Французьке видання Liberation повідомляє про роботу тристороннього семінару інтелектуалів з України, Росії та ЄС з метою вироблення шляхів досягнення миру в Україні. Британський щоденник The Times розглядає коріння путінської дезінформації, яке бере початок у радянські часи. Італійський часопис La Stampa пише про благочинний фонд, який опікується долею бродячих псів та котів у чорнобильській зоні.
Французький лівоцентристський часопис Liberation друкує статтю «Діалог з метою досягнення миру в Україні». Видання пише, що тоді як дипломатичний процес у напрямку зменшення напруження у стосунках України та Росії, як виглядає, дещо перервався, група французьких, українських та російських інтелектуалів зібралась разом у намаганні знайти інший шлях у цьому плані.
Ті, хто зібрався у французькому місті Кані, репрезентували паризький коледж Бернардинців, Києво-Могилянську академію, Український католицький університет у Львові та організацію «Меморіал» з Москви. Учасники семінару комісії «Правда, Справедливість і Примирення між Росією і Україною» погодились, що дипломатичні зусилля, які здійснювались у Мінську, не дали жодних вагомих результатів, тоді як російсько-українська війна щодня приносить нові жертви. Відтак, саме з огляду на це було започатковано низку тристоронніх семінарів, до яких залучилися добре відомі постаті, які були готові обговорювати найболючіші питання, які лежать у центрі україно-російського конфлікту.
Liberation веде далі, повідомляючи, що перші три семінари було проведено у 2018-2019 роках у Парижі, Києві та французькому місті Кані. Внаслідок конструктивного діалогу, як зазначає паризька газета, у ході семінару було підписано меморандум від імені п’ятдесяти українських, французьких та російських інтелектуалів.
Метою тристороннього діалогу постає завдання напряму мати справу з окупованими територіями України – Кримом і Донбасом, при цьому надаючи сторонам конфлікту коротко-, середньо- і довготермінові шляхи вирішення кризи. Французьке видання також повідомляє, що інструментом досягнення мети покладення краю конфлікту визначається так званий підхід «позитивного миру», який включає у себе ненасильницькі кроки на зразок демонстрацій, бойкоту товарів, висування петицій, які, на думку учасників діалогу, варто поєднувати з миротворчим процесом, що, у свою чергу, сприятиме трансформації цілого конфлікту на особистому, культурному та структурному рівнях.
Паризька газета підсумовує, що третій семінар комісії «Правда, Справедливість і Примирення між Росією і Україною», який відбувся у місті Кан, став частиною Нормандського форуму миру і зібрав разом дослідників та представників громадянського суспільства з України, Росії та Європейського Союзу. Учасники семінару визнали, що повага до норм міжнародного права, яка ґрунтується на загальних цінностях справедливості та захисту прав людини, просто вимагає негайного припинення бойових дій, які веде Російська Федерація на терені України.
Насамкінець учасники семінару оприлюднили звернення з вимогою не поновлювати право голосу Російської Федерації у ПАРЄ тоді, як Москва і далі порушує норми міжнародного права і Європейську конвенцію з прав людини. Учасники семінару у Кані також закликали виробити механізми міжнародної, громадянської і кримінальної відповідальності за порушення міжнародних угод. Разом з тим було висунуто вимогу звільнення українського режисера Олега Сенцова, а також ув’язнених у Росії українських моряків.
«Діалог заради миру в Україні»
Один з найстаріших часописів Великої Британії The Times публікує статтю «Отруйна хмара брехні про Чорнобиль». Лондонське видання пригадує випадок, коли вже кількома днями після вибуху на Чорнобильській АЕС, американська газета The Washington Post отримала листа від інформаційної агенції США до американського сенатора, у якому висувалась порада перебільшити кількість жертв чорнобильської катастрофи.
Все це виявилося справою рук КДБ і було частиною прорахованих кроків Москви з метою запустити фейкові новини і штучно роздмухати побоювання Заходу щодо наслідків ядерної катастрофи у Чорнобилі. Співробітники вашингтонського часопису одразу ж збагнули, що перед ними доволі незграбно підроблена фальшивка і не дали цій історії подальшого ходу. Британське видання зазначає, що підроблений лист був лише одним з елементів великої отруйної хмари брехні, напівправди і цензури, яка насувалась з Радянського Союзу одразу ж після трагедії у Чорнобилі.
The Times пише, що Чорнобиль допоміг у руйнуванні СРСР проте тогочасні технології брехні і дезінформації було взято на озброєння і дещо витончено вже сучасною російською державою, коли фейкові новини і брехливі звинувачення почали серйозним чином отруювати сучасну політику.
Лондонська газета додає, що у 30-і роковини чорнобильської трагедії президент Росії Путін оголосив, що цей випадок має слугувати важким уроком для людства. Але попри це саме російська держава і надалі використовує багато з того старого радянського арсеналу, який і висвітлює нині популярний американський телесеріал «Чорнобиль», включно з придушенням вільного потоку інформації та маніпуляцією засобами масової інформації, що у самій Росії, то й за кордоном.
Школа КДБ Андропова, яку закінчив сам Путін за рік перед чорнобильською катастрофою, була ані чим іншим аніж шпигунським училищем, де агентів радянських спецслужб навчали зловісному мистецтву фальшування, дезінформації, втручання до виборів за кордоном, розповсюдженню брехливих чуток та політичним іграм.
Підхід КДБ був до болю простим. Кожну хибу, кожну критику Радянського Союзу треба було відкидати як «західну пропаганду», яка нібито мала на меті очорнити режим в очах цілого світу. Видання завершує, вказуючи, що у добу цифрових технологій з цілим військом інтернет-ботів, які видають на поверхню масу пліток і сіють непевність, а підвладні Кремлю джерела на зразок RT і Sputnik все це дублюють, Москва здобуває дедалі більше можливостей перекручувати і викривляти не лише сьогоднішні новини, а й «виправляти» все те, що відбулось у минулому.
«Цікаво дізнатися, як коріння путінської дезінформації бере початок у радянські часи»
Провідне періодичне видання Італії La Stampa містить статтю «Хто хоче взяти собі песика з Чорнобиля?». Туринський часопис зазначає, що надзвичайно популярний телесеріал «Чорнобиль» американської мережі НВО не лише спричинився до помітного збільшення туризму до Чорнобильської зони, а й висвітлив ще один момент, пов’язаний з живими істотами, які й далі живуть у цій частині України. Йдеться про сотні бродячих псів та котів, які походять від тих хатніх тварин, які жили з родинами евакуйованих із чорнобильської зони мешканців 1986 року.
Газета додає, що саме з метою подбати про всіх цих тварин 2017 року було створено благочинний фонд Clean Futures Fund. За майже два роки існування фонду пожертви зазнали помітного збільшення, саме з причини виходу на екрани популярного телесеріалу, сягнувши 58 тисяч євро. Саме з цієї суми виділяються кошти для медичного догляду за бродячими тваринами, що й досі мешкають у зоні відчуження.
La Stampa пише, що тваринам надається медична допомога у випадках радіоактивного отруєння і здійснюється вакцинація проти чумки. Також ведеться кампанія пошуку родин, які б хотіли взяти собі деяких з цих тварин. Загалом, починаючи з 2017 року було надано допомогу більш ніж 850 бродячим собакам і котам у чорнобильській зоні, тоді як лише минулого року було знайдено домівки для 40 цуциків у родинах цілого світу.
Італійське видання наголошує, що нині всі цуцики, яким шукають домівку, демонструють надзвичайно низькі рівні радіації, і після знезераження їх цілком можна прийняти у родинах без жодної небезпеки для здоров’я людей.
Часопис завершує нагадуючи, що під час здійснення евакуації з Чорнобиля 1986 року людям дозволяли брати з собою лише те, що вони могли нести у руках. Людям також обіцяли, що вони повернуться додому вже невдовзі, отож багато хто залишав своїм хатнім тваринкам певну кількість води і харчування. Як вже загальновідомо, жодній з тих родин не було дозволено повернутися, відтак їхні тварини зазнали доволі жорстокого повороту долі.
«Хто хоче взяти собі песика з Чорнобиля?»