​Там, де гартуються «сталеві». Репортаж із навчально-тренувального центру Сил спецоперацій

Ірина Назарчук

Лише 10–15% від усієї кількості претендентів проходять курс кваліфікаційної підготовки інструкторів Сил спеціальних операцій (так званий Q-Course), щоб після нього потрапити у підрозділи ССО – наймолодшої складової Збройних сил України. Відбір, або, як тут його найчастіше називають, «селекція», – суворий. Не менш суворою є підготовка «сталевих воїнів», яка упродовж місяців триває в навчально-тренувальному центрі на Житомирщині.

На в’їзді на полігон навчально-тренувального центру Сил спеціальних операцій – стела з висловом латиною Amat Victoria Curam. Твердження, що «Перемога любить старанність (інколи перекладають «перемога любить підготовку» – ред.)», знавці давньоримської історії приписують поетові часів Цицерона і Юлія Цезаря – Гаю Валерію Катуллі.

Не кількістю, а якістю

У наметах, що на полігоні, в будь-яку пору року живуть і навчаються курсанти чергового – нині вже дев’ятого – кваліфікаційного курсу. Всі 7 місяців проходження Q-курсу в них немає ані військових звань (серед них є як молоді лейтенанти – щойно після випуску з вишів, так і досвідчені ветерани АТО й ООС), ані імен з прізвищами. Правила для усіх однакові, а на однострої лише порядкові номери.

Наметове містечко у навчально-тренувальному центрі ССО

У будь-який момент із курсу можна вийти. За власним бажанням, не витримавши навантаження, але частіше тому, що не впорався з тим або іншим навчальним завданням. Щоправда, найбільш впертих і мотивованих тимчасова поразка не зупиняє – вони повертаються на наступний курс заради того, щоб стати воїнами ССО.

Був випадок, згадують у центрі, коли військовослужбовець зламав ногу за кілька днів до останнього етапу Q-курсу, але все одно вийшов на фінальний марш-кидок.

Дзвониш у дзвін – сповіщаєш про вихід з курсу. Цифри на дошці є особистими номерами тих, хто залишив курс

Я поспілкувалась із одним із офіцерів, який стояв біля витоків впровадження Q-курсу в навчально-тренувальному центрі Сил спецоперацій. (Радіо Свобода зберігає конфіденційність щодо імен та військових звань співрозмовників через специфіку їхньої служби у ССО – ред.).

Він розповідає: «Створюючи та відпрацьовуючи Q-Course, ми взяли за основу його американський аналог. Той, що американці проводять вже понад півстоліття, той, на розвиток якого працюють чимало фахівців, витрачаються величезні ресурси. Порівняно із ними, умови на нашому курсі – більш спартанські. Але оскільки мета у наших курсів однакова – виконувати військові завдання в нешаблонні способи – намагаємось наблизитись до американського прототипу».

Цей офіцер українських ССО знає, про що каже: кілька років тому він пройшов тренувальний курс підготовки американських спецпризначенців.

Тільки закінчивши Q-Course, військовослужбовець ЗСУ отримує право носити такий шеврон із червоною окантовкою

Командна робота

Майже повне уявлення про те, як рекрути Сил спеціальних операцій України проходять селекцію, дає документальний фільм «Гарт сталевих». «На відбірковому етапі обов’язково працюють психологи, психофізіологи. Через низку тестів оцінюємо рівень стресостійкості, за допомогою психологічних ігор, особистого спілкування – лідерські якості кожного, вміння працювати в команді», – розповіла офіцер-психолог навчально-тренувального центру ССО.

Для бійця ССО важливіше бути лідером чи людиною команди? «Однозначно, найголовнішим є вміння працювати у групі. Якщо виникла стресова ситуація, а один з групи перелякався (ми як психологи розповідаємо, що таке часто буває, і це нормальна реакція), інші мають знати, як діяти. Взагалі існує система психологічної підготовки воїна до ведення бою. І чим більше у нього під час проходження курсу практичних вправ – від метання гранат до роботи в змодельованому містечку, – тим меншим буде рівень стресу в реальних бойових умовах», – каже офіцер-психолог.

Спецпризначенці відпрацьовують метання гранат. Фото Генерального штабу ЗСУ

У будівлях, відомих професіоналам під назвою Kill House, змодельована обстановка житлового або офісного приміщення. Там бійці відпрацьовують навички штурму, огляду, зачищення, звільнення заручників. Вдень і вночі працює система відеоконтролю – інструктор в реальному часі відстежує навчальні дії бійців.

Пост з відео Генштабу:

«Кілл-хаусів» такого рівня, як у навчально-тренувальному центрі ССО, у Збройних силах України раніше не було. Цей, як і «ситуаційне містечко» – модель міста з будинками, вулицями і перехрестями, – українським спецпризначенцям допомагали створювати іноземні партнери.

Штурмові дії в Kill House. Фото Генерального штабу ЗСУ

Перший курс ІПсО

Специфікою ССО є виконання завдань, що непритаманні іншим родам і видам сил, – за будь-яких умов, використовуючи методи військові й невійськові, зокрема, створюючи матеріали психологічного впливу на армію противника і населення окупованих територій України.

В червні цього року в інтерв’ю Радіо Свобода командувач Сил спеціальних операцій генерал-лейтенант Ігор Луньов анонсував започаткування нового кваліфікаційного курсу – для підрозділів інформаційно-психологічних операцій (ІПсО).

Тоді командувач зауважив, що «військовими інформаційно-психологічними операціями ССО України займається в рамках оборонної діяльності». «Ми здатні за його [противника] «почерком» визначити, звідки він працює – з Ростова, Донецька, Луганська чи Севастополя. Знаємо навіть розпорядок їхньої праці. У суботу й неділю, скажімо, вони відпочивають. Напередодні знакових дат – активізуються», – розповів генерал-лейтенант Луньов.

Фото Генерального штабу ЗСУ

Як дізналося Радіо Свобода, перший у Силах спеціальних операцій курс ІПсО розпочався у серпні і триватиме орієнтовно до грудня. Курсанти, що пройшли відбір, нині вивчають специфіку проведення інформаційних і психологічних операцій, отримують знання з інформаційно-аналітичної роботи, опановують основи комунікації.

«Колись частини спеціального призначення, частини інформаційно-психологічних операцій (ІПсО) були в підпорядкуванні різних родів і видів сил ЗСУ, – нагадує прессекретар Сил спеціальних операцій Олексій Никифоров. – На даний момент вони підпорядковані командуванню ССО. Таким чином, командування займається підготовкою, забезпеченням цих частин, плануванням їхнього застосування, у тому числі бойового. Принцип «хто планує операцію, той за неї і відповідає» прийнятий у Силах спецоперацій у західних країнах, досвід яких враховувався при створенні три роки тому ССО Збройних сил України».

У навчально-тренувальному центрі також здобувають навички гірської підготовки. Фото Генерального штабу ЗСУ

Як із часом змінювалась програма Q-курсу?

Перший випуск кількадесяти українських інструкторів, що пройшли підготовку на Q-курсі в рамках програми Об’єднаної багатонаціональної групи (США, Литва, Латвія, Естонія), відбувся в травні 2016 року. На той момент Сили спеціальних операцій як окрема складова ЗСУ перебували ще на стадії створення (закон, що передбачив існування ССО, Верховна Рада ухвалила 16 червня 2016 року – ред.)

Радіо Свобода розпитало у випускника першого випуску Q-курсу, як змінилась за три роки програма підготовки. Офіцер, який свого часу воював у складі батальйону «Айдар», а нині є командиром окремого підрозділу спеціального призначення, вважає: «Нинішній курс проходить більш інтенсивно, насичено, він краще «заточений» під обстановку в зоні проведення ООС. Противник розвивається, ми розвиваємось також. Ситуація в зоні проведення бойових дій мінлива, при цьому напрямки – Маріупольський, Донецький, Луганський – відрізняються один від одного».

Як розповіли Радіо Свобода в командуванні Сил спеціальних операцій, інфраструктура навчально-тренувального центру розвиватиметься й надалі. Зокрема, заплановано створення там комплексу для курсу виживання і поводження в полоні.