Україна має бути амбітною та претендувати на проведення Олімпіади – так вважає президент Володимир Зеленський. Але для цього потрібно розробити стратегічний план і визначитися, які об'єкти необхідно побудувати за 3-4 роки. В соціальній мережі таке рішення Володимира Зеленського вже порівняли з мрією Віктора Януковича про зимову Олімпіаду у Львові та обурилися, що на парад грошей немає, а на Ігри – знайдуть.
Навіщо Україні Олімпіада? Заради іміджу країни, грошей на будівлю спортивної інфраструктури чи може прибутку від туристичного свята? Але чому тоді від проведення Ігор відмовляються інші держави, а країни-господарки не можуть похизуватися великим заробітком на таких змаганнях?
Хто сказав, що Олімпіада прибуткова?
На економічні наслідки після Олімпіад звернули увагу у 1976 році. Втрати у Монреалі, який приймав літні Ігри, склали 1,2 мільярдів доларів. Через це в місті запровадили спеціальний податок на продаж тютюнових виробів. Але і цього не вистачило, щоб сплатити всі борги. Лише у грудні 2006 року, тобто через 30 років, Монреаль «видихнув», бо закрив усі «грошові діри». За останні 15 років жодна з Олімпіад зимових та літніх не стала надто прибутковою для країни-господарки, а в деяких країнах взагалі призвела до катастрофічних економічних наслідків. Спортивна інфраструктура, яка будувалася до цих Ігор, у більшості випадків просто залишається занедбаною.
Афіни – 2004 (Греція)
На підготовку до літньої Олімпіади в Афінах було використано близько 14 мільярдів доларів. При цьому прибутки за це «спортивне свято» не перевищили 1,78 мільярдів доларів, а деякі експерти вважають саме проведення Олімпіади причиною дефолту в Греції. Зараз олімпійські селища там повністю занедбані. У країні хотіли використати цю територію як державне житло для безхатченків, однак проєкт провалився. Навіть ніхто не хоче їх використовувати як ангари.
Турин – 2006 рік (Італія)
Італійці були постійно змушені відмовлятися від запланованих з самого початку ідей, щоб уникнути багатомільйонного дефіциту в бюджеті Олімпіади. Зрештою, оргкомітет відмовився і від проведення Паралімпійських ігор, бюджет який складав 40 мільйонів доларів. А в цілому після Олімпіади Турін залишився у мінусі у 3,2 мільярдів доларів.
Ріо-2016 (Бразилія)
Бразильська Олімпіада обійшлася у 9,77 мільярдів доларів. Спеціально до Ігор побудували 9 об'єктів, ще 8 було серйозно реконструйовані. Планувалося, що олімпійські споруди працюватимуть ще довго на розвиток спорту в країні. Проте після Олімпіади лише на деяких проводилися змагання, всі інші – занедбані, розграбовані вандалами, басейни забиті чи вкриті брудом та фекаліями, на велотреці від пожежі постраждав дах, а на головному стадіоні – Маракана – вимкнено електрику через борги.
Інша ситуація склалася з Іграми в Ванкувері, Лондоні, Солт-Лейк Сіті та Пекіні. Усе ж таки в Канаді, Великобританії, США та Китаї вже є готова сильна спортивна інфраструктура та й фінансування спорту в країні вище. Проте навіть тут не всі Олімпіади стали надто прибутковими. Наприклад, Канада заробила у 2010 році усього 1,9 мільярда доларів.
Іміджева складова Олімпіади
Такі спортивні події розглядаються владою країни-господарки, як чергова спроба нагадати про себе, познайомити увесь світ зі своєю культурою та привернути увагу туристів, які зберуться приїхати вже після Ігор. Тобто, не маючи великих досягнень в економіці та політиці потрібно створювати собі імідж самостійно і що важливо, за великі гроші. Проте цією ж Олімпіадою можуть скористатися інші країни, і наприклад, навпаки принципово не приїхати на відкриття чи закриття Ігор, таким чином, показавши своє ставлення до країни-господарки.
Одне з олімпійських кілець не розкрилось на церемонії відкриття Зимової Олімпіади в Сочі, Росія, 7 лютого 2014 року.
Корупція та гроші у кишені влади
Олімпіада – це будівництво нової спортивної інфраструктури, реконструкція аеропортів та вокзалів, ремонт доріг, а отже великі гроші, які можуть «загубитися» у кишенях. Зимова Олімпіада в Сочі 2014 року була прибутковою, кажуть у Росії. Мовляв, заробили 53 мільярдів доларів. У своєму розслідуванні журналіст Борис Немцов зазначав, що чиновники «розпилили» понад 25 мільярдів доларів.
Не вгасає скандал і стосовно місця проведення Олімпіади 2016 року. Колишній губернатор Ріо-де-Жанейро Сержіу Кабрал дав хабаря, щоб саме Ріо-де-Жанейро приймало Ігри. Він відбуває термін ув’язнення за звинуваченням у корупції.
Вид на олімпійський стадіон в Сочі з дому, який готується до знесення через потреби Олімпійського селища
Хоча чого ходити далеко? Україна також має свій приклад, щоправда, не Олімпійський, а Євро-2012. Витративши 5,5 мільярдів доларів, Україна, за даними експертів, отримала 1 мільярд. А ось загубилися, за словами народного депутата Остапа Семерака у 2012 році, близько 25-30 мільярдів гривень.
Зі стадіонами своя проблема. Понад 1 мільярд доларів Україна витратила на ремонт і будівництво стадіонів до чемпіонату «Євро-2012» в Києві, Львові, Харкові та Донецьку. Однак не всі вони затребувані сьогодні, а деякі й зовсім збиткові. Наприклад, «Львів-Арена» стала місцем для весіль, адже львівські клуби грати на полі не хотіли через високу орендну плату.
У Харкові після чемпіонату грав футбольний клуб «Металіст», він і приносив арені основний прибуток. Сергій Курченко, який був власником харківської футбольної команди, планував купити стадіон, але після Євромайдану бізнесмен втік з країни, тож арену передали в комунальну власність. Зараз домашні матчі там проводить «Шахтар», який втратив можливість грати на «Донбас-Арена» через війну на сході України.
НСК «Олімпійський», хоча і приймає футбол, концерти та інші культурні заходи, проте борг стадіону зараз 2,5 мільярдів гривень.
Причому Янукович?
У 2011 році тодішній президент Віктор Янукович запропонував подати заявку в Україні зимову Олімпіаду – 2022 року. Відповідальним за Олімпіаду-2022 було призначено члена Партії регіонів, на той час віце-прем'єра Олександра Вілкула.
Сподівалися, що проведенням зимової Олімпіади, запустять розвиток цих видів спорту в Україні. Витратити збиралися на Ігри 10 мільярдів доларів, що правда ця цифра зменшилася до 6,9 мільядрів. Усі спортивні об'єкти потрібно було зводити з нуля, адже із зимовими аренами в Україні що тоді, що зараз були серйозні проблеми. Точніше, таких арен просто не було і досі не має.
Льодова арена, стадіони для лижних гонок та біатлону, гірськолижний центр, траса для бобслею та скелетону, а також санного спорту – це треба було збудувати. Почати мали одразу після оголошення проведення місця Олімпійських ігор, тобто у 2015 році. Але через війну на сході України і втечу Віктора Януковича плани змінилися. Тодішній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що зусилля України буде перенаправлено на Ігри-2026. Проте з 2011 року, коли вперше заявили про зимові Ігри в Україні, майже нічого не змінилося. Нові центри та бази досі не побудовані, українські спортсмени готуються до зимових стартів за кордоном чи в Буковелі.
Україні дійсно потрібна нова спортивна інфраструктура
У чому не помилився Володимир Зеленський, так це у відсутності спортивної інфраструктури. Але це не нова інформація. Про проблему в українській владі знали і до приходу нового президента України. Тому протягом 2014-2018 року над цим працювали. Наприклад, уряд України виділив у цьому році 400 мільйонів гривень на оновлення і будівництво басейнів та палаців спорту в регіонах.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський хоче провести в Україні Олімпійські ігриПроте це замало, впевнені експерти. Головна база для підготовки українських олімпійців є в Конча-Заспі. У деяких видах спорту немає взагалі варіанту, де тренуватися ще, тобто це єдине місце на всю Україну. Тому питання будівництва спортивної інфраструктури дійсно важливим, але не лише для того, щоб провести Олімпіаду. А в першу чергу, щоб українським спортсменам було, де тренуватися.
Країна-господарка Ігор проводить не лише Олімпіаду, але й Паралімпіаду. Тобто це 20 днів змагань у липні-серпні, а ще потім 10 – у вересні. Проте туристичний колапс відбувається майже три місяці. Згадайте минулий рік, коли у Києві відбувся фінал Ліги чемпіонів. Кияни почали скаржитися на фанатів «Ліверпулю» та «Реалу» вже на третій день проведення футбольного свята.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Безпека, жадібні таксисти та українська гостинність: чим запам’ятається Київ футбольним уболівальникамТим більше є країни, які не проводять Олімпіади, а свій спортивний імідж демонструють вдало організованими турнірами. Наприклад, Угорщина. Лише у період липень-серпень 2019 року там відбудеться кілька важливих стартів – чемпіонат світу фехтування, чемпіонат Європи з кульової стрільби, світова першість з веслування на каное та байдарках, чемпіонат Європи з баскетболу 3х3, континентальна першість з тхеквондо. Хоча влада Угорщини подавала заявку на Олімпіаду – 2024, але провівши референдум, виявилося, що народ проти, адже на їхню думку, кошторис будівництва майбутніх олімпійських спортивних споруд понад 9 мільярдів доларів є надмірним.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 9 чемпіонатів світу та Європи, які відбудуться в Україні у 2019 роціНайближчі літні Олімпійські ігри відбудуться у 2020 році в Токіо, у 2024 у Франції та у 2028 році у Лос-Анджелесі, зимові прийматиме китайський Пекін у 2022 та італійський Мілан у 2026.