Фінансування виборів в ОРДЛО обговорювати зарано – міністр Маркарова

Гість програми «Ваша Свобода»: міністр фінансів України Оксана Маркарова.

Ваша Свобода | ФОПи, курс гривні й таємниці держбюджету: міністр Маркарова

Олександр Лащенко: Почнемо, пані Маркарова, з загальних політичних тем, які зараз залишають у тіні все. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив на брифінгу, що Україна узгодила текст так званої «формули Штайнмаєра». Делегація на переговорах у Мінську на чолі з українським представником Леонідом Кучмою підписала це все. Хоча знову ж таки Зеленський закликає не робити з цього ніяких катастроф, зрад і про жодну капітуляцію не йдеться... Якщо ці вибори на Донбасі, все ж таки ОБСЄ зафіксує це голосування, звісно, за українським законодавством, відбудуться, у держбюджеті наступного року заплановані на це гроші зараз?

– В проекті держбюджету, який ми подали, заплановані виключно вибори місцеві, які мають відбутися в наступному році. Інших поки що немає.

– По всій Україні... Реінтеграція Донбасу – на це кошти взагалі?

– У проекті бюджету заплановано те, що ми подали, відповідно до законодавства, яке існує зараз. Тому у нас там є програми допомоги переселенцям, є програми, які стосуються безпосередньо вирішення нагальних питань тієї зони, яка наближена до..., ветеранів. Але ці питання сидять всередині інших соціальних програм. Тому ними опікується декілька міністерств. Вони сидять і в соцсубвенціях, яких у нас декілька десятків мільярдів, і в інших.

– Порівняно з минулим роком зростають?

– Звичайно. На інфляцію, плюс 2%. Тобто на 8% збільшені ці суми.

– А економічна проблема Донбасу, як ви вважаєте, якщо все ж таки буде найоптимістичніший для України сценарій – жодних зрад і Донбас повернеться в Україну (це не так просто, м’яко кажучи, відбудеться), то як може це Україна фінансово потягнути?

– Про це зараз, я думаю, рано говорити. Але ж ми розуміємо, що в цьому питанні питання фінансове буде дуже важливе, але воно не головне. Найголовніше – це питання безпеки, це питання того, що це наші території, ми завжди за них будемо боротися. Я думаю, що зараз ще рано коментувати фінансові питання.

– І щоб підтвердилося, те, у чому напередодні запевнив президент Зеленський – жодних виборів на окупованому Донбасі за участі військових «з кулеметами». Сподіваємося, що так і відбудеться – без присутності російських окупаційних військ. Пані Маркарова, ФОПи, ФОПи, ФОПи. Знову активізувалося це питання, що було раніше. Пам’ятаємо, кілька років тому, при міністрі Реві. Зараз інші приводи, вже при новій владі. Два законопроекти, які Верховна Рада вже ухвалила щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг, а також ще один документ – про зміни до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у цій сфері.

Чимало бізнесменів, зокрема один із співвласників «Нової пошти» Володимир Поперешнюк, виступають категорично проти цих законів. Мовляв, це все ускладнить роботу підприємців. З Поперешнюком згоден і власник компанії «Розетка» Владислав Чечоткін. У соцмережі «Фейсбук» він оприлюднив свою думку, що, мовляв, будь-який споживач тепер, якщо ці закони підпише президент Зеленський, то все це зможе бути заявлено до податкової, як неправильний чек, оці всі касові апарати і так далі. Якщо буде доведено, що чек неправильний, споживач отримає товар, куплений за цим чеком, безкоштовно. Була акція протесту. Який ваш коментар?

– Я думаю, що це дуже добре, що такі достатньо великі бізнесмени і великий бізнес опікується проблемами маленького. Давайте заспокоїмо маленький. По-перше, для першої групи ФОПів нічого не змінюється. Бабусі, дідусі, які продають на вулицях, на базарах, їм взагалі не потрібно мати РРО, касові апарати.

(Повна версія програми)

Для другої групи ми підняли ліміт. До 2,5 мільйонів Верховна Рада підвищила ліміт. Тобто вони зможуть більше заробляти гривень. По-друге, ми запроваджуємо для них обов’язкові фіскальні апарати тільки через більше ніж рік – з 1 січня 2021 року. І це не ці фіскальні апарати, про які ми говоримо зараз, які дорого коштують, з посередниками. Це безкоштовна програма на сайті Державної податкової служби, яка без посередників може йти до будь-якого апарату у смартфоні. Вісім ми вже відтестували. Відтестуємо скільки треба. По-друге, ми за цей рік завершимо повністю перетворення старого ДФС у нову Державну податкову службу. І це особливе доручення і керівництву служби, і всім на місцях, про те, що малий і мікробізнес повинні себе відчувати бажаними клієнтами, а не тими, хто боїться податкової служби.

Тому я думаю, що такі страхи зрозумілі нам. Ми намагаємося максимально швидко і багато комунікувати з малим бізнесом. Але насправді боятися такого маленькому бізнесу немає чого.

– Якщо говорити про другу групу фізичних осіб-підприємців, для якої, як щойно для Радіо Свобода повідомили, все це аж з 2021 року буде запроваджено, то як ці ліміти вплинуть на розвиток цього мікробізнесу? От ліміт річного доходу цієї другої групи ФОПів? Штрафи, головне, за порушення процедури реєстрації і розрахунків зростуть фактично у 3 рази. Штраф за перше порушення для підприємця – теж тут вже інші градації.

– По-перше, закон один для всіх. Всі повинні працювати прозоро і сплачувати податки. Штраф зараз за невикористання апарату – 1 гривня. Зрозуміло, що такий штраф легше заплатити, ніж взагалі відповідати вимогам законодавства. На перехідний період ці штрафи будуть всього 10% до жовтня, потім – 50% від суми штрафу, це якщо ми говоримо від суми чеку.

Щодо перевірки теж дуже важливий момент. Не просто кожен може прийти і написати скаргу на нібито неправдивий чек. Це можна зробити виключно через електронний кабінет в податковій службі, підписавши електронним ключем. Тобто той, хто скаржиться, теж персоналізує себе і несе відповідальність за, якщо це буде, завідомо неправдиве повідомлення.

Тому в даному випадку ситуація з тим, що ми дозволяємо споживачу поскаржитися, якщо чек, який йому видали, дійсно не фіскальний, цей продаж поза системою відбувається, це ж захист прав споживачів. Ми повинні дбати, безумовно, про малий і мікробізнес, але ми також повинні дбати про мільйони наших споживачів. Це наші громадяни, які мають право вживати якісні продукти, непрострочені, які мають право купувати товари, а не викидати на них кошти. Тому тут баланс між захистом прав споживачів і правами маленького бізнесу.

– Але ви зараз підтверджуєте у нашій студії, що якщо спіймають продавця дійсно на порушенні касової дисципліни, споживачі зможуть розраховувати на компенсацію всіх 100% вартості придбаного товару?

– Тільки для чеків вище 850 гривень, тобто чеки менше цієї суми (купівля хліба і так далі) абсолютно сюди не підпадають. Якщо буде повторне порушення, буде 100%.

– А яка буде передбачена відповідальність для споживачів, які свідомо неправдиву інформацію щодо цього всього внесуть? Адміністративна?

– Звичайно. Автоматично ніхто не нараховує штрафів. Вони, продавці, мають право поскаржитися в ДПС, яка перевірить.

– І ще одна тема, яка є гостра після доволі такого, не знаю, рекордного чи ні часу, коли гривня зміцнювалася, зміцнювалася, а буквально в останні дні долар і євро фактично «беруть реванш» в Україні. Дані на сьогодні, 2 жовтня, НБУ. Офіційний курс гривні до долара на рівні 24, 56 гривні. Порівняно з попереднім днем долар зміцнів аж на 36 копійок. А євро – 26,76. Подорожчання на 41 копійку. Тут є якась тенденція, пані Маркарова, на ваш погляд?

– Вже четвертий рік у нас в країні плаваючий курс. На відміну від наших сусідів, країн і Європи, і по всьому кордону майже навколо нас, країни не такі доларизовані. Якщо ви запитаєте у пересічного поляка, то він не завжди вам скаже курс, який по відношенню. У нас це, звичайно, така річ ­ – обмінники на кожному куті.

Ми бачимо, що тренд у цьому році дещо відрізняється від тих, які були в попередні. У попередні роки ми дуже чітко бачили динаміку до такого: зміцнішання гривні влітку, а потім весною, раніше вже починалися зворотні процеси, гривня коливалася, але залишалася приблизно у тих рамках, які у макропрогнозі були затверджені.

У в цьому році ми бачимо дещо іншу динаміку. І вона пов’язана з багатьма чинниками. Ми якраз обговорювали вчора це на спільній нараді в НБУ, на якій президент був присутній також. Ще раз. Мінфін не опікується ні курсами – це не наша політика.

Але вчора ми якраз почули від НБУ (я думаю, що ми побачимо це у наступному звіті) про те, що є позитивні впливи, які не короткострокові, не спекулятивні, а саме довгострокові впливи позитивні, які ми бачимо у зміцненні у тому числі національної валюти. Зокрема це і збільшення інтересу міжнародних покупців до наших цінних паперів. Але вони інвестують не у короткострокові цінні папери, а у довгострокові.

Як ви знаєте, Мінфін розмістило 5-річні папери вперше на внутрішньому ринку, в яких близько 1,4 мільярда еквіваленту в доларах, зайшли міжнародні нерезиденти-покупці так звані в наші цінні папери. Ми бачимо збільшену інвестиційну активність в реальному секторі. Ми бачимо дещо збільшену продуктивність у тому ж самому сільськогосподарському секторі. Тобто це не просто якісь такі тимчасові фактори. Це можуть бути дуже довгострокові позитивні тренди. Будемо слідкувати, дивитися.

– Прогнози не лише у спорті, а тим більше у фінансовій справі є ділом невдячним, але все ж таки, наскільки може бути цей відскок і зміцнення долара та гривні? Цифру можете назвати?

– Не можна. І, я більше сказала б, не потрібно. Треба розуміти, що в курсі долара найголовніше, у курсі будь-якої валюти до гривні, треба говорити про те, наскільки наш бізнес має інструменти для того, щоб хеджуватися від цього ризику. Управляти цим ризиком, керувати цим процесом. Тому що це ще раз. Коли у компанії кредит в іноземній валюті, то зміцнення курсу гривні – це дуже добре. Коли компанія експортує, то зміцнення курсу – це дещо гірше. Ніколи не буде такого, що певні коливання курсу задовольнять усіх.

Нам, Мінфіну, найголовніше в бюджетному процесі для того, щоб макропрогноз, на якому ми базуємо наш бюджет, був максимально точним. Тобто ми, як бюджет, не виграємо ні від кращого, ні від гіршого курсу. Ми страждаємо, коли тільки прогноз, фактичний курс дуже сильно відрізняється від прогнозу. Тому це для нас дискусія більше про якість макропрогнозування.

– Держбюджет-2020 – 28,25 гривні до долара очікувано. Так?

– У нас є зараз 28,2. Це курс, який був у макропрогнозі, який є чинним на сьогодні на наступний рік. Але макропрогноз був ухвалений у травні місяці Кабміном на 3 роки. Зараз Мінекономіки між першим і другим читанням бюджету має право (Бюджетний кодекс дозволяє, навіть вимагає) переглянути макропрогноз. Якщо цей макропрогноз буде уточнений, відповідно і цифри бюджету будуть перераховані на цей новий макропрогноз.

– І на якій стадії ухвалення у Верховній Раді бюджету-2020?

– Ми рухаємося дуже добре. Не зважаючи на те, що у нас і новий уряд, і нова Верховна Рада, але в бюджетному процесі процес такий же ж важливий, як і сам бюджет. Тому 1 жовтня був кінцевий термін подачі від депутатів пропозицій. Пропозиції подані. Бюджетний комітет зараз повністю збирає їх, як ми її називаємо, «наша улюблена таблиця». Вона прийде до нас в Мінфін. В минулому році ця таблиця містила ще два додаткові бюджети. Ми їх опрацюємо. І вже сьогодні ми чули, спікер парламенту сказав, що попередня дата розгляду бюджету в першому читанні, тобто розгляду бюджетних висновків, бо процедура трошки інша для бюджету, 18 жовтня. Ми до неї активно готуємося.

– Відомий факт, що Україна веде переговори з МВФ. За даними Bloomberg, йдеться про позику на близько 5 мільярдів доларів. Bloomberg не помиляється?

– Ми поки що цифру не коментуємо. Поки ми не досягнемо домовленостей, ця цифра ще не є підтвердженою.

– Але, принаймні за даними на кінець вересня цього року Україна так і не домовилася з МВФ про нову програму кредитування. Експерти називають кілька причин. І ситуація з «ПриватБанком», і той же держбюджет, і можлива зміна, не факт, керівництва НБУ. То що, переговори, можливо, зайшли у безвихідь з МВФ?

– Це вже третя програма, над якою я особисто теж веду перемовини. Можу вам сказати, що найшвидше, коли нам вдавалося домовитися від початку ініціювання програми до моменту отримання staff level agreement, то це було декілька місяців. І кожен раз, ви можете подивитися, одні і ті ж самі експерти писали: ай-ай-ай, місія поїхала – не домовилися! Практично неможливо домовитися під час двохтижневої місії. Тобто перемовини мають свою динаміку. Є ініціація, є обмін інформацією, є місія, яка формально приїжджає, проводить ці зустрічі, тут обговорює. І зараз у нас тривають дискусії. Ми обговорюємо проекти документів. Сподіваюся, найближчим часом ми ці дискусії фіналізуємо. Однак ми точно не випадаємо з нормального графіку.

– А можна сказати, коли буде черговий раунд переговорів з МВФ, можливо візит представників МВФ в Україну?

– Ми плануємо навпаки візит урядової делегації на річні збори МВФ. Це буде всередині жовтня. Там заодно також продовжимо такі перемовини. Але ще раз, ці перемовини тривають сьогодні, завтра... Тобто для цього не потрібно бути фізично в одному місці.

– Закидів з боку партнерів України на цих переговорах з боку МВФ щодо знову ж таки ситуації з «ПриватБанком»... Є багато неоднозначних коментарів, закидали прем’єр-міністру Олексію Гончаруку неоднозначний коментар з приводу нібито скасування націоналізації «ПриватБанку». Потім прем’єр заперечив такі слова. Така от ситуація навколо саме цього банку впливає на ці переговори?

– Ця ситуація викликає занепокоєння у всіх останні 3 роки. Ми в цей банк інвестували як держава 155 мільярдів гривень коштів платників податків, коли відбулася націоналізація, коли Мінфін після того, як банк було визнано неплатоспроможним, було ухвалене рішення тоді РНБО про націоналізацію, і ми капіталізували цей банк.

Тому, звичайно, ця ситуація дуже хвилює. У нас насправді сотні судових процесів, які у тому числі Мінфін в частині з них бере участь. Тому це питання («ПриватБанку» – ред.), яке у фокусі і НБУ, і Мінфіну, і повністю всіх. Тобто це велике питання.

– Тобто партнери України, зокрема з МВФ, це тримають у фокусі уваги, так?

– Безумовно. Якщо ви подивитеся в кожну з наших програм, ви знайдете у кожній з програм дуже велику секцію по банківському сектору загалом і по системно важливих банках в тому числі.

– Один із ваших попередників на посаді міністра фінансів України Олександр Данилюк вже зараз, при президентові Зеленському, був секретарем РНБО. Він пішов у відставку. І зараз у своєму інтерв’ю ВВС пан Данилюк висловився, що однією з причин того, що він змушений був піти у відставку – це саме «ПриватБанк». А ми пам’ятаємо, що саме тоді, будучи міністром фінансів, Данилюк брав активну участь з головою тоді НБУ Гонтаревою у цій ситуації.

Ви особисто відчуваєте це, можливо, не знаю, тиск, не тиск з боку Ігоря Коломойського, його представників, чи як міністр ви зараз цього нічого не відчуваєте, якісь «побажання», якщо так можна висловитися?

– Якщо я буду відчувати тиск, я обов’язково звернуся до правоохоронних органів. Я думаю, що це просто дуже непроста ситуація.

– Це версія Данилюка.

– З Олександром я, на жаль, після його звільнення ще не розмовляла. Останнє, що ми розмовляли, то це обговорювали оборонний бюджет на 2020 рік. Тому не можу прокоментувати його слова.

– Є різні дані. Поки офіційно не підтверджені. Нібито Оксана Маркарова після ухвалення цього держбюджету може перейти в НБУ, якщо їй буде запропонована посада голови НБУ. І такий нібито варіант обговорюється в Офісі президента Зеленського. Це правда?

– Це абсолютна брехня! Я навіть не знаю, звідки такі нісенітниці беруться.

– Як взагалі працюється? Ви – один із небагатьох міністрів, які тоді працювали. Ви і Арсен Аваков – два тільки міністри зараз у новому уряді.

– Працюється дуже багато. Кожен раз, коли приходить новий уряд...

При чому цей уряд був сформований, 29 серпня призначений уряд. Це фінальна стадія бюджетного процесу в Кабміні. Це початок перемовин з МВФ. Це дуже багато питань, пов’язаних з опалювальним сезоном. Це дуже багато питань, пов’язаних у тому числі з транзитом і так далі.

Фактично викликів дуже багато. І вони всі в один час. Тому всі міністри і весь уряд працюють 24 години на сім. Це непроста робота, я скажу.

Міністр фінансів України Оксана Маркарова під час засідянн уряду Володимира Гройсмана

– Ви не відчуваєте, що поряд з вами, можливо, не хочу образити нікого з ваших колег міністрів, люди хай молоді, хай енергійні, хай нові обличчя, але їм, можливо, бракує досвіду? Вам досвіду не займати.

– Немає такого відчуття. Я хочу сказати, що дуже багато міністрів, наприклад, і міністр освіти, і наш віцепрем’єр з цифрових питань...

– Пані Новосад, пан Федоров.

– ...і міністр Кабміну, навпаки, привнесли дуже багато, крім досвіду, дуже багато нового досвіду. Якраз на деякі речі, на які, можливо, давно треба було подивитися по-новому, вони допомагають це зробити швидше.

– Щодо вас особисто, є інформація, офіційно підтверджена на відміну від нібито вашого переходу в НБУ, що ви зараз спростували Радіо Свобода. Ця інформація підтверджена НАЗК. Воно запросило вас, Оксану Маркарову, міністра фінансів, на завтра, 3 жовтня, з 10:00 до 12:00 для пояснення можливих недостовірних відомостей у вашій декларації. Ви підете завтра в НАЗК?

– Обов’язково піду. Я у своїй декларації відображаю виключно достовірну інформацію. У нас вже була невелика суперечка рік тому з НАЗК, яка завершилася у суді, який підтримав мою точку зору. Сподіваюся, що зможу довести свою точку зору членам НАЗК. Якщо ні, значить, сходимо ще раз у суди.

– Ви наполягаєте, що з вашою декларацією жодних проблем немає?

– Абсолютно! Я зробила завдяки деклараціям НАЗК повну інвентаризацію всього майна.

– 2 вересня президент Зеленський розпорядився, щоб уряд підготував, а парламент ухвалив до 1 грудня буквально (не так багато часу лишилося) законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення, нарешті скасував мораторій на продаж землі. Як відомо, при цьому глава держави запевнив, що цього року відбудеться земельна реформа, аби вже у 2020 році створити ринок землі аж на 40 мільйонів гектарів.

За підрахунками Мінпромполітики, якщо все буде, як планується, ринок відкриється, то це може принести економіці України щорічно від 700 мільйонів до 1,5 мільярда доларів. Це правда? Це відповідає дійсності?

– Це надзвичайно важлива реформа з декількох питань. Перше. Люди, які володіють землею, повинні мати право нею розпоряджатися. Це справедливість по відношенню до 7 мільйонів пайовиків в цій країні.

Друге. Це точно дозволить нам дуже сильно прискорити зростання саме агросектору. А він все-таки для України є одним зі стратегічних. Тому що, коли земля твоя, коли ти можеш її купити, ти найбільше в неї інвестуєш і відповідно продуктивність буде вища.

І третє, яке важливе для мене як для макрофінансиста, питання – це питання зростання нашого ВВП. Ви знаєте, що бюджет, який ми подали і макропрогноз станом на сьогодні – це 3,3% зростання. Мета нашого уряду – це 40% зростання за 5 років. Тобто ми повинні рости 5-7% щороку.

– А 2019 року наскільки ВВП України зростає?

– Зараз різні є дані, тільки за два квартали. Але я думаю, що на 3% ми точно вийдемо за результатом року. Але цього недостатньо для того, щоб ми не тільки наздогнали Польщу, а дійсно рухалися набагато швидше. Тому відкриття ринку землі, повернення фермерства справедливого, ресурс, який буде надано малим підприємцям, щоб вони змогли купити цю землю і працювати з нею, дати її, як заставу, взяти банківські кредитування – це дуже серйозний...

– У тому числі, пані Маркарова, для іноземців ринок землі відкрити?

– Ні. Та пропозиція, яка надана від Кабміну, вона стосується українських громадян і українських компаній.

– Про іноземців не йдеться?

– Українських громадян і українських компаній. Яка у них може бути власність – це друге питання. Але зараз ми говоримо виключно про юридичні особи, українці.

– Пані Маркарова, дійсно на дороги наступного, 2020 року у держбюджеті передбачене рекордне фінансування?

– Дійсно, це правда. 74 мільярди. І ця цифра може бути більшою насправді. Тому що в наступному році у дорожній фонд йде 100% акцизів. Тому реформа митниці, кращий контроль за продажем підакцизних товарів збільшить цю суму ще більше. Але 74 мільярди – це те, що ми вже бачимо по наших витратах.

– Оборонні витрати?

– Оборонні витрати залишаються на 5,4%, але це збільшена сума. Це 245 мільярдів гривень.