок: стоїть невеличкий чоловічок у високому капелюсі і диктує: «до», «то», «да».
Зображення «вчителя» (фотографія і промальовка графіті 1643)
– А що відомо про хлопчика – автора картинки про в’їзд Христа до Єрусалиму?
– Він специфічно писав літеру «а», ми дізнались, що його звали Лазар. Він жив приблизно у середині ХІ століття.
Зображення сцени в’їзду Христа в Єрусалим (фото і промальовка графіті 2193)
– Які ще цікаві відкриття можна «прочитати» на настінних написах храмів?
Малюнки незграбних вояків – аналоги антилицарської пародії. Їх виявлено у Софійському соборі та церкві Спаса на Берестові, а також на стіні церкви Святого Пантелеймона давнього Галича
– Дослідники порівнювали так звану «сміхову культуру» Західної Європи та України-Русі, і дійшли висновку, що сміхова культура у них та у нас різниться. На Заході збережена велика кількість середньовічних манускриптів, в яких часто висміювали лицарський стан – на мініатюрах можна побачити, як лицар «хоробро бореться» з равликом, або тікає від зайця. Іноді пихатих лицарів зображали в образі гусака чи лелеки.
У нас у рукописах подібних малюнків нема, з чого окремі науковці робили висновок, що на Русі подібної західноєвропейській сміхової культури не було. Насправді ж, на стінах храмів були виявлені малюнки незграбних вояків – аналоги антилицарської пародії. Їх виявлено у київських Софійському соборі та церкві Спаса на Берестові, а також на стіні церкви Святого Пантелеймона давнього Галича (Івано-Франківська області).
Церква Спаса на Берестові в Києві – національна пам’ятка архітектури XII століття
Церква святого Пантелеймона – церква романського стилю поблизу міста Галича Івано-Франківської області. Храм Галицько-Волинського князівства, збудований 1194 року волинським князем Романом Мстиславичем. Пам'ятка архітектури національного значення
– Наскільки важливо нам, людям ХХІ століття, бодай трохи знати, який мали світогляд люди тисячу років тому?
Завжди наголошую: графіті люди писали для своїх сучасників, які розуміли, про що ідеться у написах
– Питання вивчення світогляду людей тих часів досі є актуальним, але для повного дослідження необхідно прочитати графіті не лише у Софійському соборі, як ви розумієте.
Завжди наголошую: графіті люди писали для своїх сучасників, які розуміли, про що ідеться у написах. А ми через тисячу років дізнаємось, яким вони бачили оточуючий світ.
ДОВІДКА:
Вивчення софійських графіті розпочалося у 1920-х–1930-х роках, проте матеріали цих досліджень були втрачені під час Другої світової війни. Від 1944 року розпочався новий етап досліджень софійської епіграфіки, започаткований Борисом Рибаковим та плідно продовжений Сергієм Висоцьким у 1957–1980 роках, який опублікував більше ніж 400 графіті Софії Київської.
Від 2006 року триває масштабний проект дослідження та публікації всіх наявних на стінах храму графіті ХІ–XVIII століть, завершення якого заплановане на 2020 рік. В рамках реалізації цього дослідницького проекту підготовлено низку популярних екскурсій та виставок, зокрема і «Середньовічна людина крізь призму Софійських графіті», в якій йдеться про погляди на оточуючий світ давніх киян. На сьогоднішній день на стінах Софійського собору зафіксовано понад 7 тисяч графіті.
Графічне відтворення напису на стіні Софійського собору в Києві з книги Сергія Висоцького «Давньоруські написи Софії Київської ХІ–ХІV ст.» Напис: «ГОСПОДИ ПОМОЗИ РАБУ СВОЄМУ ПАВЛОВИ». Молитовний напис завершується ім’ям у типово українському давальному відмінку «ПавлОВИ»
Графічне відтворення написі на стіні Собору святої Софії з книги Сергія Висоцького
Книга фахівця з епіграфіки В’ячеслава Корнієнка «Графіті Софії Київської XI – початку XVIII ст.», видана у 2014 році
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Таємниці графіті Софії Київської. Мова періоду України-Русі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик