Стаття німецької телерадіомовної корпорації Deutsche Welle містить міркування про можливу нову коаліцію в Україні після парламентських виборів. Президент України Володимир Зеленський має правильний підхід до бізнесового середовища, пише президент Американської торговельної палати Енді Гундер у статті для Atlantic Council. А про реформу виборчої системи в Грузії внаслідок протестів через відносини з Росією розповідають у статті видання The Telegraph.
Стаття німецької телерадіомовної корпорації Deutsche Welle містить міркування про можливу нову коаліцію після парламентських виборів, які мають відбутися 21 липня.
Партія Володимира Зеленського «Слуга народу», за різними даними, користується популярністю в майже 50% виборців, зазначає автор.
Новий президент культивує свій імідж політичного аутсайдера, хоче почати з чистого листа й любить справляти враження привітної людини. Його партія заявляє про свої лібертаріанські позиції та обіцяє позбутися корупції та запровадити більше прямої демократії. Сам Зеленський акцентує багато уваги на запровадженні цифрових технологій у державному секторі. «Слуга народу» дотримуватиметься прозахідного курсу та відкритості до ЄС та НАТО, хоча й не робить ніяких конкретних обіцянок, мовиться у статті.
Тим часом «Опозиційна платформа – За життя» в останніх опитуваннях суспільної думки посідає друге місце після «Слуги народу», маючи попередньо підтримку 10% виборців. Партія складається з колишніх членів Партії регіонів. Її очолює Юрій Бойко, який виступає за тісніші зв’язки з Москвою.
«За життя», яка обіцяє принести мир на сході України, могла б об’єднати сили з партією президента, хоча Зеленський поки що не робив ніяких таких обіцянок. На думку автора, «партії мають багато спільного, наприклад, вони вимагають права користуватися російською мовою в суспільному житті і проводити референдуми».
Президент України Володимир Зеленський має правильний підхід до бізнесового середовища, вважає президент Американської торговельної палати Енді Гундер. Про це він пише в статті американського аналітичного центру Atlantic Council.
За місяць перебування на посаді Зеленський вже показав, що в Україні все буде інакше. На нещодавній зустрічі з міжнародними та місцевими інвесторами та бізнесменами президент пообіцяв, що за його керівництва українська влада не стоятиме на перепоні бізнесу, мовиться у статті.
Серед іншого Зеленський обіцяє, що СБУ займатимуться державною безпекою, а не «трястимуть» бізнесменів. За його словами, Україна продовжуватиме співпрацю з МВФ та боротиметься з корупцією.
Багато хто в Україні та в усьому світі досі не знає, чого очікувати від Зеленського, оскільки він проводив непрозору виборчу кампанію і є політичним новачком, пише Гундер. Але на зустрічі з діловою спільнотою президент був більш приземленим, привітним і дотепним. Колишня зірка телебачення та комік є хорошим комунікатором, і це не дивно, і він точно влучав у ті повідомлення, які слухачі хотіли почути», – зауважує автор.
Протягом багатьох років Американська торговельна палата виступала за те, щоб зробити Україну видатним місцем для ведення бізнесу. Для цього серед іншого необхідні: верховенство права, макроекономічне зростання, чесна, передбачувана та прозора податкова політика, земельна реформа, інвестиції, збільшення витрат на охорону здоров’я та повна лібералізація енергетичного ринку.
«Поки що Зеленський, здається, охоплює наш порядок денний», – підсумовує Гундер.
Про реформу виборчої системи в Грузії внаслідок протестів через відносини з Росією йдеться в статті британського видання The Telegraph.
Правляча партія країни у понеділок, 24 червня заявила, що парламентські вибори наступного року пройдуть за новою пропорційною виборчою системою. Голова владної партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі пообіцяв внесення відповідних поправок до конституції.
«Це прискорить планомірний перехід до пропорційної системи, яка мала відбутися лише в 2024 році відповідно до конституції, ухваленої у 2017 році, за участю Венеціанської комісії Ради Європи», – мовиться у статті.
Поточна змішана система, за словами Іванішвілі, «може служити інтересам нашої партії, але вона більш не може відповідати викликам, які стоять перед країною».
Професор Торніке Шарашенідзе з грузинського Інституту громадських зв’язків розповів виданню, що оголошені зміни є «величезним досягненням для грузинської демократії» і призведуть до «набагато більш плюралістичної і справедливої» виборчої системи.
«У чинній системі лише половина місць у парламенті розподіляється пропорційно. Громадяни голосують за партійний список у своєму окрузі, а також за кандидатів на одномандатні місця, які зазвичай виграє правляча партія», – пояснює автор статті.