Повалення пам’ятника Жукову в Харкові спричинило світоглядну дискусію (огляд преси)

Знесений пам’ятник маршалу СРСР Георгію Жукову. Харків, 2 червня 2019 року

Скандал навколо поваленого пам’ятника «маршалу-м’яснику» Георгію Жукову в Харкові спричинив світоглядну дискусію на державному рівні, констатує газета «Україна молода». Конфліктну ситуацію коментує юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко. Він, зокрема, вважає, що ситуація проста і зрозуміла. Згідно із Законом про декомунізацію, символікою комуністичного режиму є в тому числі пам’ятники особам, які обіймали керівні посади. Жуков був першим заступником наркома оборони СРСР у 1942–44 роках та міністром оборони СРСР у 1955–57 роках, а отже, обіймав керівні посади у вищих органах влади СРСР. Тому його пам’ятник є символікою комуністичного тоталітарного режиму. Водночас міф про маршала, який, за версією радянських ідеологів, виграв війну, після відкриття військових архівів помітно втратив свою героїчну складову, зазначає видання. Наприклад, стало відомо, що саме Жуков наказав не шкодувати новобранців чотирьох Українських фронтів, вважаючи їх «підозрілими елементами», які кілька років жили під нацистським управлінням. У результаті людські втрати українців виявилися найбільшими серед усіх народів, що брали участь у Другій світовій війні, нагадує видання у статті «Війна з міфом».

Оголосивши «паливну війну» Україні, Москва намагається започаткувати черговий виток зростання роздрібних цін на бензин та, як припускає газета «Україна молода», подарувати преференції компаніям Віктора Медведчука. Кореспондент видання Юрій Патиківський нагадує, що уже п’ять днів, як Україна не може отримувати російську нафту, нафтопродукти і вугілля. Відповідне рішення Москви вступило в силу з 1 червня 2019 року. Українські трейдери про проблему знали і мали, як вважають експерти видання, достатньо часу, щоб належним чином до неї підготуватися. Як вони виконали своє домашнє завдання, можна буде довідатись вже найближчими днями. Утім, більшість експертів налаштована песимістично і переконана, що уникнути підвищення цін не вдасться. Інша частина аналітиків при цьому зауважує: російські обмеження відкривають нові можливості для українського ринку. Видання пише, що Москва діє традиційним чином і намагається взяти Зеленського «на слабо»: таким саме чином вона діяла щодо Ющенка, оголошуючи згубну для галузі і національного експорту «сирну війну», так само, але вже значно успішніше, працювала з Віктором Януковичем, вимагаючи поступок у газовій сфері. Таким же був і шантаж Петра Порошенка. Чи виявиться Володимир Зеленський «слабкою ланкою» у ланцюжку – питання, яке хвилює не лише росіян, зазначає газета. Заголовок публікації «Нафтою їх! І газом...»

Експерти газети «День» аналізують – хто понесе відповідальність за нещодавнє вбивство поліцейськими 5-річного хлопчика. Згадана трагедія – окремий випадок, наголошує правозахисник Євген Захаров. Трагічний, винятковий, але окремий випадок. Таке могли зробити лише нові недосвідчені працівники. Щодо відповідальності, то безумовно за своїх підлеглих має нести відповідальність їхній керівник. Але міністр не може простежити всі ланки та деталі. Він не відповідає за безпосередні дії поліції. Для цього є відповідні керівники. Головна біда в тому, що в Україні мало кваліфікованих людей, які могли бути модерними й працювати сучасно. Ця сама проблема торкається правоохоронних органів, зокрема й поліції. Існує проблема кадрового резерву. Якщо треба замінити людину на ключовій посаді, то немає кого поставити, переконаний правозахисник. Інший експерт видання, юрист Анна Маляр, також висловлює переконання, що не варто пов’язувати питання реформи поліції з конкретним випадком убивства хлопчика. Про реформу можна говорити в розрізі змін у сфері. За великим рахунком, реформа в поліції є єдиною, про яку взагалі говорять і де хоч щось відбувається, переконані експерти. Стаття називається «Потрібне об’єктивне розслідування».