Одеська міська рада готується «віддати» військовим майже 100 гектарів землі на території військового аеродрому «Шкільний» – раніше її визнали власністю громади та віддали комунальним підприємствам. Міністерство оборони доводило право власності на цю землю в суді. Два роки тому через земельні питання спалахнув відкритий конфлікт між військовими та міською владою. Деякі активісти кажуть, що зміна курсу свідчить про конфлікт всередині одеської міськради, а деякі – про зміну державної політики щодо військових. Голосування про повернення землі має відбутися 30 жовтня
23 жовтня 2019 року на засіданні депутатської комісії з питань землеустрою Одеської міської ради військовим вирішили «повернути» 93,5 гектарів землі – фактичної території військового містечка та аеродрому «Шкільний».
Навесні 2017 року та ж сама комісія вирішила визнати цю землю власністю громади та передати комунальним підприємствам для їхніх потреб. Пізніше стало відомо і про проект забудови – на території військової частини та навкруги злітно-посадкової смуги планували побудувати кілька десятків багатоповерхівок. Проектом займалася будівельна компанія «Будова», яку ЗМІ пов’язують із бізнесменом Володимиром Галантерником .
В жовтні 2017 року на території аеродрому «Шкільний» спалахнув конфлікт – під час будівельних робіт працівники іншого підприємства, яке пов’язують із Галантерником, «Югтранс-Термінал», за підтримки активістів у балаклавах демонтували паркан військової частини та зайшли на територію аеродрому «Шкільний». Військовослужбовці намагалися відбитися від нападників, блокували будівельну техніку, але не застосували зброю.
Як стало тоді відомо під час круглого столу, який організував тодішній голова одеської обласної державної адміністрації, єдиними документами Міністерства оборони на цю територію були радянські державні акти на землю, які оформили ще після Другої світової війни. Тодішній радник президента Юрій Бірюков пояснював захоплення землі намаганням місцевої влади, ймовірно одеського міського голови Геннадія Труханова, отримати від Міністерства оборони іншу землю.
Спочатку в суді розглядалися позови активістів, а потім, влітку 2019 року, позов в господарський суд подало і Міністерство оборони. Весь цей час паркан військового містечка продовжував стояти на тому місці, куди його перенесли будівельники захопивши територію аеродрому. Як підрахували в Міністерстві оборони, вони тоді втратили 1669 квадратних метрів території.
На одному з перших судових засідань суд заборонив вести на спірній території будь які будівельні роботи. Як пояснювали тоді на суді військові, ці ділянки використовуються для вирулювання літаків та гелікоптерів. Представники одеської міської ради були налаштовані рішуче. Як пояснювала на суді юрист Ганна Варбаногло, територія аеродрому юридично нічим не була закріплена, установлених кордонів аеродрому немає, а будь які заяви військових щодо цієї землі – припущення.
Міністр оборони закликав президента допомогти із поверненням землі
Чому ж зараз позиція одеської місцевої влади змінилася? Як розповіли Радіо Свобода в комісії з землеустрою, пропозицію «повернути» землю виніс на порядок денний «з голосу» представник управління з комунальної власності.
За словами начальника Південного територіального юридичного відділу Міністерства оборони Юрія Доброва, ініціатива належала міністру оборони Андрію Загороднюку. Він звернувся до президента Володимира Зеленського та той відправив в Одесу свого представника, говорить Добров Радіо Свобода.
«Офіс президента призначив нараду, яку 12 жовтня провели на аеродромі за участю заступника голови Офісу президента Анни Коваленко, представників НАБУ, СБУ, Міністерства оборони і Генштабу, а також Одеської міської ради. Коваленко запропонувала міській раді знайти шляхи по забезпеченню поновлення прав і відновлення територіальної цілісності військового містечка аеродрому «Шкільний». У відповідь вони заявили, що готові на конструктивне вирішення питання», – стверджує військовий юрист.
Анна Коваленко
30 жовтня має відбутися сесія Одеської міської ради, на якій депутати скасують власне рішення про надання 93,5 гектарів землі комунальним підприємствам «Міське капітальне будівництво», «Міськелектротранс», «Міські дороги» і «Міськзелентрест». Після цього військові зможуть звернутися в суд і клопотати про закриття справи у зв’язку із відсутністю предмета спору. В день засідання комісії з землеустрою будівельники навіть почали повертати на старе місце паркан військової частини.
Комунальним підприємствам передали 5 ділянок, є ще шоста – всього на 1,2 гектара. Її на умовах договору отримали два підприємця, Любов Слюсаренко і Олександр Заболотний. Із ними Міністерство оборони також судиться, але за останні пів року ті не приходили на засідання жодного разу. Підприємці підписали договори із міською радою про використання цієї ділянки, отже ці документи також треба буде анулювати, стверджує Добров. Загальна площа аеродрому та містечка близько 218 гектарів.
Активіст Михайло Кузаконь, який двічі подавав судові позови в інтересах Міністерства оборони, в тому числі проти одеської міської ради, вважає таку зміну курсу щодо землі великим успіхом.
«Це зміна державної політики відносно аеродрому «Шкільний», політична воля змінилася. Ще вчора за часів Порошенка вони тільки гроші хотіли з Одеси отримувати. Тепер з’явилася щодо «Шкільного» державницька позиція», – говорить громадсько-політичний активіст, який зараз виконує обов’язки голови Одеської обласної організації «Народний рух України».
Менш стриманий у своїх оцінках керівник громадської організації «Зелений лист» Влад Балінський. Він вже кілька років слідкує за підкилимними процесами в Одеській міській раді. На запитання Радіо Свобода, чому так швидко та неочікувано місцева влада «відмовилась» від сотні гектарів землі, відповідає – можливо, чутки про свару між міським головою Геннадієм Трухановим та бізнесменом Володимиром Галантерником, якого українські та міжнародні ЗМІ називали діловим партнером Труханова, правдиві.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Труханов був членом угруповання, яке ховало прибутки в елітних лондонських квартирах – BBCМожливий конфлікт обговорюють в одеському середовищі доволі давно і різка зміна курсу одеської місцевої влади щодо землі військових може бути його доказом, вважає активіст. На прикладі території аеродрому «Шкільний» чи Літнього театру можна було побачити, як міська рада лобіювала інтереси конкретної бізнес-групи, а міський голова нібито навіть не контролював процеси в мерії, оскільки багато хто з керівників профільних департаментів, підпорядковувались і підпорядковуються саме Галантернику, вважає Балінський.
«Я би не хотів спрощувати, але мені здається, що це результат певних домовленостей, які були досягнуті. Тобто вже знайдена фігура, яку будуть висувати на міського голову від цієї групи, Труханову залишається не дуже гарна роль цапа-відбувайла. І є певне бачення ситуації самого Труханова, який намагається гарно розіграти погані карти. Змінилися обставини і він шукає шляхи виходу з цих обставин», – каже Балінський.
Відповідальність охоронців аеродрому поза земельних питань
Втім, навіть коли чи якщо землю «повернуть» військовим і вони оформлять на неї відповідні державні акти, відповідати доведеться двом військовослужбовцям аеродрому «Шкільний». Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі військової прокуратури одеського гарнізону, зараз в суді перебуває кримінальне провадження щодо двох військовослужбовців, яких обвинувачують у недбалому ставленні до військової служби і порушенні статутних правил вартової служби (ст. 425 ч.3 і ст.418 ч.2). Наразі суд вивчає письмові докази.
Один із обвинувачених – підполковник Сергій Григорашенко, в день штурму він тимчасово виконував обов’язки командира частини. Командир був у відпустці Ще один обвинувачений – рядовий, який вийшов у день штурму на патрулювання. Обидва вже не служать у Збройних силах – офіцер вийшов у відставку рік тому, а в рядового закінчився контракт.
Григорашенко розповів Радіо Свобода, що в жовтні вони бачили вже другу спроба захоплення території. На місяць раніше, в вересні 2019 року, працівники комерційного підприємства вже намагались побудувати паркан, але військові їх зупинили. Вони повідомили про це своєму керівництву, в поліцію, до військової прокуратури та навіть в Службу безпеки України, стверджує Григорашенко. Знала про ситуацію і обласна влада, зазначає офіцер у відставці. Втім, поліція не побачила в захопленні території складу злочину, і за місяць будівельники за підтримки охоронців та «активістів» повернулись.
«Саме тому ми віднеслись до цього не як до неочікуваного нападу на військову частину, а як до господарського спору. У будівельників ще в вересні були документи від міської адміністрації, які дозволяли їм проводити відповідні роботи за відповідною схемою. Цей дозвіл їм видали на один рік, він був тимчасовий», – розповідає Григорашенко.
Між комерційним підприємством, військовим командуванням, місцевою та обласною владою тривали переговори, стверджує він, на аеродромі про це також знали. Командування наполягало, щоб комерційне підприємство отримало узгодження від військових, а не тільки від місцевої влади.
«Я віддав наказ висунути черговий підрозділ, спробувати не допустити встановлення паркану, але не використовувати зброю. Згідно статуту її можна використовувати у випадку неочікуваного нападу, але я знав контекст – поліція не відкрила кримінальну справу, влада про цю ситуацію знає, документи у підприємства є. Тому я вважав, що використання зброї буде перевищенням повноважень», – говорить він сьогодні.
Спочатку Григорашенку інкримінували бездіяльність, але під час слідства обвинувачення перекваліфікували на більш тяжку статтю. Вона передбачає тюремне ув’язнення від п’яти до семи років.