Кораблі НАТО в Чорному морі показують Росії, що вона не є домінуючою силою – командувач ВМС України

Минуло більш ніж п’ять років після вимушеного виходу Військово-морських сил України з Криму, коли Росія окупувала український півострів, а після цього почала підтримувати бойовиків на Донбасі, де тривають бойові дії. Як змінився флот та морська піхота із 2014 року, розповів Радіо Свобода командувач Військово-морських сил України Ігор Воронченко. В інтерв’ю адмірал, зокрема, анонсував довгоочікуване прибуття в Одесу американських катерів типу «Айленд» та прокоментував заяви щодо демілітаризації ділянок фронту на Маріупольському напрямку.

– Якщо порівняти Військово-морські сили України станом на травень 2019 року та станом на березень 2014-го, які головні зміни відбулися?

– По-перше, це вже не ті ВМСУ, які вийшли побиті з окупованого Криму. Тоді ми мали тільки два пункти дислокації на материковій частині, а зараз маємо розгалужену систему і інфраструктуру пунктів постійної дислокації, базування та усіх компонентів. На жаль, не все ми здобули за п’ять років, чого б нам хотілось, але вже є чітка управлінська вертикаль і є потенціал. Ми підвищили потенціал і морського компонента, і дуже далеко пішли у формуванні командування морської піхоти. Зараз це – дві бригади і артилерія. Також підняли рівень морської авіації.

На воду були спущені малі броньовані катери, зараз тривають випробування десантно-штурмових катерів. Ще два катери знаходяться на заводі в Києві, найближчим часом будуть передислоковані в Одесу.

Я маю підтвердити, що програма кораблебудування діє. За допомогою партнерів ми створили стратегію розвитку ВМСУ до 2035 року, вона чітко розділена на етапи, розставлені пріоритети і є матриця, на яку накладається ресурсне забезпечення. Головне, що є люди, зокрема 2742 військовослужбовці, що вийшли з Криму. Вони склали «кістяк» ВМСУ, я дякую їм за відданість присязі, відданість нашому народові. Завдяки ним ВМСУ відроджуються.

– Які бойові завдання флот міг виконувати тоді і які може виконувати зараз?

– Я дякую командувачу, віце-адміралу Сергію Гайдуку, який свого часу звалив на себе цей тягар і зумів швидко налагодити процес під час переміщення і заходів підготовки. Саме тому вже в вересні 2014 року перша ротно-тактична група морської піхоти виконувала завдання на сході України.

Корабельним складом ми виконували обмежені завдання, а зараз в них вже широкий спектр можливих завдань. Це – зокрема, і стримування агресора на морі силами корабельно-тактичних груп. Також сьогодні вже не ротно-тактична група, а оперативно-тактичне угруповання морської піхоти виконує завдання на сході України. Морська авіація також «піднялась на крило» – вони виконують завдання щодо висвітлення надводної обстановки і транспортування.

– Що можна назвати головними досягненнями ВМСУ за ці п’ять років?

– Завдяки «кістяку», про який я говорив, ми наростили свій кадровий потенціал, заново сформували систему військової освіти. Військово-морські сили відродилися з попелу, який пережили в березні 2014-го. Ми налагодили дієву підготовку всього персоналу, розширили інфраструктуру – кожна військова частина має пункт постійної дислокації. Ми також запровадили систему базування і оптимізації розміщення декількох військових частин і збільшили корабельний склад. Це – зокрема, катерні групи і середній розвідувальний корабель. Не вдалося продовжити програму будівництва корвета.

Фоторепортаж: в Одесі тренується понад 100 водолазів

Ми почали утилізувати ті кораблі, які морально і фізично застаріли, які «тягнуть» ресурс. І цей ресурс ми будемо використовувати для будівництва нових типів катерів і кораблів. Вже є програма з переводу всієї морської піхоти на уніфіковані броньовані автомобілі. Я впевнений, що ми доведемо необхідність переведення всіх батальйонів морської піхоти на один тип броньованої техніки. База буде однотипна, а напрямків буде багато – і артилерія, і зв’язок, і розвідка.

По авіації є зараз напрацювання – ми піднімаємо те, що можемо поставити на крило. Але також розглядається другий варіант – ми передбачаємо допомогу наших партнерів. Зараз опрацьовується варіант переводу морської авіації на інші види літальних апаратів.

Що стосується системи управління. Серед усіх видів Збройних сил ми йдемо попереду, це зазначав, зокрема, начальник Генерального штабу. Зараз працюємо над системою управління – розмежуванням функцій генерації сил і оперативного управління, як це робиться в країнах НАТО. Ми хочемо оптимізувати цю систему, щоб не витрачати зайві ресурси та час.

– Яку допомогу від НАТО очікують сьогодні ВМС в Чорному і Азовському морях?

– Основна допомога, я вважаю, – це часті заходи кораблів альянсу в Чорне море. Це показує Росії, що вона не є домінуючою силою в Чорноморському регіоні. Співпраця із альянсом нарощена – нещодавно повернулися п’ять офіцерів, які навчалися в західних навчальних закладах. Чотири оперативно-тактичного рівня і один оперативно-стратегічного рівня. Ці спеціалісти будуть реформувати Збройні сили безпосередньо в командуваннях і підрозділах.

Ракетний есмінець USS Carney прибув в Одесу для участі в навчаннях Sea Breeze 2019

Є план Україна-НАТО, в якому є «чорноморський пакет», в кожному пункті якого присутні Військово-морські сили. Насамперед це – якомога швидше створення системи висвітлення надводної обстановки; це забезпечення взаємосумісності передачі інформації між усіма користувачами в Чорноморському регіоні – Румунією, Болгарією і Туреччиною. Також це – участь в операціях НАТО, зокрема «Морський охоронець» та міжнародних навчаннях. Зокрема, вже третій рік поспіль ми проводитимемо двосторонні навчання з Румунією.

– Поговоримо про Маріупольський напрямок. Навесні лунала критика рішень про створення військово-морських баз поблизу міста на Азовському морі, зараз заговорили про демілітаризацію певних ділянок. Що ви можете сказати з цього приводу, як прокоментуєте такі можливості?

– Було прийняте рішення на рівні міністерства про створення пунктів базування, або маневрених пунктів базування, на Азовському морі. Ми повинні там тримати корабельний склад, а без базування і забезпечення корабельно-катерного угруповання і мови не може бути, щоб там виконувати завдання. На цей час перебування катерів і кораблів ФСБ і Чорноморського флоту РФ на Азові нас примушує діяти адекватно. Це наше море і наші люди в Приазов’ї. Ми маємо забезпечити пасажирські перевезення і господарську діяльність, і тільки створенням там баз ми можемо виконати ці завдання.

Стосовно демілітаризації відповідного району до мене наказів не надходило. Як командувач ВМСУ можу сказати наступне. Дійсно, якщо брати весь фронт, це найвужча і найближча до кордону з Росією ділянка. Мабуть, є сенс провести демілітаризацію, показати як приклад. Але, на мій погляд, в цьому випадку там мають бути залучені міжнародні організації з безпеки, ООН або ОБСЄ, для утримання цієї ділянки. Якщо перший кілометр російсько-українського кордону буде закритий, якщо навіть одна дорога Ростов-Харків буде перекрита – це вже буде позитивно. Якщо кордон буде під контролем ОБСЄ, які будуть дивитися, щоб не заходили нові транспортні засоби з озброєнням, із боєприпасами, із матеріально-технічними засобами – це вже буде «плюс». І, звісно, найголовніше у вирішенні конфлікту на сході – це виведення російських військ. Вони там є, хоча Росія і не може зараз оголошувати свої втрати особового складу, так і техніки. Причому нової техніки. В нас всі ці факти задокументовані і вони будуть в нагоді в міжнародному суді, коли Україна буде вимагати компенсації за те, що вчинили як в Криму, так і на Донбасі.

– 24 моряки – досі в російському полоні. Що у вас як у командувача є з останніх новин про їхній стан?

– Боляче про це казати. Ми не очікували, що Росія піде на такий крок – обстріл наших катерів, фактично акт відкритої агресії у Керченській протоці. Ми зробили від нас все залежне – представили інформацію в міжнародних судах, допомагаємо рідним та близьким. Ми будемо робити все можливе, щоб вони повернулися до нас якнайшвидше. Минулого тижня я був в Брюсселі на засіданні комісії Україна-НАТО і піднімав там питання про надання допомоги та оцінювання дій Росії стосовно невиконання нею рішення Міжнародного трибуналу. Я знайшов порозуміння практично із усіма партнерами, Україну підтримали провідні країни альянсу.

В мене до них було одне запитання «Що ви будете робити?». Є багато способів примусити Росію виконати рішення трибуналу – перекрити протоки, не дозволяти захід до портів, не забезпечувати їх при переміщенні корабельних груп з Балтійського моря до Середземного. Це на розгляд країн альянсу. І, я думаю, вони приймуть колективне рішення стосовно невиконання рішення міжнародного органу безпеки.

– Які новини щодо катерів типу «Айленд», які Сполучені Штати передавали Україні для взяття на озброєння кілька років тому? За останньою інформацією, кораблі пройшли випробування у Сполучених Штатах.

– Я нещодавно проводив інструктаж двох майбутніх екіпажів цих катерів. Вони відбувають у Сполучені Штати і до середини вересня будуть опановувати ці катери. Екіпажі будуть англомовні, будуть діяти фактично за стандартами НАТО і будуть взаємосумісні. Самі катери очікуємо тут на базі до кінця вересня. Є також перспективи ширшого надання допомоги в цьому напрямку. Поки що озвучувати не можу, вони на рівні узгодження, але «зелене світло» нам ввімкнули.

– У навчаннях «Сі Бриз» цього року бере участь грузинський катер типу «Айленд». Ваші враження і думки щодо нього?

Грузинський Island на навчаннях Sea Breeze 2019

– Я на цих кораблях був у Сполучених Штатах раніше, а зараз спілкувався із грузинськими партнерами про ці катери. Ми обговорювали їхнє застосування, їхні можливості та характеристики. Грузинські моряки в повному об’ємі задоволені цими катерами. Є маневр для додаткового оснащення цих катерів відповідним обладнанням, і в нас вже є різні варіанти для встановлення туди як нашої зброї, так і відповідних додаткових устаткувань іноземного виробництва, і таким чином «Айленди» будуть багатофункціональними. Але як патрульні катери вони себе зарекомендували дуже гарно. Аналогічні катери зараз виконують завдання в Перській затоці та на узбережжі США. Вони показали гарну морехідність і економність. Зараз один вихід фрегата «Гетьман Сагайдачний» буде перекриватися десятьма виходами цього «патрульника».​

Ігор Воронченко

– Які цілі на наступний рік та на наступні п’ять років?

– Всі заходи викладені в нашій стратегії. У нас є вже деякі плани стосовно корегування катерних груп. Ми побачили «плюси» і «мінуси» і маємо дещо змінити для підняття бойового потенціалу, який надходить на озброєння. У нас є бачення і є тісна взаємодія із нашими партнерами. Результати переговорів із ними були закріплені в постанові Сенату Сполучених Штатів стосовно надання озброєння Україні і один з пріоритетних напрямків там – це берегове протикорабельне озброєння. Я не можу казати весь перелік, але я впевнений, що якщо ми його отримаємо, наш потенціал Військово-морських сил буде піднятий в рази.