Програма партії «Слуга народу» є логічним продовженням програми президента Зеленського – Венедиктова

Гості програми «Ваша Свобода»: Ірина Венедиктова, представниця партії «Слуга народу»; Ярослав Юрчишин, представник партії «Голос»

Більшість політичних партій України, які мають намір брати участь у дочасних виборах до Верховної Ради, вже оголосила списки своїх кандидатів у депутати і презентувала свої виборчі програми.

Ваша Свобода | «Слуга народу» і «Голос»: виборчі програми

Віталій Портников: Представники нових політичних сил претендують на визнання виборців. Не можна сказати, що це унікальна ситуація для України. Тому що у нас на кожних виборах з’являються нові політичні сили, які претендують. До нових виборів вони, як правило, переформатовуються або зникають. З’являються нові політичні сили, які знову переформатовуються або зникають до наступних виборів. Я вже втомився, чесно кажучи, рахувати всі ці політичні сили...

Панове, як зробити так, щоб партії зі своїми програмними цілями були дійсно довгостроковим фактором українського політичного і суспільного життя?

​Ірина Венедиктова: Щоб партія жила довгий час, необхідно, щоб вона займалася партійним будівництвом. Які цеглинки в нас? Це дійсно будуть цінності. Чим більше людей матимемо однакових цінностей, чесних і щирих у своїх цінностях, чим більше людей захоче виконувати програмні положення партії, тим на більший термін партійний прийде.

Партія «Слуга народу» буде жити довго-довго в Україні. Кожна партія, яка створюється, каже: ми знаємо, чого хочемо, і це зробимо. Тому що всі щирі в намірах спочатку. От і ми. Чому? Ми вже всі прийшли, всі 201 особа, яка зараз у списку, прийшли до тих змін свідомо всередині. Коли в тебе зміни всередині, ти їх уже і зовні зробиш. Стосовно нашого списку, то я не знаю всіх цих осіб особисто. Список створювався так, як і заявлявся – заходила туди частина експертів, частина регіональних представників і частина людей, які потрапили з програми ліфт. Але ми довіряємо команді, що команда правильно обрала цих людей.

Програма партії «Слуга народу» є логічним продовженням програми президента Зеленського. Ми виконуватимемо ті речі, які стоять у нас у пріоритеті – народовладдя, боротьба з корупцією, подолання корупції, безпечна країна.

(Повна версія програми)

​Ярослав Юрчишин: Ми все-таки дещо інші, ніж попередні ребрединги. Це нові політичні сили. Якщо проаналізуєте наш список, список «Слуги народу», знайдете одиниці людей, які були у владі. Це справді люди, які не були в політиці, але розуміють політику і зараз намагаються привнести нові підходи.

Що може забезпечити довготривалість? Якщо наші партії зможуть продемонструвати, що ми є не представниками інтересів олігархічних кіл, а суспільних груп, які готові інвестувати свій час, фінанси і зусилля у тому числі в політичні структури. Розбудова важлива. Але коли розбудовується структура заради структури, щоб утримувати просто якусь групу при владі, скоріш за все, вона колапсує відразу, як ця структура втратить владу.

Нам надзвичайно важливо показати, що в нас немає грошей олігархів. Нам надзвичайно важливо через програму показати, що в нас немає лобістських тем. Якщо це вдасться показати, з цим підемо на місцеві вибори. Після цього підемо на ще вибори. І будемо жити довго. Якщо не вдасться втягнути громадян, які в нас, з одного боку, політичні, а з іншого боку, надзвичайно не довіряють політичним силам, бо вони їх завжди обдурювали. Тобто політизовані, але недовірливі.

Ярослав Юрчишин

Чому популісти дуже часто перемагають ідеологічні партії? Вони знають, як просто пояснити, вони спрощують. Ми змушені говорити простою мовою? Змушені. Можемо пояснити кожну нашу пропозицію з розрахунками? Над цим працюємо.

– Я прочитав пост мого колеги Сергія Іванова у Facebook. Він пояснює, чому він не хоче балотуватися. Вижити в столиці за 30 тисяч гривень депутатської зарплатні, маючи сім’ю, літніх батьків, дуже складно. Це факт. Ще один дуже важливий факт, про який теж ніхто не говорить. Щоб балотуватися по мажоритарці, треба мати величезні власні фінансові накопичення або їх у когось взяти. У кого?

​Ірина Венедиктова: 30 тисяч гривень – можливо, мізерні зарплати для людей, які звикли до певного рівня життя, для людей із бізнесу і так далі, але це величезні гроші для простих громадян. Я в команді Зеленського опікуюся питаннями судової реформи. Питання зарплати суддів – питання №1, яке бентежить людей. Скільки людей закидає: судді Верховного Суду отримують 250 тисяч гривень, судді апеляційних судів – 80 тисяч, судді місцевих судів – 30-40 тисяч! Коли звичайна людина отримує 5-6 тисяч гривень, то 30 тисяч – це дійсно шалені гроші.

Якщо ми – представники народу, то треба жити так, як народ. Просто не треба приходити назавжди у владу. Прийди, відпрацюй, віддай 5 років свого життя, а потім іди і займайся бізнесом та отримуй чесно, законно великі зарплати. А в державі, яка воює, в якій більша половина населення за порогом бідності, ми не можемо піднімати питання про збільшення зарплат для народних обранців.

Ірина Венедиктова

Треба зняти депутатську недоторканність. І якщо людина прийшла в парламент, а після цього у неї з’явилися квартири, машини (декларації висять на сайті НАЗК – будь ласка, дивіться), то працює Кримінальний кодекс, недоторканності немає. Людина не може пояснити законності надходження своїх коштів – працюють вже правоохоронна і судова системи. У нас вирішення питання, щоб депутати чи судді не крали, давайте їм збільшимо зарплати. А вони навіть і з великими зарплатами крадуть! Тоді має працювати Кримінальний кодекс. Коли середня зарплата звичайних людей буде 30 тисяч гривень, можна піднімати. Тоді парламент попрацював ефективно. Тоді парламенту наступного скликання треба збільшувати зарплату.

​Ярослав Юрчишин: Треба насправді добитися того, щоб економіка запрацювала. Руйнування корупційних схем дає можливість людям заробляти набагато більше. Тоді зарплати 80 тисяч, 100 тисяч і більше не будуть виглядати, як позахмарні. Прив’язати зарплату нардепа до ефективності його роботи – це дуже хороший крок. Бухгалтер чи слюсар, який робить понаднормово, має всі права отримати додаткові кошти.

Коли в нас у п’ятницю є популярна серія «знайди 5 депутатів у порожній залі», то говорити про якісну оплату безробіття, тобто невиконання своїх послуг, нелогічно. Якщо депутат працює якісно, подаючи адекватні законопроекти, які зменшують можливості розкрадати бюджет, які допомагають людям у сфері медицини, освіти, має належну оплату отримувати. Вона має бути прив’язана до економічного стану в країні. Не може бути великих розривів. Популістично розповідати, що дешеві судді чи дешеві урядовці не коштують більше. Коштують. Судді, якому не доплачують, доплачуватимуть олігархи. Чому корисні дешеві депутати? Їх насправді легше купляти олігархам гуртом. За групами зараз у парламенті, конкретно за кожною групою, наприклад, «Воля народу» – умовно кажучи, Хомутинник. Це карма, це рак української політики. Дуже важливо зруйнувати цю зв’язку.

Якщо більшість отримають нові політичні сили, нарешті перейдемо від слів до діла – скасуємо недоторканність у кримінальних процесах. Може бути захист депутата лише в процесі висловлювання його політичної позиції. За політичну позицію переслідувати не можна. Або це абсурд, коли Верховна Рада, в якій значна частина сидить депутатів, до яких є питання такі ж, як до людини, на яку внесла подання ГПУ, не голосує за зняття недоторканності. Але чи буде в парламенті через наявність мажоритарки частина оцих груп? Тому що харківський регіон закріплений за групою Кернеса, а одеський – за групою Труханова. Вони так і працюватимуть групами, поки ми з вами це не зруйнуємо.