За повідомленнями ЗМІ, під час першого засідання Верховної Ради 29 вересня новообрані депутати збираються працювати всю ніч, щоби ухвалити понад 100 законопроєктів, які команда Зеленскього вважає терміновими.
Звідки такий поспіх та чи можливо це технічно? Чи будуть серед першочергових законопроєктів ті, які експертами та правозахисниками вважаються терміновими для жителів Донбасу та його реінтеграції? І якою буде політика нового парламенту щодо Донбасу?
Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили політичний експерт Петро Олещук та виконавчий директор громадської організації «Громадський холдинг «Група впливу» Тетяна Дурнєва.
– Представники партії «Слуга народу» анонсували багато «ньюсів» під час першого засідання Верховної Ради 9-го скликання. За повідомленнями ЗМІ, збираються проголосувати чи не 100 законів за раз. Чого очікуєте ви?
– В мене так само була подібна інформація, що збираються багато законопроєктів ухвалювати. Єдине, що я не зовсім знаю, як це все буде узгоджуватися із нормами Регламенту. Тому що будь-який законопроєкт має попередньо бути розглянутий в комітеті. Розглянутий в комітеті він зараз бути не може, тому що цих комітетів ще нема.
Ухвалювання законопроєктів без розгяду в комітетах буде виглядати досить дивноПетро Олещук
Верховна Рада спершу має зібратися, провести всі урочистості, прийняти присягу, далі сформувати свої керівні органи, президію, комітети, розподілити депутатів за комітетами, потім комітети мають зібратися, розглянути відповідні законопроєкти, і далі можна запускати законодавчий процес.
Як це все буде виглядати на практиці, мені зараз сказати важко.
– А це можна зробити за один день? Технічно?
– Теоретично можливо. Я не бачу якихось теоретичних перешкод, але практично це буде виглядати досить дивно. І найголовніше: в такій ситуації, в такому цейтноті важко не припуститися якихось відхилень від норм закону і, зокрема, від норм Регламенту, а ми знаємо численні приклади, коли на підставі саме формальних процедурних моментів, пов'язаних із ухваленням тих чи інших законів, вони скасовувалися Конституційним судом.
Зокрема, «закон Ківалова-Колесніченка» було скасовано саме на підставі формальних причин, пов'язаних із голосуванням. І якщо мова йде про справді серйозні законопроєкти – а наскільки я розумію, якби вони не були такі серйозні, їх би ніхто з таким поспіхом не вносив – це може бути своєрідною міною уповільненої дії.
Петро Олещук, політичний експерт
– Петро, як ви пояснюєте собі такий поспіх? Навіщо цілитися аж на сотню законопроєктів на першому засіданні?
– Я думаю, що тут декілька причин. Перша – ідеологічна, пропагандистська. Показати, що вони прийшли працювати, що вони мають конкретний план дій і будуть його реалізовувати. Що вони не займатимуться великою кількістю розмов, а будуть працювати. Другий момент – поки депутати не встигли пристосуватися до своїх місць, всі ці необхідні норми протиснути, для того, щоби потім не було якихось внутрішніх суперечностей. Ми знаємо про те, що говорять, що буде проголосовано скасування депутатської недоторканості. Це достатньо важливе питання, мабуть, не тільки з ідеологічної точки зору, але і в питанні контролю за депутатським корпусом і парламентом загалом.
– Вже відбулися підготовчі засідання нової Верховної Ради. Їх показувати усьому народу. Ви вже склали для себе уявлення, якою буде Верховна Рада 9-го скликання? Чим вона відрізнятиметься від попереднього скликання і скликань?
– Ми бачимо таку одразу серйозну конфронтацію між «Слугою народу» та політичними силами, які опинилися де-факто в опозиції.
– Ви маєте на увазі – із всією рештою партій?
– Так. Тому що той, хто не контролює коаліцію і уряд, може вважатися опозицією. Хоча, наскільки я розумію, формально оголосила про свій опозиційний статус лише «Опозиційна платформа – За життя», заявивши що вони не будуть за будь-які рішення голосувати. Всі інші поки визначаються із тим, як визначити свій статус, але будемо називати їх опозицією. Судячи по ситуації із розподілом комітетів, саме таким чином до них ставляться і в партії «Слуга народу».
Але ми повинні розуміти, що якщо «Слуга народу» буде монолітною, це не повинно їх взагалі якимось чином хвилювати, тому що в них є абсолютна більшість.
Слухач: Чи немає ризику, що Зеленський – як Палпатін в «Зоряних війнах» – за умов такої тотальної влади оголосить, наприклад, що «наша республіка перетворюється на імперію»?
– Я не бачу такої загрози, бо є багато факторів, які будь-яку українську владу примушували зберігати цілу низку інституційних моментів, пов'язаних із демократією, навіть якщо це формальність.
– А хіба зараз не унікальна ситуація – ось ця монобільшість у парламенті?
Перетворення парламенту на декоративний орган при Кабміні – це абсолютно реальний сценарійПетро Олещук
– З одного боку унікальна. З іншого – будь-який президент якось цю більшість під себе знаходив. Просто свого часу це відбувалося не за результатами волевиявлення громадян, а за рахунок «віслюків, навантажених золотом». І зараз я не бачу якихось серйозних причин для того, щоби відмовлятися від усіх цих процедурних моментів – хоча б тому, що залишається серйозний фактор співпраці із міжнародними партнерами.
Навіть в команді президента не приховують, що зараз одна із ключових задач України – це співпраця із МВФ. І ми прекрасно розуміємо, що це можливо реалізувати лише за наявності у нас легітимної влади. Тому зараз, напевно, міністром, у якого є найбільші шанси залишитися уже в новому Кабінеті є Оксана Маркарова (міністр фінансів в уряді Гройсмана – ред.), бо вона має відповідний досвід співпраці із МВФ. І це свідчить про те, наскільки важливим є цей напрямок для нової української влади.
Але збереження формальних процедур в парламенті не означає збереження реальної ролі парламенту. Тобто перетворення парламенту на певний декоративний орган при Кабміні – це абсолютно реальний сценарій української політики найближчих років.
– Підключимо до розмови Тетяну Дурнєву. Тетяно, ви нещодавно стали членом робочої групи із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії із питань правової реформи. Розкажіть, що це за комісія?
– У майбутньому Комісія має підготувати пакет документів, які допомагатимуть реінтеграції Донбасу І Криму. Насправді, я поки що не можу сказати нічого більше, бо досі Комісія не збиралася.
– Чи маєте інформацію про те, які законопроєкти буде розглядати парламенту перший день, і чи будуть серед них ті, що стосуються Донбасу?
– Насправді це питання хвилює всіх і саме тому ми виходимо разом із правозахисними організаціями і переселенцями під стіни Верховної Ради, щоби нагадати, що в нас в країні є 1,4 млн переселенців, і в нас є жителі окупованих територій.
Один із законів, який чекає на розгляд – це відновлення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб.
Тетяна Дурнєва, виконавчий директор громадської організації «Громадський холдинг «Група впливу»
– На які ще законопроєкти варто було б звернути увагу команді Зеленського – що стосуються Донбасу?
Минула Верховна Рада була досить складним утвореннямПетро Олещук
– Має бути в цілому розглянутий блок питань із реформи виборчого законодавства. Також є необхідність вирішити питання із забезпеченням пенсійних виплат мешканцям окупованих територій і змінити підхід до виплати пенсій і соцвиплат для переселенців, які живуть вже 5 років на вільній територій, але стикаються із тим, що їм досі треба щось доводити державі.
Є частина моментів, пов'язаних із Кримом, із тим, що у нас досі кримчани вважаються нерезидентами країни.
– Петре, чому ці всі питання, про які говорять правозахисники уже шостий рік, не були проголосовані Радою 8-го скликання – і чи будуть вони «політично доцільними» для нової Ради?
– Минула Верховна Рада була таким досить складним утворенням, де з одного боку існувала більшість, в якій не було реально 226 мандатів, ця більшість була двопартійною – тобто кожне рішення треба було узгоджувати із двома партіями, причому кожна партія являла собою досить складний агломерат груп і інтересів. Це робило ухвалення будь-яких рішень, в яких певні групи були не зацікавлені, достатньо складним.
Фактично, ті рішення, які в нас ухвалювалися, вони ухвалювалися в інтересах якихось груп або під тиском зовнішніх сил.
Стосовно перспектив нової Ради, то це залишається для нас таємницею.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)