«Для багатьох із нас Рада – похід не за грошима» – Дмитро Разумков, голова партії Зеленського «Слуга народу»

Ірина Ромалійська

Голова партії президента Володимира Зеленського «Слуга народу» Дмитро Разумков дав інтерв'ю проекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» «Настоящее время». Скільки місць його партія збирається отримати на виборах до Верховної Ради України, які відбудуться 21 липня? Чи буде партія платити своїм депутатам у Раді, як це раніше робили все партії? Як і хто буде вчити нових депутатів писати закони і чи дійсно проекти реновації аеропорту в Дніпрі і зимової Олімпіади в Буковелі не варто пов'язувати з ім'ям Коломойського?

«199 мажоритарників і 52% за партсписком – я розумію, що це малореалістично»

– Скільки ви маєте намір взяти на парламентських виборах, які пройдуть в Україні найближчої неділі? Що показує ваша «внутрішня» соціологія?

– Ми маємо намір взяти стільки, скільки за нас проголосує громадян України. Я бачу різні результати соціологічних опитувань. Є ті, яким я вірю, є ті, яким ні. На жаль, часто ці дані надходять із поважних структур, які в гонитві за фінансовим результатом втрачають якість. Я боюся, що деяким цим структурам потім доведеться червоніти в день виборів.

Наша внутрішня соціологія корелюється з результатами КМІСу (Київського міжнародного інституту соціології): вони нам дають партійний результат близько 50%. Подивимося, що покаже рейтинг, тому що ми бачимо динаміку зростання. Я сподіваюся, що наш партійний результат буде більш ніж 50%.

Що стосується мажоритарників, то жодна людина в країні зараз вам не зможе сказати, яким буде результат на виборах в мажоритарних округах. Чому? Тому що в багатьох округах велика частка тих, хто не визначився. І, в залежності від регіону, там можуть бути різні ситуації.

Серед цих людей можуть бути як наші прихильники, наприклад, в західних регіонах, де не всі готові відкрито говорити, що вони підтримують партію «Слуга народу». Там ми очікуємо, що наш результат може бути вищий, ніж дають опитування. Але є ті, хто не визначився і буде визначатися в останній момент, уже на дільниці. Є ті, хто незрозуміло, піде взагалі на вибори чи ні. Є дільниці, де у наших і «ненаших» кандидатів граничні результати. І, знову ж таки, є, на жаль, використання «чорних технологій»: спроби фальсифікувати і підтасувати результати за рахунок скуповування голосів, побудови «сіток», використання адміністративного ресурсу.

Ми хотіли відійти від системи з мажоритарниками, щоб зняти всі ці ризики.

– Безкоштовні концерти, які ви використовуєте для агітації, – це теж «чорні технології» підкупу виборців?

– Підкуп – це коли вам гроші дають. Або роздають гречку. Це те, що, на жаль, використовується. Але якщо ми говоримо про задоволення, про позитив від концерту – це абсолютно несумірні з гречкою речі. Концерт вас ні до чого не зобов'язує. Ми говоримо про тиск, який таким чином чиниться на вчителів, на медперсонал. Коли вам надходять погрози: «Ми будемо знати, проголосував ти чи ні, і потім прийдемо перевіримо». Цим завжди «славились» українські вибори. А коли ви пішли на концерт і подивилися його – це вас насправді ні до чого не зобов'язує.

Концерт можна розцінювати як одну з форм агітації. Але і то не завжди. Агітація – це коли вас прямо закликають до чогось.

– Ви розраховуєте отримати парламентську більшість і за рахунок результату партії, і за рахунок депутатів-мажоритарників?

– Ми розраховуємо набрати якомога більше місць у парламенті. Я вам чесно скажу, що якщо ми отримаємо 199 мажоритарників і більш ніж 50% місць за списком – для мене, звичайно, це було б бальзамом для душі. Я розумію, що це нереально, але треба до цього прагнути. Ми недавно об'їжджали всі регіони, спілкувалися з мажоритарниками, зі штабами. І я, справді, всім щиро бажав: «Хлопці, я дуже хочу, щоб ми всі з вами 21 липня зустрілися, і кожен з вас переміг». Я справді цього хочу.

​

Перші кроки нової Ради

Питання не в тому, буде у нас 226 місць чи 230, чи 300 (ті самі 199 мажоритарників плюс 52% за партійним списком), хоча я розумію, що це малореалістично. Але завжди треба ставити перед собою максимальні цілі.

(До Верховної Ради України обираються 450 депутатів, але із них вирахують 27 місць за рахунок людей, які представляють окупований Крим і райони Донецької і Луганської областей, які перебувають під контролем російських гібридних сил – ред.).

Якщо ми виходимо із завдань – завдання не в кількості, а в якості. І ще завдання в тому, щоб за можливості швидко і ефективно реалізувати ті реформи, які перед нашим президентом і перед нашою політичною силою ставить українське суспільство.

Якщо у нас буде менше голосів, нам буде важко взаємодіяти. Є політичні сили, з якими ми просто не зможемо взаємодіяти.

«Я не вірю, що буде коаліція з «Блоком Порошенка»

– Якщо ви набираєте більшість – хто буде прем'єром?

– Я не готовий вам на це запитання відповісти. Кандидатури обговорюються коаліцією або фракціями, які становлять більшість у парламенті. Ми ще під час президентської кампанії сповідували принцип: на етапі виборчої кампанії не називаємо кандидатури.

– Але це ж тоді виходить голосування за кота в мішку: мовляв, ви проголосуйте за нас, а потім ми призначимо когось прем'єром!

– Добре. Давайте повернемося трохи назад, в 2014 рік. Ви тоді по всіх політичних силах знали, хто у них буде прем'єром і міністрами? За «Блоку Петра Порошенка» ви цього не знали.

Якщо говорити про наш підхід, то ми дійсно вважаємо, що не потрібно ділити шкуру невбитого ведмедя. Не потрібно проводити внутрішні дискусії сьогодні про те, яке місце у тебе може бути завтра. Сьогодні стоїть завдання перемогти на виборах. Повірте, що на сьогоднішній момент в нашій команді (і в тій, що йде за списками, і серед тих, хто ні) дуже багато професіоналів, які зможуть гідно представляти інтереси держави і інтереси народу на тих чи інших позиціях. Чи то прем'єр-міністр, голова Верховної Ради, голови комітетів, керівники відомств.

– Ви сказали, що є сили, з якими ви не готові формувати коаліцію. Хто це?

– Давайте ми дочекаємося результатів виборів і зрозуміємо, хто буде у Верховній Раді. Тому що до цього ви не зможете сказати, хто буде в Раді і в якій кількості.

– З «Опозиційною платформою – «За життя» ви готові співпрацювати?

– Навряд чи ми будемо готові з ними співпрацювати. Я також не вірю в те, що буде коаліція з «Блоком Петра Порошенка» – «ЄС». Це ті, з ким неможлива співпраця.

З ким можлива – давайте дочекаємося результатів виборів, коли ми всі зрозуміємо. Ви все побачите на власні очі через три дні.

«Президент впливати не буде, просити ні за кого не буде, домовлятися теж не буде»

– Чи не боїтеся ви монополізації влади: і виконавчої, і законодавчої в руках однієї політичної сили?

– Не боюся. Тому що ми відразу ж хочемо ухвалити норми і закони, які не дадуть можливість узурпувати владу в Україні. Це – закон про імпічмент, закон про зняття депутатської недоторканності, закон, який регулює процедуру відкликання народного депутата. Покарання за «кнопкодавство» і так далі.

– Але при цьому СБУ і прокуратура все одно будуть контролюватися президентом. І якщо ваш депутат проголосує не так, як хочеться керівництву партії, проти нього відразу ж порушуватиметься кримінальна справа?

– Ну дивіться: і раніше, і зараз всі справи щодо депутатів були пов'язані з корупційною складовою. Повірте, якщо хтось із наших депутатів буде замішаний в корупційних схемах, то, незважаючи на те, яку політичну силу він представляє, за нього ніхто заступатися не буде. Президент до себе на ніч нікого запрошувати не буде. І ні з ким нічого обговорювати не буде!

– Але так говорять всі українські політики!

– Всі говорять, а ми будемо робити! (Посміхається – ред.). Ми вже доводимо це справами.

Я недавно повернувся з поїздки Рівненською областю. Ми поїхали на незаконні «копальні», де копають бурштин, а потім поїхали на державне підприємство, яке тим самим займається. Жах жахливий!

– Я останні років п'ятнадцять про ситуацію з бурштином чую одне й те саме.

– Так ось, що мені сказали: за останній місяць практично зупинилися всі роботи на копальнях, після того, як президентом став Зеленський. Тому що вони не знають, кому «нести». А позиція президента була наступна: ми брати більше не будемо! Тому конкретні дії вже відбуваються. Ви побачите результати вже в найближчі дні, коли ми отримаємо можливість впливати на процеси.

– Через якийсь час після виборів до Верховної Ради вам можна буде ставити запитання: «А чому тут досі так?»

– Якісь речі можна буде зробити відразу. Але якісь речі не можна просто взяти і зробити клацанням пальців.

– Так про що вас можна буде питати вже через місяць?

– Через місяць-два можна буде питати про депутатську недоторканність, про зміни, пов'язані з корупційною ситуацією в країні – те, на що ми відразу зможемо впливати.

– Тобто вже через два місяці в країні не буде корупції?

– Ви зараз маніпулюєте. Ви запитали: «Про що можна питати?». Я – доросла людина, я прекрасно розумію, що за два місяці не можна побороти ракову пухлину з усіма її метастазами. Нереально.

– Але через два місяці буде знято недоторканність з депутатів Ради?

– Так. І я сподіваюся, що до цього також буде виконано те, про що президент домовлявся з антикорупційними органами: він відвів їм три місяці на те, щоб вони показали свою ефективність. Президент сказав, що весь цей час на них впливати не буде, просити ні за кого не буде, домовлятися теж не буде. І ми дійсно хочемо, щоб всі антикорупційні органи: НАБУ, САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура), Вищий антикорупційний суд в цей час почнуть працювати в повному обсязі. відповідно до того функціоналу, який описаний в їхньому законодавстві.

«Може, досить у Раді «досвідчених» депутатів?»

– У ваших списках – багато шоуменів, ведучих церемоній і так далі. Всі ці люди приходять у парламент, але при цьому не знають, як працюють комітети, які процедури. Як вони будуть працювати?

​

– У нас будуть спеціальні курси, буде навчання. Повірте мені: головне, щоб вони не знали, як працює в нашому парламенті корупційна схема! Щоб вони цього не навчилися. Всього іншого людей за короткий проміжок часу можна навчити.

– Хто буде це робити?

– Я зараз не буду називати імена. Але після виборів це стане надбанням громадськості: вчити будуть різні структури, які професійно займаються навчанням. Це буде робота за всіма напрямками: і пов'язана з державним управлінням, і з законотворчістю, і з іншими речами.

Дмитро Разумков

Сьогодні в парламенті багато людей, які вміють писати закони? Важливо не порушувати регламент. А якщо людина сімнадцять разів голосує за себе і за інших людей за закон про так званий Виборчий кодекс – це хіба не порушення?

– Ось вчора була нарада президента і працівників прокуратури в Харкові, де прокурор пояснював Зеленському, що таке «фактова справа» ...

– Президент був юристом, але не був прокурором. І в тій ситуації прокурор йому пояснював нюанси.

– Але прийдуть в Раду люди, які не в курсі того, як працюють Кримінальний процесуальний кодекс і подібні документи, і будуть вносити в них поправки!

– А сьогодні вони як вносяться? Ви ж журналіст з великим досвідом, ви знаєте, як це відбувається. Але наші щонайменше не будуть говорити: «Ой, вибачте, я кнопки переплутав під час голосування». А хіба мало депутатів з багаторічним досвідом роботи, які говорять: «Ой, ми не почитали правки!» або «Ой, ми не знаємо, за що проголосували!». І я кажу про депутатів «з досвідом». Може, досить «досвідчених»?

– Проблема українського парламенту – ще і в тому, що у депутатів дуже низькі зарплати: максимум з усіма надбавками – 35 тисяч гривень або 1300 доларів. Як ви цих людей збираєтеся мотивувати?

– Вони йдуть в Раду працювати. Для багатьох із нас це похід не за грошима! Крім зарплати, бюджет оплачує депутатам оренду квартири в Києві або надає готель на час роботи. Потрібно, щоб це працювало на тих, кому це дійсно потрібно. А не так, як зараз, коли у нас є в Раді мільйонери з різних регіонів, а вони отримують компенсацію за оренду житла.

– Доплати від партії депутатам будуть?

– Ні. Звідки їх брати?

– Традиційно саме так працював український парламент: партії доплачували своїм депутатам.

– «Традиційно» взагалі не треба в Раду ходити! Давайте залишимо все як є – і ця країна загнеться через п'ять років.

«Іноді намагаються шукати Коломойського там, де його немає»

– Питання про олігарха Ігоря Коломойського. Члени вашої команди завжди говорили, що він не впливає на президента. Але що ми бачимо зараз: ми бачимо обговорення ЗПС в аеропорту в Дніпрі ...

– Ви були в аеропорту Дніпра?

– На ЗПС – ні.

– А я був! І був на злітно-посадковій смузі в аеропорту. І повірте мені: її і справді потрібно робити.

– Але зиск від неї в підсумку буде отримувати Коломойський?

– Смуга – в держвласності, тому вигоду буде отримувати держава в першу чергу.

– Зараз йдуть розмови про зимову Олімпіаду.

Якщо Україна її отримає, то це будуть вливання в карпатський курорт «Буковель» в першу чергу. Там багато теж належить структурам Коломойського.

– Ну, до Олімпіади треба спочатку дожити, це ще поки розмови. Але мені насправді було б байдуже, де б вона пройшла, аби вона пройшла. Для нас, з одного боку, це був би дуже серйозний виклик. Але з іншого боку – це іміджевий проект для держави Україна. Розумієте, іноді намагаються шукати Ігоря Валерійовича там, де його немає. Давайте не займатися конспірологією.

– Тоді оцініть, будь ласка, особистість Віктора Медведчука (голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» – ред.).

​

– Я думаю, що те, що зараз робиться командою Віктора Володимировича, далеко не завжди йде на користь нашій державі. Мені б хотілося, щоб всі наші політики прикладали максимум зусиль для того, щоб країна розвивалася, щоб в ній настав мир. Реальний мир. А не займалися б піаром.

– Ви знайомі з Вишинським? (Керівник «РИА Новости Україна» Кирило Вишинський звинувачується в Україні в державній зраді – ред.).

– Так, я з ним знайомий. Я був на прес-конференціях в «РИА Новости», давав інтерв'ю. Ніяких стосунків у мене з ним немає, він просто вів прес-конференції.

– Яка позиція вашої партії стосовно Росії?

– Стосовно Росії чи Кремля?

– Кремля.

​

– Ну, а яка може бути позиція? Ми розуміємо, що Кремль, на жаль, доклав максимум зусиль для того, щоб у нас був анексований Крим і окупована частина Донбасу. Ми прекрасно розуміємо, що без впливу Кремля, керівництва Російської Федерації давно змогли б закінчити війну. Тому що б не було тієї підтримки, яку сьогодні отримують так звані «ДНР» і «ЛНР».

– Про місцеві вибори. Чи розглядаєте ви можливість «перезапуску» місцевої влади?

​

– Дивіться: місцеві вибори так чи інакше відбудуться, ймовірно, в 2020 році. Є різні дискусії, в тому числі і внутрішньопартійні. Хтось із наших колег, той же Стефанчук (представник Зеленського у Верховній Раді Руслан Стефанчук – ред.) вважає, що їх можна ініціювати і раніше, але я більше схиляюся до того, що краще було б, щоб вони відбулися в 2020 році. Все залежить від того, що будуть робити місцеві ради і місцеві влади. Ситуація з розпуском Верховної Ради була ініційована самою Радою, відсутністю в ній роботи, відсутністю виконання тих обіцянок, які вона давала.

Юридично обґрунтування для розпуску місцевих рад і призначення нових місцевих виборів є. Десь у містах немає мера, наприклад, в Слуцьку, десь є інші ситуації. Але на порушення закону ми ніколи не йшли раніше і не підемо в майбутньому.

Оригінал – на сайті проекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» «Настоящее время»