Кілька десятків учасників бойових дій, які добровільно пішли обороняти країну після початку агресії Росії проти України, вирішили взяти участь у дочасних парламентських виборах. Хтось іде за списками політичних партій, дехто увійшов навіть у першу п’ятірку кандидатів, а хтось балотується у мажоритарних округах. Радіо Свобода складає список таких кандидатів (доповнюється) і розповідає про декого з них.
Коли у 2015 році, виснажені важкими боями, втратами побратимів, пораненнями і контузіями, оборонці України поверталися із фронту на Сході до мирного життя, переважна більшість із них навіть чути не хотіли про участь у політиці. Вони вважали, що зробили все, що могли, добровільно ризикуючи під кулями власним життям і здоров’ям, і сподівалися, що в тилу – інші люди подбають про налагодження життя в країні. До того ж, більшість із них називала політику «брудною справою» з огляду на імідж, створений корумпованими політиками, і не хотіла, за їхніми словами, «бруднити руки» та «мати справу із політичною мафією».
Пройшло 4 роки і все змінилося. З одного боку, перемога на президентських виборах новачка у політиці Володимира Зеленського показала, що в Україні на виборах може перемогти будь-який громадянин, якому захочуть віддати голоси виборці. А з іншого боку, небезпека реваншу проросійських сил примусила учасників бойових дій мобілізовуватися на внутрішню боротьбу, щоб, за їхніми словами, «все було не дарма», й «загиблі на війні не загинули вдруге».
Радіо Свобода станом на 26 червня 2019 року знайшло інформацію про таких учасників бойових дій, які вирішили брати участь у парламентських виборах. Це Яна, Зінкевич, Михайло Забродський, Вадим Ваврищук, Роман Костенко, Олександр Погребиський, Сергій Танасов, Валерій Прозапас, В’ячеслав Зайцев, Андрій Шараскін, Микола Тихонов, Гліб Бабич, Анатолій Свирид, Андрій Янченко, Максим Верховський, Олексій Петров, Андрій Хімічев, Володимир Назаренко, Анатолій Фатєєв, Валерій Чоботар, Віталій Баранов, Олександр Грамарчук, Володимир Москаленко, Ігор Герасименко, Олександр Порхун, Андрій Сарвіра, Дмитро Кошка, Маким Жорін, Тимур Книш.
Про багатьох із них журналісти Радіо Свобода писали і знімали відео. Розказуємо про кількох із них.
- Яна Зінкевич, у 19 років пішла добровольцем на фронт, боєць «Правого сектору», потім начмед «Госпітальєрів» – українського волонтерського медичного батальйону, який із самого початку бойових дій почав надавати першу медичну допомогу пораненим на полі бою, вивозити їх з-під обстрілів, керівник медичного управління та реабілітації бійців Української Добровольчої Армії (раніше Добровольчий український корпус «Правого сектору»). У 2015 році у ДТП Яна Зінкевич отримала травму хребта, пересувається на візку. Входить у першу десятку кандидатів від партії «Європейська солідарність».
«Я йду в парламент, щоб не допустити загрози російського реваншу, я йду в парламент, щоб не дати забути тих, хто втратив на війні найцінніше – життя або здоров’я», – так Яна Зінкевич пояснює, чому балотується до Верховної Ради.
- Сергій Танасов, сержант 79-ї окремої аеромобільної бригади із позивним «Танас», оборонець Донецького аеропорту, голова Березанської РДА Миколаївської області, висувається на 131-му мажоритарному окрузі.
Ось як Танасов у 2015 році розповідав Радіо Свобода про своє поранення у ДАПі: «Того ж вечора мене снайпер «угадал». Я тоді очікував прориву, і коли через тепловізор оглядав підходи до терміналу, снайпер влучив мені в каску. Нормально. Відлетів. Відключився. Кров. Прийшов до тями. Нудота. Перевірив голову – кулі немає. «Допрацювали» бій до кінця. В Олега, нашого медика, теж влучило. З північної сторони ВОГ прилетів. Два уламки йому в ногу потрапило: один витягнув, другий не зміг. Замотався і теж до кінця добув з нами».
Читайте і дивіться тут: Ірак порівняно з Донбасом – це «просто вийти на полігон і постріляти» – «кіборг» «Танас»
- Вадим Ваврищук, капітан 122-го окремого аеромобільного батальйону, комендант оборони вежі Донецького аеропорту із позивним «Грін». Висувається по Горохівському виборчому окрузі №20 на Волині.
Вадим Ваврищук (ліворуч) і капелан «Назарей» у вежі ДАПу, січень 2015 року
«Багато людей здивували мене з дуже хорошої точки зору. Усі мої побратими пройшли це випробування. Єдине про кого хочу сказати окремо, це про справжнього «військового демона» – Женю Полякова (загинув влітку 2015 року у боях під Авдіївкою). «Поляк» був вже другу ротацію в аеропорту, на вежі. Він там вже все знав. Він у нас був і сапер, і стрілок, і хто хочеш, і майстер на всі руки», – розповідав Ваврищук Радіо Свобода про оборонну епопею ДАП і падіння вежі.
«Замислююсь над тим, що вже встиг зробити для сім'ї, для людей, для України. Думаю, можу бути корисним для країни не лише з автоматом в ДАПі», – каже Ваврищук.
Читайте і дивіться тут: «Кіборг» Вадим Ваврищук про оборону вежі Донецького аеропорту
- Андрій Шараскін, доброволець із позивним «Богема», брав участь у боях за Донецький аеропорт, був командиром роти та речником ДУК ПС, актор і режисер. Балотується за списком партії «Голос».
Андрій Шараскін, боєць «Правого сектору». Квітень 2015 року
«Найбільшою загрозою зараз бачу те, що величезна частина наших співгромадян, «окрилених» перемогою нового політичного обличчя, може не помітити або, скоріш за все, виправдає навіть такі кроки нової влади, що суперечитимуть національним інтересам», – пояснює Шараскін свою тривогу і бажання іти в політику.
Читайте ще: Учасники бойових дій і нова політична ситуація. Які загрози бачать ветерани?
- Олександр Грамарчук, позивний «Гром», сапер, кулеметник, заступник командира окремого розвідувального батальйону по роботі з особовим складом, помічником Командувача Об'єднаних сил з інформаційної боротьби. Балотується за списком партії «Європейська солідарність».
Ось як Олександр проводив майстер-клас на передовій журналістам Радіо Свобода із «солдатського рукоділля».
«Гром» також відомий своїми влучними і швидкими реакціями у соціальних мережах на інформаційні атаки Кремля та пропагандистські міфи протягом перших років збройного конфлікту.
- Анатолій Фатєєв, пішов добровольцем на фронт у віці 51 рік, керував саперним взводом, втратив на війні обидві ноги. Балотується по одномандатного виборчому округу 97.
Анатолій Фатєєв каже, що балотується у парламент за підтримки ВО «Свобода», щоб «відстоювати по-справжньому вільну, сильну, незалежну, соборну Україну».
- Андрій Хімічев, був командиром взводу другий гаубичної батареї артдивізіону 79-ї бригади, член Громадської рада при Міністерстві у справах ветеранів України. Зареєстрований кандидатом у народні депутати України від партії «Європейська солідарність» по одномандатному виборчому77 Запоріжжя.
Андрій Хімічев, учасник бойових дій
«Коли вже опинився в АТО, коли там побачив все на власні очі, коли ми в оточення потрапили, коли «брати» по нас стріляли, то вже мій світогляд повністю перевернувся», – розповідав Хімічев Радіо Свобода.
Читайте ще:«Бути добровольцем»: п’ять історій бійців із Запоріжжя
- В'ячеслав Зайцев, колишній боєць 79-ї бригади, учасник боїв за Донецький аеропорт і Дебальцеве, завідувач наукової бібліотеки національного заповідника «Хортиця», історик. археолог, балотується за списком партії «Голос».
-
В'ячеслав Зайцев, оборонець ДАП. 10 жовтня 2015 року
«Треба протидіяти реваншу, бо загиблі наші хлопці двічі умруть. І парламентські вибори – це не голова мета. Ми хочемо привести проукраїнських людей у кожну місцеву раду», – каже Зайцев.
Через розповідь В'ячеслава Зайцева Радіо Свобода дослідило, звідки виростає спротив «русскому миру» в такому прикордонному регіоні, як Запоріжжя.
- Олександр Погребиський, колишній боєць 95-ї ОДШБ, волонтер, учасник проекту побудови гуртожитків для військовослужбовців. Висувається за списком партії «Європейська солідарність».
«Я іду в парламент для того, щоб захистити ЗСУ і все те що вони здобули за ці 5 років. Для того, щоб захистити європейський шлях України. Для того, щоб Україна стала членом НАТО, бо це захист та розвиток країни. Я іду, бо Україна втратила багато своїх синів та дочок, а ми бачимо, як зараз активно це намагаються знищити проросійські сили в Україні на чолі з Портновим (Андрій Портнов, соратник Віктора Януковича) та іншими», пояснює Погребиський.
Читайте тут: «Мої тато і дядько брали участь у знаменитому рейді 95-ї бригади, про який зняли фільм» – ветеран війни на Донбасі
- Микола Тихонов, доброволець «Карпатської Січі», оборонець Донецького аеропорту із позивним «Барин», пізніше служив у 90-му окремому аеромобільному батальйоні 81-ї десантно-штурмової бригади. Балотується за списком партії «Батьківщина».
Your browser doesn’t support HTML5
«Кіборг» Микола Тихонов про «пошук себе»: від голови РДА до контрактника – відео
«Дуже складно їздити на поховання побратимів. Просто відчуваєш «німий докір», що ми живі лишилися, а ця людина загинула. Ще гризе багато чого… Є от таке поняття в авіації – «точка неповернення», коли екіпаж уже не може змінити траєкторію літака. Не хотілося б і в житті мати такі «точки неповернення», – каже Тихонов.
Читайте ще тут: «Кіборг» Микола Тихонов: «Якщо буде треба, ми підемо знову»
- Валерій Прозапас, доброволець, із липня 2014 року по жовтень 2015-го воював у зоні АТО, підприємець, балотується за списками партії «Європейська солідарність».
Брат Валерія – Ігор Прозапас, колишній начальник артилерії полку «Азов» із позивним «Кіхот», провів 4 роки на фронті. Останнім часом працював у Генштабі. Раптово помер 2 червня, не витримало серце.
«Ми солдати, ми імунна система країни. Є вірус «русского мира», є дія його. І на цю дію вірусу країна породила протидію своїх лімфацитів. Але і цей величезний організм сорокап’ятимільйонної країни, який має можливість вижити завдяки своєму імунітету, теж має зробити все, щоб одужати і зміцніти», – казав Ігор Прозапас.
Обидва брати Прозапаси теж є героями документального фільму «СІЧ»
Валерій Прозапас наголошує, що бачить велику небезпеку для незалежності України, за яку воював його брат і він сам.Тому іде у політику, щоб захистити країну від реваншу проросійських сил.
Ветеранів бойових дій на сході України, учасників боротьби України за відновлення своєї територіальної цілісності і збереження незалежності, немає у списках політичних партій Опозиційний блок, Опозиційної платформа «За життя».