Реформа державного управління: чи завершить Зеленський те, що не зробив Порошенко

За останні кілька років українська система державного управління помітно наблизилася до європейської – після ухвалення закону «Про державну службу», формулювання відповідної стратегії та створення в українському уряді офісу реформ. Українці стали отримувати адміністративні послуги онлайн або за принципом «єдиного вікна». Частину посад у міністерствах отримали професіонали, які перемогли на конкурсах, і які змогли змінити державну політику у своїх сферах: найпомітнішими ці зміни виявилися в медицині та в освіті. Водночас напередодні виборів темп адмінреформи уповільнився. Експерти, причетні до розробки стратегії реформи державного управління, представники Євросоюзу та інших донорів закликають нову владу продовжити цю роботу. Вони ж – говорять про ризики, які можуть поставити подальше реформування під сумнів.

«В Україні без цієї реформи всі інші приречені на провал»,– так оцінює важливість перебудови державного управління в Україні за західним зразком експерт групи «Реформа публічної адміністрації» «Реанімаційного пакету реформ» Сергій Сорока. Він говорить про опір системи, який існував за минулої влади та, не виключає він, може продовжуватися і за нового президента і парламенту.

Після того, як на виборах президента 2019 року переміг Володимир Зеленський, а потім і пропрезидентська партія «Слуга народу» отримала більшість у новому парламенті, продовження реформ залежить тільки від волі нової влади та від «виробничої етики» посадовців, визнає проектний менеджер офісу реформ Кабінету міністрів України Кирило Клименко. З іншого боку, якщо у владі надумають зупинити чи скасувати певні реформи, то не варто покладати великих надій на якісь юридичні «запобіжники», попереджає Клименко.

Кирило Клименко

«За наявності монобільшості у парламенті, будь-яку реформу, вигадану будь-яким урядом, можуть скасувати одним рішенням. І запобіжники, які можна закласти у закон «Про державну службу», за наявності більшості в парламенті можуть бути скасовані. Отже, вони не є запобіжниками. Запобіжником є напрацьована культура державного управління, умовно кажучи «європейська виробнича етика». Вона починається з простого якісного виконання своєї роботи там, де ніхто не стоїть над головою і не стежить за тобою… Якщо ця правова культура та виробнича практика стануть традиційними, то це і буде єдиним запобіжником від того, щоби «скасувати все», – наголошує представник офісу реформ.

Він додає, що експерти, зі свого боку, намагаються достукатися до нової влади та запропонувати прогресивні ідеї. Чи їх почують – залежить від нової влади, яку обрав український народ, констатує Кирило Клименко.

Втім, уже зараз є зміни в державному управлінні, які можуть помітити звичайні українці.

Що встигли зробити?

• Українці можуть отримати онлайн близько 130 видів адміністративних послуг
• Послуги, які досі треба отримувати особисто (отримання паспорту оформлення землі та іншого майна, надання екологічних дозволів) досить швидко надають майже 800 Центрів надання адмінпослуг
• За швидкістю розкриття державних даних Україна посіла друге місце у світі
• При міністерствах створені «директорати» – підрозділи, які відповідають за певні напрямки, понад 600 їхніх посадовців набрали за конкурсом, який перевищив 24 особи на місце
• В Україні діє ІТ-система для оцінки виконання плану дій Кабміну – вона, зокрема, оцінює вплив урядової політики на суспільство.
• Вчителі всіх початкових класів пройшли перекваліфікацію, школярі здобувають навички, потрібні в житті, а не «зубрять» теорію https://www.radiosvoboda.org/a/rik-u-novii-ukraiinskii-shkoli/30035506.html
• Медичні виші перейшли на міжнародну систему тестування IFOM, яка, на думку МОЗ та міжнародних експертів, мінімізувала корупцію в медичній освіті
• Держава закуповує більше ліків від цілої низки хвороб, при цьому вони обходяться значно дешевше до бюджету.
• В Україні запрацювала система сімейної медицини, зарплати лікарів виросли в рази.

Що ще потрібно зробити?

• Забезпечити українцями «життя без довідок», замість цього державні органи самі обмінюватимуться даними онлайн
• Доповнити реформу державного управління технологією «держава у смартфоні».
• Підвищити ефективність управління посадовцями - за допомогою електронної системи «ПоКлик»
• Запустити прозору систему оплати праці посадовців, яка відповідає їхній ефективності.
• Чітко розподілити повноваження у структурі уряду, скоротити кількість членів уряду в півтора рази - відповідно до середньої кількості міністрів у країнах ЄС
• Перетворити міністерства із центрів створення нормативних актів на центри формування та координації державної політики у конкретних сферах.

Починаючи з 2015 року реформа державного управління (за обсягом ухвалених рішень) виконана більш ніж на 40%, за оцінкою кінцевого позитивного ефекту – на 20-30%, наголосив у коментарі Радіо Свобода один з її ідеологів, голова міжнародної Дорадчої групи ЄС з реформування державного управління в Україні, колишній міністр публічної адміністрації Словенії та ексспікер парламенту цієї країни Грегор Вірант.

Але він бачить ознаки того, що нова українська влада зацікавлена у спрощенні процедур та в інших елементах реформи державного управління.

«Реформу публічної адміністрації в Україні розпочали у 2015 році, й деякі з її елементів вже є досить успішними. Найуспішнішим елементом є створення мережі Центрів надання адмінпослуг (ЦНАПів), які зробили державний сервіс значно ближчим до потреб громадян. Водночас у багатьох інших секторах реформа державного управління рухається дуже повільно. І дуже багато роботи доведеться виконати новому уряду в усіх сферах: від надання публічних послуг і сфери суспільних відносин до електронного урядування та спрощення всіх процедур. Як я розумію, нова владна команда, зокрема, новий президент приділяють значну увагу спрощенню процедур і для громадян, і для бізнесу, їхній доступності онлайн», – припускає один з ідеологів українських реформ.

Тим часом Сергій Сорока наводить більш детальні розрахунки успішності реформи за 2-15-18 роки: так виконано 74,5% заходів урядової стратегії реформи державного управління у секторі «Державна служба і управління людськими ресурсами».

Напрямок «Стратегічне планування і координація політики» – 41,7%, «Реформа уряду і центральних органів виконавчої влади» – 37,5%, «Адміністративні послуги та процедури» – 39,3%. Найпрогресивнішим виявилося «Електронне урядування та розвиток відкритих даних» – виконано 90,5% від усіх запланованих кроків, підсумовує експерт.

Міністерства-лідери

За оцінками «Реанімаційного пакету реформ» та експертів Офісу реформ при Кабміні, є міністерства, які не показують значного прогресу в управлінській реформі. Але є і трійка лідерів:

• Міністерство охорони здоров’я
• Міністерство освіти і науки
• Мінсоцполітики

У цих відомствах реформували структуру – наблизили її до стандартів ЄС, оновили кадри за рахунок професіоналів, які подолали конкурс, і змінили пріоритети роботи: відомства тепер орієнтуються на визначення найважливіших проблем та їхнє розв’язання з максимальною ефективністю. Серед прикладів називають повну зміну підходів у початковій освіті та реорганізацію державних закупівель ліків, які тепер виконують міжнародні організації, мінімізувавши «фармацевтичну» корупцію.

Читайте ще: Нефьодов заявив, що електронна митниця може запрацювати через рік

Позиції у світі

За Індексом глобальної конкурентоспроможності, який враховує зокрема й ефективність державного управління, Україна посідає 83-е місце зі 140 країн-учасниць, поліпшивши свої торішні результати на шість позицій. Попри це, у світовому вимірі, цей результат залишається «нижче середнього», а державне управління – недостатньо ефективним,визнають експерти.

Рейтинг містить низку критеріїв, кожен з яких визначає місце країни у світі. Так, за рівнем державних інститутів Україна знаходиться на 110-му місці, за інфраструктурою – на 57-му, за рівнем адаптації технологій – посідає 77 місце.

Продовження реформи державного управління було елементом програми майже всіх партій, які пройшли до Верховної Ради 9 скликання. Так, пропрезидентська сила «Слуга народу», що має власну більшість у парламенті, обіцяла перед виборами проведення аудиту державних функцій та подальше скорочення державних органів, перевести всі податкові та митні процедури у цифровий формат, скоротити кількість процедур у відкритті та закритті бізнесу, будівництві та відведенні землі.

Схожі тези про завершення адмінреформи містять програми партій «Голос» та «Європейська солідарність».

Водночас концепцію «держава у смартфоні» з чинної урядової стратегії реформ повторював у своїй передвиборчій програмі чинний президент України Володимир Зеленський.

Між тим, частина експертів говорить про «відсутність потужних запобіжників» проти згортання адмінреформи, якщо в ньому виявляться зацікавленими групи впливу у новій владі.

Читайте ще:

Якою хочуть бачити Україну молоді управлінці і що заважає прогресу?

Розчаровані реформатори: «робота над помилками»​