В Одесі чиновники зі скандалом вивезли дитину зі школи до Центру реабілітації, хоча в неї є родина: брати, сестри та батько – в свідоцтво він записаний зі слів матері, але завжди про неї піклувався. Таку поведінку працівників одеської Служби у справах дітей назвав грубим порушенням прав дитини уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба. Після суспільного резонансу одинадцятирічну дівчинку повернули – до рішення суду вона буде жити в родині свого тренера. Після втручання міського голови Одеси Геннадія Труханова Служба у справах дітей швидко виправила свій наказ, каже адвокат, хоча і не визнала порушення закону. Прокуратуру вже попросили перевірити дії одеської Служби у справах дітей.
12 вересня працівники одеської Служби у справах дітей і органів опіки і піклування вилучили під час навчань 11-річну Валерію Локтіонову і відвезли до Центру соціально-психологічної реабілітації. Близько двох років тому у неї померла мати, а батько не був відповідним чином записаний у свідоцтві про народження дитини. Під час пологів В’ячеслав Павликов відбував покарання в тюрмі – і його записали батьком зі слів матері. За оцінкою працівників Служби у справах дітей, цього було недостатньо, щоб він вважався батьком, згідно з законом. Тому після кількох невдалих спроб вилучити дитину в притулок з дому працівники служб прийшли до школи. Спочатку дівчинку запросили в окремий кабінет, але швидко процедуру вилучення побачили й інші діти.
«Ми не знали заздалегідь, що це має відбуватися, нам не повідомляли. Зайшла Служба у справах дітей, ювенальна поліція, сказали, що їм потрібно до заступника з виховної роботи, і прийшли до нього. Повідомили про те, що їм потрібна учениця нашої школи, її викликали. Дитина знала, чому вони прийшли, була знайома із ними. Вона не хотіла йти з ними, почала бігти», – розповідає журналістам виконувачка обов’язків директора школи №26 Тетяна Жорницька. Саме в цій школі вже не перший рік навчається Валерія. Тут також навчаються її брати та сестра, ще одна сестра закінчила цю школу минулого року.
Коли Валерія вирвалась від чиновників, то забігла до класу свого брата та покликала його на допомогу. Удвох вони почали опиратися діям чиновників – дівчинка вкусила одного з них, хлопчик відштовхував їх від сестри. Він також покликав батька, який швидко прибув до школи. Після переговорів із чиновниками та поліцією Павликов відпустив дівчину – в той же день її відвезли в Центр реабілітації та почали готувати до переводу в іншу школу.
«Мені зателефонувала донька і сказала, що її прийшли забирати. Потім зателефонував син і сказав, що доньці викручували руки. Потім представник соціальних служб провокував мене на бійку в присутності поліції, в присутності моїх дітей», – В’ячеслав Павликов спілкується із журналістами поблизу будівлі Малиновського районного суду Одеси 12 вересня. Раніше він неодноразово відмовляв Службі у справах дітей, не пускав їх до квартири. Представники служби навіть кажуть, що в червні 2019 року він погрожував їм ножем, проте чоловік це заперечує. Каже, що із чиновниками завжди приходили поліцейські, отже, він би не став робити нічого протизаконного.
В'ячеслав Павликов, батько Валерії Локтіонової
Чому він відсидів кілька років у в’язниці, не розповідає, тільки наголошує: це було в минулому. Зараз Павликов працює двірником в одному з комунальних підприємств Одеси. «Нема чим хизуватися, але це правда. Ще трохи ремонтую квартири», – уточнює Павликов. Його дружина померла в грудні 2017 року, і тепер чоловік піклується про п’ятьох дітей, Валерія – наймолодша. Старшій доньці через два місяці буде 18 років, вона навчається на першому курсі в одному з одеських вишів. Батько планував, що саме вона стане опікуном Валерії після повноліття – йому в опікунстві відмовили.
Відмовили в опікунстві через судимість
Ми маємо вжити всіх заходів, щоб захистити права дитини, каже начальник територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради Світлана Дороганова. Саме захистом прав дитини вона пояснювала журналістам насильне вилучення Валерії зі школи, хоча та й стверджувала, що хоче залишитися із батьком. Після реабілітації в центрі дівчину мали відправити або в інтернат, або тому, хто захоче і зможе стати офіційним опікуном.
Світлана Дороганова (в центрі) і Ірина Прокопенко (зліва)
«Валерія жила разом із Валерієм В’ячеславовичем Павликовим, з яким її померла мама перебувала в шлюбних відносинах і з яким в них ще були діти. Ми про цю дівчинку дізналися зі слів самого батька – 31 січня 2018 року він звернувся із проханням влаштувати дитину тимчасово в свою родину», – говорить Дороганова. В службі йому сказали подавати заяву щодо опіки, а коли він зібрав усі документи, заявили: через судимість, пов’язану із наркотиками, він не може стати опікуном. А тому має передати дитину до Служби у справах дітей для подальшого влаштування.
«Вони ж розуміли, що якщо в мене є судимість, мені не дадуть опіку, але все одно сказали збирати документи. Я зібрав, а вони кажуть: вони мені не дадуть опіку. Не дадуть – не потрібно», – говорить Павликов.
В службі кажуть, що до них пізніше зверталась мати Павликова, яку вони направили на навчання, щоб стати опікуном, але та врешті-решт не стала ходити на необхідні тренінги. Чиновникам сказала, що під тиском сина. Сам Павликов уточнив Радіо Свобода, що й сам виріс у дитячому будинку: «Вона не хотіла займатися ані мною особливо, ані моєю донькою». Чоловік називає Валерію донькою, але де-юре, за словами працівників служби, він ним не є. Для оформлення статусу потрібно проводити ДНК-тест на батьківство, який коштує близько 7 тисяч гривень, плюс заплатити за судовий розгляд цивільної справи. У службі також стверджують, що в школі не було ніякого конфлікту і провокацій.
«Коли ми почали виходити з окремого кабінету, дівчина побігла по коридору, почала падати на підлогу, кричати, наш співробітник її підтримав, щоб вона не впала. Коли вона почала кричати, вибіг її брати. Вона вкусила співробітника за руку, брат почав штовхати нас. Співробітник відійшов у сторону. Більше жодних дій не було зроблено», – заявила Ірина Прокопенко, заступник начальник відділу Служби у справах дітей у Приморському районі, яка брала участь у вилученні дитини зі школи.
Із Центру реабілітації дівчину відпустили через два дні
Проте вже 13 вересня дитину відпустили з Центру реабілітації. Як розповів Радіо Свобода адвокат Олександр Нестеренко, який допоміг Павликову подати позовну заяву до суду, міська Служба у справах дітей внесла у власний наказ зміни. Таким чином до судового рішення про визнання Павликова батьком Валерія перебуватиме у родині свого тренера з боксу Артема Гудіна. Наказ виписаний на ім’я його дружини Марини Гудіної. Нестеренко каже, що батько і тренер були готові забрати дівчинку ще 12 вересня, але їх не пустили до Центру реабілітації.
«Адміністратор не давала нам поговорити із дитиною, не кликали директора і казали, що є всі необхідні документи. Ми викликали поліцію, сказали, що в нас є підозра, що дитину викрали і утримують проти волі. На вимогу поліції адміністратор відкрила двері. І коли прибула слідчо-оперативна група, я запропонував, щоб вони встановили, чи є там дитина, в якому вона стані і які є документи про її утримання тут», – розповідає адвокат.
Наступного дня, додає він, працівники служби внесли зміни в наказ і дозволили утримувати дитину в друзів родини. Нестеренко каже, що цьому сприяв Сергій Ходіяк – голова організації «Національний спротив», членом якої є тренер дівчини. Ходіяк – відомий одеський активіст, брав участь у сутичках в Одесі 2 травня 2014 року з проукраїнського боку, він також обвинувачується у вбивстві під час цих подій. Він також був одним з активістів, які підтримали будівельні роботи в Літньому театрі.
Саме Ходіяк, за словами адвоката, напевно, вів переговори із міською владою. Ввечері 13 вересня пост у фейсбуці навіть написав міський голова Одеси Геннадій Труханов. Він зазначив, що міська влада буде допомагати батькові дитини, проте наголосив: «Соціальні служби виконували вимоги законодавства».
Зовсім іншим чином ситуацію ще 12 вересня оцінив уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба.
Микола Кулеба
«З’ясував всі обставини справи поки що зі слів працівників органу опіки й піклування. Вважаю це грубим порушенням прав дитини. До кінця дня будуть надані всі пояснення і відповідні документи. Вже звернувся до Міністерства соціальної політики та керівництва міста Одеса про проведення розслідування і притягнення винних до відповідальності і негайного відновлення права дитини на проживання в сім’ї», – написав Кулеба в мержі «Фейсбук». Його коментар був швидко поширений одеськими ЗМІ. В спілкуванні з Радіо Свобода Кулеба уточнив: після того, як дізнався про ситуацією із Валерією, одразу звернувся до міської влади.
«Особливих новин поки немає, дівчинку повернули. Я вчасно повиховував представників органів опіки, спілкувався з головою району, проте служба підпорядкована місту. На жаль, я не отримав нормальних пояснень щодо цих дій, представники служби розповідали якісь нісенітниці. Для мене це було більше, що більше хотіли батьку помститися за його неслухняність, аніж захистити права дитини», – вважає уповноважений з прав дитини.
Уповноважений президента: може, вони не знають, як діяти в інтересах дитини?
У Кулеби склалось враження, що представники служби просто не знають, як діяти в інтересах дитини. Знайти правового обґрунтування для їхніх дій щодо Валерії Локтіонової уповноважений не зміг, тому і назвав це грубим порушенням прав дитини.
«Вони там кажуть, що батько на них з ножем кидався. Якісь незрозумілі речі, якби він не був батьком – не кидався би. Коли у батька забирають його дитину, якій погано без нього, звісно, він буде захищати дитину. Я не розумію, чому це не зрозуміло для працівників органів опіки», – заявив він в коментарі Радіо Свобода.
Директорка Центру соціально-психологічної реабілітації, куди поміщали Валерію Локтіонову, Тетяна Жадан і голова одеської міської Служби у справах дітей Ірина Дамаскіна неодноразово ставали об’єктами громадської уваги впродовж останніх років, говорить Радіо Свобода депутат Одеської міської ради Анна Позднякова.
Ганна Позднякова
«Найяскравіший приклад їхньої спільної фактично злочинної діяльності – історія дворічної давнини, жертвою якої стала дівчинка, яку нібито знайшли на ринку, хоча батько через складну ситуацію у родині сам привів дитину до притулку на тимчасове перебування, і ніхто від неї відмовлятися не збирався. Але працівники центру під керівництвом пані Жадан та прикриттям Ірини Дамаскіної брехали ЗМІ, поліції, представникам громадськості, а самі в цей час, мабуть, готували документи, щоб швиденько передати дитину до прийомної родини», – говорить Позднякова.
Про нібито знайдену на ринку дитину повідомляли в 2018 році одеські ЗМІ – мати дівчинки важко хворіла, батько намагався заробити на лікування і скористався своїм правом на тимчасову державну опіку. Він помістив дитину в центр, працівники якого повідомили в поліцію про «знайдену дитину».
Голова служби у справах дітей Ірина Дамаскіна тоді пояснювала, що батько дворічної дівчинки не був офіційно оформлений, тому чиновники і повідомили в поліцію. Як пізніше з'ясували журналісти, на час реєстрації дитини батько загубив паспорт, тому його і не зареєстрували. Мати дівчинки померла від хвороби вже через місяць після цього випадку і батько витратив ще пів року на те, щоб його визнали батьком.
Після випадку із Локтіоновою Позднякова написала запит в прокуратуру – просить перевірити діяльність керівників міської Служби у справах дітей і Центру реабілітації. Кулеба також говорить Радіо Свобода, що це не перша скарга на одеську міську Службу у справах дітей.
«Незадоволень дуже багато діяльністю працівників міської служби, але це питання міського голови. Я навіть в цьому випадку звернувся саме до нього щодо проведення розслідування і притягнення до відповідальності. І також до Міністерства соціальної політики, щоб вони провели своє розслідування», – заявив уповноважений.
Як повідомив Радіо Свобода сам батько дівчинки, гроші на ДНК-аналіз та на судовий супровід йому знайшли. Проте загальних проблем із одеською Службою у справах дітей це не вирішує – від міської влади та Міністерства соціальної політики уповноважений вчергове очікує або правового пояснення дій, або звільнень посадових осіб, які допустили правопорушення.