Перший варіант Державного бюджету-2020 містить чимало сподівань на хороше, але не включає в себе всі передвиборчі гасла нової влади, констатує газета «Україна молода». Видання пише, що в документі міститься чимало популізму та статей, наповнення яких важко прогнозувати. Втім, незмінно високими залишаються витрати на оборону, освіту і медицину. Якщо країна, звичайно, зуміє заробити ці гроші. Нині ж, як визнає й сама урядова команда, варіант державного кошторису зовсім не відповідає сценарію серіалу «Слуга народу» і навіть передвиборчій програмі президента Володимира Зеленського. Головний урядовець Олексій Гончарук не бачить у цьому нічого дивного. «Не дивуйтеся, що цей бюджет поки не враховує переважну більшість тих ідей, з якими виходила команда президента на вибори», – цитує газета прем'єра. Головний же анонс свого дітища, який озвучив прем’єр Гончарук, як пише газета, практично нічим не відрізняється від подібних анонсів, що їх робили попередні керівники Кабміну. І який зводиться до обіцянок, що все буде добре і всім буде добре. Заголовок статті – «У режимі обіцянки».
У Москві ухвалили принципове рішення – Донбас залишати. А причини цьому – і зовнішньополітичні, і внутрішні проблеми держави російської, стверджує газета «День». Останні місцеві вибори, особливо в Москві, засвідчили зростання опозиційних настроїв. Ще тривожнішим для влади є поширення їх у регіони. Причин багато, і не завжди вони мають політичний характер, але завзятість і місцевих, і московських очільників радикалізує протести, в них дедалі частіше з’являються політичні гасла і звучать подібні вимоги. Зокрема, в столиці Бурятії – Улан-Уде – продовжується мітинг, учасники якого вимагають уже не лише нових виборів, а й відставки очільників республіки. Мітинг розганяли, деяких особливо активних заарештували, але люди знову виходять на центральну площу.
Проблема України в тому, що дещо змінилася міжнародна ситуація, порівняно з 2014-2015 роками. Через внутрішні причини Дональду Трампу та Емманюелю Макрону дуже потрібні зовнішньополітичні перемоги, зазначає газета. Як вважає, зокрема, Париж – успіх на українському напрямку може стати тим чинником, який закріпить нову роль французького президента. Залишилося зовсім небагато – домогтися від Києва поступок, що задовольнять Москву і таким чином закрити українське питання. Навіть за умовності історичних паралелей усе це дуже нагадує мюнхенську змову, зазначає видання. З усіма її наслідками. Що ж можна протиставити цій політиці тиску? Найперше – непохитність у захисті своїх інтересів. Зокрема, Київ не повинен брати жодних зобов’язань щодо зміни Конституції для виконання рішень, наприклад «нормандського формату». Конституційні зміни – це внутрішня справа України, а не міжнародних форумів і зустрічей. «День» пише, що в Європі витає погоджувальний дух. З’явилося гостре бажання змовитися з Москвою за мюнхенськими лекалами.
Відступаючи влітку 2014-го, російські найманці нашпигували такий «рідний» їм Донбас сотнями тисяч мін та фугасів. Чимало з них вони замаскували під дитячі іграшки, цим самим перетворивши дітей на потенційних жертв. Про ситуацію із замінуванням значної частини території Донбасу розповідає експерт газети «День» полковник ЗСУ Віктор Кузьмін. Він інформує, що бойовики порушують не лише всі правила ведення бойових дій, закріплені на міжнародному рівні, а й моральні. Адже хіба можна назвати людьми тих, хто встановлює в дитячих садочках міни, маскуючи їх під іграшки і прекрасно знаючи, хто стане її жертвою? – зазначає експерт. Україна – серед 160 країн, які підписали Оттавську конвенцію, а також Конвенцію про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію. Відповідно до міжнародних зобов’язань Україна знищила понад два мільйони заборонених до використання протипіхотних мін. А ось Росії серед тих, хто підписав цю Конвенцію, немає, що розв’язує їй руки щодо постачання своїм сателітам на Донбасі цих мін. І це не припущення: на звільнених територіях сапери ЗСУ знаходять протипіхотні міни, виготовлені після 1991 року, коли Радянського Союзу вже не існувало на політичній мапі світу. Про це йдеться в статті «Мінне поле Донбасу».