Війна

Знак надії чи розпачу? Міжнародні реакції на розведення сил у Золотому

Під час акції «Ні кроку назад!» біля Офісу президента України проти відведення українських військ від лінії розмежування на Донбасі. Київ, 29 жовтня 2019 року

Початок розведення сил і засобів в районі Золотого викликав суперечливі реакції серед міжнародних оглядачів. Одні бачать в цьому надію на мир, інші – капітуляцію перед Росією.

Довгострокова перспектива

Аналітик із Канади Аріяна Ґіць переконана: розведення військ у Золотому «може врятувати життя [людей] в короткостроковій перспективі». «Але у довгостроковій перспективі це лише приведе ворога далі в серце країни. Задоволення російських вимог – шлях не до миру, а до програшу», – наголошує вона.

«Уявіть добровільне відведення [військ] від лінії розмежування під час Другої світової війни, поки німецькі сили активно атакують. І це щоб «забезпечити мир» з нацистами. Саме такий підхід має Зеленський, щоб забезпечити «мир» в умовах російської агресії», – пише Ґіць у мережі Twitter.

«Знак надії» чи «розпачу»?

Розведення привітав Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік.

Генеральний секретар ООН Єнс Столтенберґ теж заявив, що Альянс вітає зусилля з розведення сил у Золотому, але наголосив на необхідності виведення Росією її військ із Донбасу.

Помічник президента Російської Федерації Владислав Сурков назвав розведення «хорошою новиною».

Деякі ЗМІ також побачили в розведенні сил надію на мир.

Наприклад, Euronews вийшов із заголовком «Відведення українських військ покладає надії на відновлення мирного процесу».

Турецький державний телеканал TRT називає розведення військ «довгоочікуваним» і зазначає, що воно є передумовою для перших переговорів віч-на-віч між російським президентом Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським, в яких посередниками мають виступати лідери Франції та Німеччини.

МЗС Німеччини також привітало розведення сил у Золотому, назвавши його «важливим для місцевого населення знаком надії, що реальний прогрес у напрямку миру можливий».

Проте німецький оглядач Юліан Рьопке з такою думкою не погоджується.

«Так белькоче МЗС, яке не має найменшого поняття, про що йдеться. Я був у Золотому-4 і говорив там із людьми. Відступ України – це не «знак надії», а джерело страху, розпачу і навіть причина перестати працювати там», – переконаний Рьопке.

«Конфігурація, яку президент Зеленський раніше виключав і якій зараз усе-таки дозволив здійснитися – завдяки тискові з Берліну, Парижу і Москви. Німецький уряд мав би посоромитися піти так далеко назустріч агресорові і ще й збрехати про це», – вважає німецький журналіст.

Попереду – тернистий шлях

«Незначне розведення військ на сході України означає завершення медового місяця президента Зеленського», – переконаний оглядач британського видання The Independent Олівер Керолл.

Він нагадує, що ключовою обіцянкою передвиборчої кампанії Зеленського було закінчити війну на сході. Але шлях попереду – тернистий. Тепер президент України не має права на помилки, а його успіхи залежать від готовності російського президента Володимира Путіна співпрацювати, йдеться у статті.

29 жовтня штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що о 12:00 почався процес розведення сил і засобів у районі Золотого-4 на Луганщині. 30 жовтня українська сторона СЦКК заявила, що перед початком розведення сил і засобів підтримувані Росією бойовики не дотримали умови про відсутність обстрілів поблизу Золотого в Луганській області упродовж семи днів.

1 жовтня в столиці Білорусі Мінську учасники Тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання ситуації на сході України домовилися про початок розведення сил і засобів біля Петрівського Донецької області і Золотого-4 Луганської області із 7 жовтня.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Маємо війну з Росією, існує лише два виходи: або перемога, або поразка»