Життя Цемаха – у небезпеці, спецслужби Росії мають достатньо агентів, щоб «кінці кинути у воду» – Микола Голомша

Гості програми «Ваша Свобода»: народний депутат України («Європейська солідарність») Марія Іонова; правник, колишній заступник генерального прокурора України Микола Голомша

Суд в українській столиці звільнив з-під арешту під особисте зобов'язання Володимира Цемаха. У 2014 році Цемах був «командиром ППО» угруповання так званої «ДНР» у районі міста Сніжне у той час, коли там був збитий «Боїнг» MH17. Бойовика звільнили нібито заради обміну на українців, утримуваних Росією, зокрема моряків, які потрапили у полон до росіян в Керченській протоці, та інших відомих бранців, таких як режисер Олег Сенцов. Західні коментатори у звільненні Цемаха побачили розрахунок президента України Володимира Зеленського, який може ускладнити розслідування щодо MH17. В українському політикумі та суспільстві є зараз досить серйозні суперечки щодо доречності видачі Цемаха Росії.

Ваша Свобода | Цемах, Сенцов, моряки, обмін та пастки Кремля

Віталій Портников: Звільнення людей, які звинувачуються в таких тяжких злочинах – від національної зради до тероризму – це що? Взагалі що це за така процедура, з якою ми живемо? І чому вона взагалі стала можливою в Україні?

Микола Голомша: Звісно, ми не мали таких прецедентів, щоб в сучасному світі суверенна держава розвивала війну проти іншої суверенної країни. І міжнародне законодавство не адаптоване на такі події. Звісно, що такі обміни полоненими або заручниками відбуваються тривалий час. Але наша країна повинна виступати одним із ініціаторів внесення таких законодавчих міжнародних ініціатив і пропонувати відповідні нормативи, які регулювали б дані питання.

Якщо дивитися з точки зору загальних принципів права, то, звісно, не можна злочинців, які скоювали злочини, вбивства на території нашої країни, знищували громадян, відпускати. Тому що невідворотність покарання – один із принципів права. Виходячи з того, що влада, очевидно, виходить із принципу, що людина є найвищою цінністю, тому і обмінюються заручниками. Але є резонансні події. І тема Цемаха не має права розвиватися в такий спосіб, як зараз це ініціює Росія.

Путін, будучи у Владивостоці на економічному форумі, спеціально викинув інформацію, що буде «масштабний обмін», щоб перебити інформацію про звільнення Цемаха з-під варти. Йому не вдалося це зробити – громадськість підняла це питання.

Владивосток 5 вересня 2019 року. Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і його кум з України, голова політичної ради проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук

Цемах дійсно володіє тією інформацією, яка може дати відповідний результат розслідуванням об’єктивним підбиття «Боїнга». І про це заявили і депутати Європарламенту, про це говорить світ. Тут наша держава повинна спрацювати – вони не повинні ставити в обмін Цемаха на заручників.

Процесуальні дії не завершені, що стосується Цемаха. Про це ставлять питання і наші експерти, що треба завершити всі процедури і закріпити всі докази, які потрібні і міжнародній слідчій комісії, і нашим слідчим органам. Ми не маємо права самі приймати рішення щодо такої особи. Співдружність країн приймає участь в розслідуваннях. Комісія формує рішення навіть не на підставі наших документів, тому що воно може бути нелегалізовано. А що буде розслідуване тією комісією, покладене в основу – це буде основне. Нам треба зважити на це і не йти на поводу у Путіна. Видно, йому дуже-дуже потрібен сьогодні такий обмін.

(Повна версія програми)

Не розслідувавши цей інцидент у повному обсязі і не оголосивши суспільству, що завершене розслідування, немає права взагалі говорити про це... Світ має право дізнатися правду про збитий «Боїнг». Росія кине всі сили для того, щоб обманним шляхом, використовуючи якусь поблажливість на дипломатичному і навіть безпосередньо президентом Путіним у зверненні до нашого керівництва якимось поблажливим відношенням, щоб тільки Цемах потрапив на територію Росії.

Життя Цемаха перебуває у великій небезпеці! Зараз не виключено, що з ним може трапитися будь-яка подія. А спецслужби Росії дуже штучно працюють і мають достатньо колаборацій тут і своїх агентів, щоб «кінці кинути у воду» з якимось трагічним випадком по відношенню до Цемаха.

– Пані Іонова, ми говоримо про те, що це рішення Офісу президента, так ніби президент у нас диктує рішення судам. І це теж таке припущення...

Марія Іонова: Це такий голосний і надзвичайно важкий останній акорд в питанні звільнення. Але у цій групі є корегувальник вогню з Маріуполя, який також був відпущений судом. Вбито було більше 30 осіб! Там є людина, яка підозрюється в терактах 2 травня в Одесі. Хоча ми розуміємо, звідки ця операція була інспірована. А що далі? Ми вітаємо звільнення наших громадян, але в нас залишаються ще заручники, ще бранці Кремля. І в Криму у нас дуже багато наших заручників. Якщо така ситуація, чи це не є предметом державної зради, починаючи від людини, першої особи держави, яка дає такі прямі вказівки? Ми цього не знаємо, але про це пишуть. Тобто як це відбувається, в який спосіб, які рішення суду.

Наприклад, якби тільки Україна взяла ці докази, то, приїхавши в Російську Федерацію, припустимо, він може відмовитися від цього. Якщо міжнародна слідча група провела б, то це все рівно залишилося б доказами.

Марія Іонова

З юридичної точки зору, можна було і наших військовополенних моряків по-іншому вимагати, бо це є рішення Військового трибуналу. Якщо візьмемо слова Сенцова, коли він зупинив голодування... Він не про себе ж говорив, а він говорив про інших в’язнів! Наратив такий, що ці люди, які вже засуджені за проукраїнську, за продемократичну позицію, розуміють ціну, яку вони віддали. Це їхня боротьба. Що може Україна далі надати, якщо ми зараз віддаємо всі козирі?!

Микола Голомша: Віддача наших моряків в обмін на злочинців, які скоювали злочини на території України, не є виконанням Морського трибуналу. Це маніпуляції Росії. Ті люди, які скоювали злочини, і наші моряки, які ніякого злочину не скоювали, за належного рішення Міжнародного трибуналу, мають бути відпущені – це не повноцінний обмін.

Ми маємо цей військовий конфлікт вирішувати системно – дипломатичним, міліарним, нормотворчим і кримінально-правовим шляхом. Ми як країна, як саме європейська країна, яка сьогодні опинилася в епіцентр глобального гібридного тероризму, маємо пропонувати міжнародні акти, які передбачають, як діяти в таких ситуаціях. Ми потребуємо ще одного – ратифікації Римського статуту, який розв’яже нам руки і дасть можливість ставити питання про кримінальну відповідальність за злочини проти людяності і злочин розв’язання агресивної війни проти України.

Інформація щодо вказівок президента, я такою інформацією не володію. Я думаю, що треба розбиратися з тим. Не виключено, що там також «вуха брудні» і з меркантильними крилами Кремля, можуть стояти за тим. Тому з цим треба розбиратися.

Голомша

Сьогодні ми повинні «штани вдягнути» правильним способом і поставити питання: що ж у нас відбувається? І оголосити: у нас йде агресія! Тоді ми повинні скликати і надзвичайне позачергове засідання Радбезу ООН, повинні ставити питання з усіма витікаючими наслідками про відповідальність, про позови. І діяти у правовій площині. Коли проявляємо себе, як слабка держава, яка не знає міжнародного права, Статуту ООН, тоді отримуємо такі ігри різного характеру.

– Якщо можна вирішувати корупційним шляхом, то це у будь-якому разі свідчення слабкості держави. Якщо виконавча влада може давати вказівки судовій – це слабка держава. Якщо суд може вирішувати таке питання корумпованим шляхом – це слабка держава. Якщо суд насправді ухвалює рішення і вважає, що воно існує у правовій площині, що можна випустити людину, яку звинувачують у таких важких злочинах, під «особисте зобов’язання» – це слабка держава. Де сила?

Марія Іонова: Я думаю, що тут мікс політичний. Надалі наша боротьба в Гаазі по всіх наших справах, де Україна проти Росії – насправді все це розвалюється. Але ж це не перше свідоме рішення. За цим все рівно є політична складова.

У його (Зеленського – ред.) передвиборчій кампанії, в його риториці, в його заявах ніде не знайдемо слово «Росія – агресор». Станиця Луганська, відхід від чотирьох населених пунктів наших військових. Розстріл санітарного автомобіля. У нас, згідно з міжнародним правом, було право і зобов’язання скликати Радбез ООН. Ми знову закрили очі. Захід представників терористичної ОРДЛО на підконтрольну територію України. Це стільки пасток і такої брудної гри!

Володимир Цемах на лаві підсудних у Київському апеялційному суді, 5 вересня 2019 року

На жаль, у Путіна є стільки людей, з ким він грає! Це не означає, що він підіграє Медведчуку. Є ще депутат Козак. Питання Цемаха і питання Медведчука – для Путіна важливіше питання Цемаха.

Глобальний світ і керівництво провідних країн по відношенню до України теж змінилося. На жаль, міжнародна коаліція по підтримці всебічній України – вони вирішують свої питання. Точно не допомагають вирішити питання міжнародного права, людського життя і іншого. Ми стали обмінною монетою.