Наркотики проти активістів і журналістів у Росії. Найгучніші справи

Аліна Пінчук

У Росії кримінальну справу щодо Івана Голунова припинили. За російського журналіста заступилися тисячі людей, які не сумніваються в тому, що наркотики йому підкинули. Поліції довелося визнати, що доказів про участь Голунова в злочині не існує. Далеко не всі подібні випадки так закінчуються. «Народна» 228-а стаття, за якою щорічно в Росії судять понад 100 тисяч осіб, стала інструментом для боротьби з опозиціонерами і неугодними журналістами. У подібних справах завжди виявляються серйозні нестикування і порушення, які вказують на те, що наркотики могли бути підкинуті. Але це не заважає судам виносити обвинувальні вироки і відправляти активістів за ґрати.

Радіо Свобода згадує найгучніші справи за 228-ю статтею Кримінального кодексу Росії впродовж останніх років.

Мартін Кочесоко

Керівник громадської організації «Хабзе», Кабардино-Балкарська Республіка

8 червня Кочесоко затримали в зв'язку з підозрою в незаконному придбанні та зберіганні наркотиків. Як пише видання Caucasus Times, дорогою з риболовлі активіста і його колег зупинили поліцейські і провели огляд автомобіля, де знайшли наркотики. Колег Кочесоко відпустили під підписку, а активіста доставили в СІЗО Нальчика. Колеги активіста вважають, що, поки Кочесоко ізольований, на нього чинять тиск співробітники слідчих органів і родичі, щоб змусити його йти за спрощеною системою, тобто визнати провину.

Як повідомили джерела проекту Радіо Свобода «Кавказ.Реалії» в Кабардино-Балкарії, активісту могли підкинути наркотики, щоб залякати через його громадську діяльність. Кочесоко критикував закон про добровільність вивчення рідних мов, був учасником «Демократичного конгресу народів Росії», а також критикував позицію влади щодо повернення в країну співвітчизників черкеського походження.

9 червня голова російської міжрегіональної громадської благодійної організації «Комітет за громадянські права» Андрій Бабушкін звернувся до уповноваженого з прав людини Кабардино-Балкарської Республіки Бориса Зумакулова з проханням взяти участь у долі активіста, відвідати його і вжити заходів щодо захисту його прав.

Уже понад дві тисячі людей підписали петицію на ім'я прокурора Кабардино-Балкарії з проханням взяти ситуацію під особливий контроль, провести необхідні заходи і звільнити активіста.

Оюб Тітієв

«Меморіал», Чечня

Керівник грозненського представництва російського правозахисного центру «Меморіал» був засуджений до чотирьох років позбавлення волі за зберігання наркотиків. На той момент в регіоні практично не залишилося правозахисних організацій: через страх за безпеку своїх співробітників вони були змушені припинити свою діяльність.

9 січня 2018 року, коли Тітієв їхав на роботу, його автомобіль зупинили поліцейські і почали огляд: під переднім пасажирським сидінням вони знайшли пакет з марихуаною. В історії з Тітієвим відразу було багато нестикувань і порушень. Наприклад, у правозахисника було два затримання: перше – без понятих, друге – інсценоване, але вже з понятими. Це порушення могли довести записи з відеокамер відділення поліції, куди двічі привозили правозахисника, але адвокату відмовили у вилученні цих записів. А потім з'ясувалося, що камери і зовсім не працювали. Більше того, раптово поруч з місцем, де зупинили Тітієва, перестали працювати камери на адміністративних будівлях і банках, також не працювали відеореєстратори в автомобілях, які там були. Тітієв стверджував, що йому підкинули наркотики, але слідство не стало перевіряти його свідчення. Він припускав, що ця справа була створена для того, щоб «Меморіал» перестав працювати в Чечні. Впродовж останніх кількох місяців перед затриманням Тітієв і інші співробітники регіонального «Меморіалу» працювали над справою про 27 затриманих жителів Чечні, які зникли і, ймовірно, були вбиті. Як писала російська «Новая газета», ці люди були таємно без суду страчені в Грозному співробітниками МВС у ЧР.

10 червня цього року стало відомо, що Оюб Тітієв буде звільнений умовно-достроково. Він пробув у місцях позбавлення волі три місяці.

Микола Ярст

Журналіст «Суспільного телебачення Росії», Сочі

У 2013 році у Миколи Ярста знайшли в автомобілі наркотики якраз у той час, коли журналіст із колегами, за його твердженням, розкрив «величезну корупційну мережу з трафіком дітей у Сочі». За інформацією Ярста, в ній брав участь мер, органи опіки, суди, поліція і так далі.

Коли журналісти їхали на інтерв'ю зі співробітником Слідчого комітету, їх зупинили поліцейські і заявили, що проведуть обшук автомобіля. У підсумку в автомобілі знайшли згорток, в якому було 2,94 грама «спайсу». Після того, як суд відпустив журналіста під підписку про невиїзд, слідчі зробили експертизу, згідно з якою у Ярста в задній кишені джинсів знайшлося 0,01 грама «спайсу». А під час експериментів у рамках експертизи речовина нібито випарувалася, бо була маленька кількість. На підставі цієї експертизи Ярста відправили під домашній арешт, де він провів десять місяців. Справу припинили так само раптово, як і порушили: Ярст впевнений, що це пов'язано виключно з Олімпіадою 2014 року, коли влада намагалася створити видимість демократії і припиняла переслідування активістів. Відразу після закриття справи Ярст та його колега полетіли в Москву, щоб порадитися щодо своєї справи з правозахисниками. Але один з адвокатів журналіста зв'язався з ним і сказав, що справу поновили. Тоді Ярст з колегою відлетіли до Америки, де після тривалих зусиль отримали політичний притулок.

Поліцейські, які брали участь у справі Ярста, продовжили працювати в органах, лише одного з них засудили. І то не у справі журналіста, а за хабар.

Сергій Резніков

Член територіальної виборчої комісії району «Проспект Вернадського» від КПРФ, Москва

У російського опозиційного активіста, який боровся з фальсифікаціями на виборах, знайшли дев'ять згортків з сумішшю, що містить кокаїн, загальною вагою 8,06 грама. У 2011 році Резніков викривав «карусельників», а потім закликав до скасування результатів голосування у зв'язку з фальсифікаціями. Завдяки роботі Сергія і його колег в 2013 році Конституційний суд скасував процедуру «заочного голосування» у виборчих комісіях. КПРФ пов'язував кримінальну справу активіста з діяльністю його дружини: муніципальний депутат від партії КПРФ Стелла Ободіна боролася з точковою забудовою і незаконним перепрофілюванням дитячого садка в інтересах будівельної компанії колишнього депутата Держдуми Росії Олега Гребенкіна.

Спочатку Рєзнікова звинувачували в розкраданні автомобільних номерів і вимаганні грошей у власників автомобілів. За версією слідства, на кожному автомобілі він залишав папірець з номером телефону, щоб водії могли викупити свої номери. Однак сам номер був зареєстрований за півтора тижні до обшуку. Родичі впевнені, що цей телефон разом з наркотиками Сергію підкинули. Пізніше в зв'язку з великою кількістю неузгодженостей телефон зник зі справи, і Рєзнікова судили тільки за зберігання наркотиків.

Експертиза підтвердила, що на руках, одязі і в організмі Рєзнікова не було наркотиків. Поліграф показав, що активіст не зберігав і не вживав наркотичні речовини. На знайдених пакунках не було відбитків його пальців. Незважаючи на це, в 2017 році Рєзнікова засудили до трьох років позбавлення волі. Активіста звільнили з-під варти 20 листопада 2018 роки після заміни Рязанським обласним судом решти покарання на штраф в розмірі 350 тисяч рублів (понад 140 тисяч гривень).

Таїсія Осипова

Активістка «Іншої Росії», Смоленськ

У 2010 році в будинку активістки знайшли героїн, після чого її звинуватили в зберіганні та продажу наркотиків. До цього Осипова брала участь в акціях забороненої Націонал-більшовицької партії Едуарда Лимонова, а її чоловік Сергій Фомченков є одним з лідерів незареєстрованої партії «Інша Росія».

У справі Осипової фігурує невідомий свідок під псевдонімом «Тімченкова Л. І.», чиї справжні особисті дані засекречені, відповідно до російської програми захисту свідків. Кримінальну справу було порушено на підставі показань «Тімченкової»: вона стверджувала, що купила у Осипової наркотики. Обшук у квартирі активістки пройшов незадовго до запланованої реєстрації партії «Інша Росія» в Мін'юсті. Підготовкою документів якраз займався чоловік Осипової. А сам обшук проходив за участю старшого оперуповноваженого Центру з протидії екстремізму (ЦПЕ) Пьянченкова, який активно цікавився долею її чоловіка. За даними «Меморіалу», в СІЗО Осипову намагалися примусити дати неправдиві свідчення проти її чоловіка.

Суд засудив активістку до 10 років позбавлення волі. На волю Осипова вийшла у 2017 році після УДЗ, відсидівши шість з половиною років.

Жалауді Герієв

Кореспондент «Кавказького вузла», Чечня

У 2016 році журналіст був викрадений силовиками дорогою до аеропорту, звідки він планував полетіти в Москву на семінар. Озброєні люди витягли його з автобуса, вдарили і заштовхали в машину. Герієва відвезли в лісосмугу і катували, звинувачували в роботі проти влади Чечні. Під час затримання у нього відібрали рюкзак, де згодом знайдеться марихуана. Журналіста змусили підписати протокол про те, що він збирав марихуану і зберігав у себе вдома. У суді журналіст відмовився від своїх показань, заявивши, що дав їх під тиском. Колеги пов'язували переслідування журналіста з його професійною діяльністю, а правозахисний центр «Меморіал» визнав його політв'язнем.

Суд засудив журналіста до 3 років колонії. В кінці квітня 2019 року Герієв вийшов на волю.

Михайло Савостін

Російський опозиціонер із Мінеральних Вод, член політради Асамблеї народів Кавказу

У квітні 2018 рік Савостін з приятелем поїхали автомобілем до Вільнюса на форум «Вільна Росія». На виїзді з Мінеральних Вод їх зупинила поліція і знайшла у Савостіна в кишені джинсів 11,69 грама марихуани. Також вони знайшли біля автомобіля великий пакет з марихуаною, якої, за версією поліції, Савостін хотів позбутися, коли його зупинили на дорозі. До цього активіст регулярно брав участь в різних акціях проти корупції, виступав проти введення системи «Платон», яка передбачала збір оплати з великовантажних автомобілів. У 2012 році він оголошував голодування з вимогою відставки президента Росії Володимира Путіна.

Версія адвоката про затримання Савостіна істотно відрізняється від версії поліцейських. Коли активісти виїжджали з Мінеральних Вод, їм перегородив дорогу автобус, з якого вибігли люди в масках. Савостіна затягли в автобус, зв'язали йому руки і щось зробили з його кишенями. А коли активіста вивели з автобуса, він побачив пакет з марихуаною під колесом автомобіля. З його кишені поліцейські витягли інший пакет, теж з марихуаною. «Кавказький вузол» повідомляв, що експертиза не знайшла слідів наркотиків у крові Савостіна. Активіст перебуває під вартою із 6 квітня 2018 року.

Руслан Кутаєв

Президент Асамблеї народів Кавказу, Чечня

У Кутаєва знайшли 3 грами героїну незабаром після того, як він виступив з критикою глави Чечні Рамзана Кадирова на конференції «Депортація чеченського народу». У 2012 році Кадиров переніс День пам'яті і скорботи, який відзначався в республіці 23 лютого, на 10 травня – дату смерті свого батька, колишнього президента Чечні Ахмата Кадирова. Відтоді в Чечні не проводяться офіційні заходи в пам'ять про жертв сталінської депортації. Однак в 2014 році Кутаєв провів конференцію 18 лютого – напередодні початкової дати 23 лютого. Вже наступного дня відбулася зустріч учасників конференції з Рамзаном Кадировим, який насварив усіх за участь в заході. За інформацією «Меморіалу», людей доправили у вказане місце, де з ними в дуже жорсткій формі розмовляв глава Чечні. Кутаєв в цей день був у П'ятигорську, тому не зміг бути присутнім на зустрічі. Вже на наступний день його взяли під варту за підозрою в незаконному зберіганні наркотиків.

Кутаєв сказав адвокатам, що його відвезли в невідомому напрямку, били і катували струмом, надівши на голову мішок. Він не знає точно, хто це робив і де це відбувалося, але припускає, що це були представники адміністрації глави Чечні в районі нової резиденції Кадирова в Грозному. Однак в матеріалах допитів, спочатку підписаних Кутаєвим, зазначено, що синці з'явилися «від дружньої штовханини».

На суді Кутаєв заявив про свою невинуватість і висловив упевненість, що влада Чечні намагаються перешкоджати його правозахисній і політичній діяльності. Однак суддя визнав його винним і засудив до чотирьох років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії загального режиму і обмеження волі строком на один рік із забороною відвідувати громадські заходи і займатися громадською діяльністю. У 2017 році Кутаєв вийшов на волю.

Оригінал – на сайті Російської редакції Радіо Свобода