Новообраний президент Володимир Зеленський хоче посилити люстрацію. І навіть встиг зареєструвати у парламенті відповідний законопроєкт. Про що цей документ? Кого стосується? Та яким чином у цій історії фігурує ім’я експосадовця часів Януковича?
11 липня до Верховної Ради надійшов документ – «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади».
Ініціатор – шостий президент України Володимир Зеленський – визначив його розгляд як невідкладне завдання.
Цього ж дня на офіційній сторінці голови держави з’явилось відеозвернення, в якому він спробував пояснити свій крок.
«За менш, ніж два місяці на посаді, а особливо після останніх поїздок країною, відчуття одне: бракує цензурних слів», – говорить у відео Зеленський.
І одразу ж наголошує: найближчим часом він з командою хоче усунути з великої політики цілу низку держслужбовців, які взялися керувати країною після Революції гідності.
Зокрема, йдеться про експрезидента Петра Порошенка, народних депутатів 8-го скликання, голову Верховної Ради, членів уряду, генерального прокурора, голову СБУ, голів Антимонопольного комітету і Фонду держмайна, голів ДФС та митниці, секретаря РНБО та керівників оборонних підприємств.
Із більш детальним списком можна ознайомитись тут.
Цікаво, що у запропонованому Зеленським переліку підлюстраційних посад відсутня посада голови облдержадміністрації.
Дехто вказує на те, що це може бути навмисним винятком, адже олігарх Ігор Коломойський, з яким пов'язують шостого президента, у післямайданний період певний час був очільником Дніпропетровської ОДА.
Сам Зеленський свій законопроєкт характеризує як «суспільну оцінку діяльності» згаданих ним посадовців.
«Впевнений, що дії усіх зазначених осіб у майбутньому отримають і справедливу юридичну оцінку», – наголосив шостий президент 11 липня.
Рівно за тиждень до цього – 4 липня, – ексзаступник голови Адміністрації президента України часів Віктора Януковича Андрій Портнов опублікував у себе на сторінці допис, який після вищезгаданої заяви Володимира Зеленського, привернув до себе особливу увагу.
«Розробив короткий законопроєкт про зміну закону про люстрацію. Забороняється обіймати будь-які держпосади посадовим особам, призначеним в період правління попереднього політичного режиму», – йшлося у цьому дописі Портнова, який сам, згідно з чинним законодавством, підпадає під люстрацію.
Андрій Портнов є «давнім багаторічним другом» нинішнього голови Офісу президента Андрія Богдана.
І хоч сам Богдан запевняє, що жодних посад нова влада його товаришу давати не збирається, утім, дехто побачив прямий зв’язок між люстраційною ідеєю Портнова та заявою Зеленського.
Тим часом сам Портнов уже підтримав законопроєкт новообраного президента.
«Не має значення, ухвалять його чи ні. З цього моменту почалась абсолютна маргіналізація і девальвація того закону, який був ухвалений у 2014-му», – наголошує Портнов.
Утім, є і ще один нюанс.
Якщо такий законопроєкст ухвалять, Зеленському доведеться люструвати і декого з призначених ним же посадовців.
Зокрема, Айвараса Абромавичуса – нині голову наглядової ради «Укроборонпрому», а раніше – міністра економічного розвитку і торгівлі України, або ж, наприклад, чинного секретаря РНБО Олександра Данилюка, який з 2016 по 2018 рік керував Міністерством фінансів.
До слова, його попередник – Олександр Турчинов, який тепер може підпадати під люстрацію за ініціативою Зеленського, – заявляє: йому не соромно за свою діяльність на посаді секретаря РНБО, тож відповідати за неї він не боїться.
Акція «Люструй мене першим» біля Офісу президента України. Київ, 12 липня 2019 року
Тим часом на люстраційну ініціативу уже відреагували, як в Україні, так і поза її межами.
Так, у «Групі семи» наголошують: «Нинішню ситуацію в Україні не можна порівняти з тією, що мала місце після Революції гідності».
В Україні ж супротивники законопроєкту Зеленського застерігають: вона може стати не інструментом очищення влади, а ситуативним засобом зведення рахунків із політичними опонентами.
«Це – прецедент. І в разі ухвалення цих змін, ніщо не обмежуватиме команду, яка прийде після Зеленського, так само по «прецедентному праву» люструвати вже посадовців Зеленського», – пише експерт Реанімаційного пакету реформ Сергій Рябенко.
А ще увагу нового президента вкотре звертають на ситуацію з Андрієм Богданом. Якого, всупереч чинному, ухваленому ще у жовтні 2014-го, закону про люстрацію, Зеленський таки призначив головою свого офісу та заявив, що звільнить Богдана лише тоді, коли Конституційний суд України ухвалить рішення про відповідність Конституції цього закону.
Питання конституційності чинного закону про очищення влади точиться ледь не від початку його ухвалення. З проханням перевірити його низка народних депутатів виступила ще у 2015 році.
Але до цього часу Конституційний суд так і не зміг визначитись із рішенням у цьому питанні.
Станом на квітень цього року, згідно з чинним законом про очищення влад,и було люстровано 922 посадовці.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пропозиція Зеленського «посилити люстрацію». Шлях до проросійської диктатури?