Міжнародна правозахисна організація Freedom House утринадцяте поспіль зафіксувала зниження глобального рівня демократії у світі. Про це йдеться у щорічному звіті «Freedom in the world 2019», опублікованому 5 червня. Звіт має заголовок «Відступ демократії». Що каже Freedom House про Україну?
Правозахисники Freedom House, як і у попередніх звітах, визначають Україну як «частково вільну» країну. Однак вони зафіксували пониження рівня громадянських свобод у 2018 році. Бал знизився із 3 до 2.
Це пов’язане, зокрема, із зростанням активності праворадикальних рухів, нападами на журналістів, громадських активістів і членів меншин, намаганням зірвати громадські обговорення деяких тем і протидію акціям сексуальних меншин.
Українська влада, на думку правозахисників, не провела ефективні розслідування і судові переслідування щодо цих інцидентів.
Радіо Свобода цитує вибрані тези звіту Freedom House, що стосуються України:
Загальна оцінка
Із моменту викликаного протестами відсторонення від влади президента Віктора Януковича у 2014 році Україна впровадила низку позитивних реформ, зазначається у звіті.
Однак корупція залишається системною, і спроби боротьби з нею реалізуються лише частково.
Напади на журналістів, громадських активістів та членів меншин є частими та зазвичай безкарними. Росія окупувала автономний регіон України Крим, до якого вона вторглась після відсторонення від влади Януковича, і її армія підтримує озброєних сепаратистів на східній території, Донбасі, де зіткнення продовжують ставити під загрозу цивільних осіб.
Росії вдається зберігати вплив на курс українського політичного життя через окупацію Криму, військову підтримку сепаратистів на сході і впровадження економічних санкцій щодо решти країни.
Російський вплив на українську політику зменшився після відсторонення від влади Януковича, але Москва підтримує вплив у деяких східних та південних регіонах, де «Опозиційний блок», наступник Партії регіонів Януковича, мав гарні результати на місцевих виборах 2015 року.
Люди, що проживають на окупованих частинах Донбасу, перебувають під потужним впливом російської пропаганди та інших форм контролю.
Українські олігархи мають значний вплив на політику через фінансову підтримку різних політичних партій.
Головні тенденції 2018 року
- Правозахисні групи задокументували понад 50 нападів на активістів та правозахисників протягом перших дев’яти місяців року. Також ставалися жорстокі збройні напади на ромську меншину з боку націоналістичних угруповань. Розслідування цих випадків загалом відбувалось тільки після суттєвого тиску з боку громадянського суспільства.
- Законотворці та президент Петро Порошенко ухвалили законодавчі акти щодо створення антикорупційного суду. Але внутрішні й міжнародні спостерігачі висловили занепокоєння процесом відбору стосовно 39 суддів, що мають увійти до складу суду.
- На Донбасі продовжились нерегулярні бойові дії. Організація Об’єднаних Націй доповіла про загибель понад 3 тисяч цивільних осіб із часу початку конфлікту в 2014 році.
- У листопаді в 10 регіонах України було на 30 днів впроваджено воєнний стан після захоплення Росією 24 українських моряків біля Криму. Положення указу про воєнний стан уможливили обмеження свободи слова та зборів, але їх не було реалізовано на практиці.
Про суди і справи Майдану
- У червні 2018 року президент Порошенко підписав закон про створення довгоочікуваного Антикорупційного суду. Після критики з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Сполучених Штатів до закону через короткий час було внесено поправки, через які вже наявні випадки корупції потрапили до його компетенції. 39 суддів ще мають бути відібрані для роботи в новому органі.
- Як і у випадку з призначеннями до Верховного суду, лишається занепокоєння, що не буде дотримано положень, спрямованих на забезпечення чесної конкуренції та відбору суддів.
- У березні Громадська рада доброчесності України (ГРД) – орган, що складається з представників громадянського суспільства, на яких покладено завдання надавати поради Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККС) стосовно етичності та доброчесності кандидатів на суддівські посади, – оголосила, що дистанціюється від широкої низки процесів з суддівського контролю. ГРД заявила, що ВККС ігнорує зроблені нею висновки та що її було «використано для легітимізації необхідного результату в очах громадськості та міжнародної спільноти».
- Хоча існують гарантії належного здійснення правосуддя, на практиці особи з фінансовими ресурсами і політичним впливом можуть уникнути покарання за правопорушення.
- Уряд не досяг суттєвого прогресу щодо внутрішніх і міжнародних вимог розслідувати злочини скоєні протягом останніх місяців роботи адміністрації Януковича наприкінці 2013 та на початку 2014 років, включаючи розстріли протестувальників, та покарати їх виконавців. Влада також виявилась нездатною провести ефективні розслідування резонансних вбивств, таких як вбивство журналіста Павла Шеремета за допомогою вибухового пристрою в автомобілі у центрі Києва в 2016 році.
Про ЗМІ та журналістів
- У 2018 році влада поновила заходи, що виключають ряд російських ЗМІ з українських систем комунікації і забороняють журналістам, що представляють ці ЗМІ, в’їзд до країни.
- Протягом року спостерігалося зростання тиску, спрямованого на обмеження публікації мовами, іншими від української. «Kyiv Post», англомовна газета, попередила, що вона та інші ЗМІ можуть бути змушені закритись через запропонований закон, згідно з яким всі медіа мають випускати українські версії всіх повідомлень та інших матеріалів.
- У вересні обласна рада у Львові затвердила заходи, що забороняють публічне використання російськомовних «культурних продуктів» включно з книжками і фільмами.
- Журналісти продовжують перебувати під загрозою насилля і залякування. Незалежний Інститут масової інформації зареєстрував 201 випадок порушення свободи ЗМІ у період із січня по листопад 2018 року. Серед цих випадків 28 включали побиття або напади, а 27 включали погрози та залякування.
Про напади на представників ЛГБТ і ромів
- Роми та ЛГБТ-особи і групи загалом користуються захистом поліції чи судової системи від спрямованих на них атак тільки в разі сильного тиску з боку громадського суспільства. Правозахисні групи надавали інформацію про відкриту дискримінацію з боку роботодавців за гендерними та віковими ознаками.
- У 2018 році українські націоналістичні угрупування активно атакували ромів. Під час одного особливо жорстокого нападу в червні 24-річного чоловіка було вбито, а декілька людей, включно з вагітною жінкою та дитиною, зазнали серйозних травм, коли група чоловіків, які можуть бути пов’язані з неонацистським угрупованням, у масках напала на поселення ромів у Львові.
- Органи влади рідко розпочинають розслідування таких випадків насильства, навіть коли зловмисники публічно беруть на себе відповідальність у соціальних медіа, напади зафіксовано журналістами чи поліція спостерігає за інцидентом. У червні надійшла інформація, що одна з екстремістських організацій, яка брала участь у низці нападів, отримала грант від Міністерства молоді та спорту.
-
Your browser doesn’t support HTML5
Спалене поселення ромів на «Лисій горі» (відео)
Читайте ще:
Радіо Свобода склало хронологію нападів на активістів за п’ять років
Freedom House заявляє про «новий інструментарій» придушення ЗМІ