У Міжнародному суді ООН в Гаазі тривали слухання у справі «Україна проти Російської Федерації». Свої аргументи в перший день слухань у понеділок, 3 червня, представила Росія, а у вівторок був український день. Нині в Суді концентруються на тому, чи підпадають справи – про фінансування конфлікту на Донбасі та утиски прав етнічних громад у Криму – під юрисдикцію Міжнародного суду ООН, який вирішує суперечки між державами. Україна доводить, що дії Росії підпадають під дію Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Три години. Саме стільки Міжнародний суд ООН відвів у понеділок Росії, а у вівторок Україні для викладення їхніх аргументів.
Ініціювавши позов понад два роки тому, Україна вважає, що Росія порушує дві ключові міжнародні Конвенції.
По-перше, підтримуючи проросійських бойовиків-сепаратистів на Донбасі, Росія порушує міжнародну Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму.
По-друге, Київ каже, що утисками кримських татар та українців в анексованому Криму, Росія порушує Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Нині Росія наполягає, що в Суду немає юрисдикції розглядати цю справу. Україна доводить протилежне.
Щоб не сталося так, як під час справи «Грузія проти Російської Федерації», яка розглядалась після війни 2008 року саме в аспекті расової дискримінації проти етнічних грузинів у Південній Осетії, Росія наполягла, що Грузія не провела з нею консультацій щодо можливості мирного вирішення суперечки, – а саме цього вимагає судова процедура.
На цьому аспектів наполягала російська делегація в понеділок вже щодо України, кажучи, що Київ робить переговорні спроби «лише для галочки».
Джонатан Гімблетт, подаючи українську аргументацію у вівторок, звинуватив саме Росію в небажанні вести змістовні переговори.
Донбас
Щодо Донбасу, то Україна каже, що надання Росією зброї сепаратистам призвело до:
- збиття «Боїнгу» «Малайзійських авіаліній» над Донбасом в липні 2014 року;
- обстрілів житлових районів – зокрема Маріуполя і Краматорська;
- жертв при обстрілі автобуса з людьми біля Волновахи в січні 2015 року.
Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, яка першою виступала у вівторок, сказав, що Москва не зробила нічого щоби відвернути, як вона висловилась, «акти тероризму» у Східній Україні.
«Чи вона (Росія) зупинила фінансування тероризму в Україні? Ні. Чи вона допомогла нам знайти винуватців терористичних актів? Ні. Результат? Літак рейсу МН17 був збитий. Були бомбові напади, ракети падали на житлові райони. Сотні людей були вбиті або поранені, тисячі були залякані», – сказала Зеркаль у виступі.
Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль виступає в Міжнародному суді ООН. Гаага, 4 червня 2019 року
Крим
Україна вважає, що Москва дискримінує в Криму українців та кримських татар.
На цьому наголосив зокрема представник української сторони Гарольд Коу.
Ущемлення в Криму, на думку української сторони, проявляється зокрема:
- у проведенні «референдуму» в березні 2014 року про приєднання Криму до Росії;
- Меджліс кримськотатарського народу заборонений;
- освіта українською та кримськотатарською мовами обмежені;
- мас-медіа в Криму не вільні;
- кримськотатарські діти вчать історію за новими російськими підручниками, в яких проставляється Сталін, а депортація кримських татар не засуджується;
- Кримом котяться хвилі зникнень, вбивств, обшуків і затримань кримських татар;
- Москва нав’язливо і примусово роздає російські паспорти в Криму – зокрема змушуючи їх брати представників етнічних меншин, які проти анексії півострова.
«Росія карає усіх кримських татар та українців у Криму. Росія робить все, аби відволікти суд, намагаючись переконати, що це є, можливо, спір щодо території і тому, мовляв, це не є юрисдикцією Суду…» – сказав у коментарі журналістам голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який слухав аргументи у складі української делегації в Гаазі.
Що далі?
У четвер (Росія) та п’ятницю (Україна) Суд у складі 15 міжнародних суддів виділить по дві години на підсумкову аргументацію сторін.
Отже, пізніше Міжнародний суд ООН має вирішити – чи правомочний він взагалі розглядати справу Україна проти Росії в ключі, як подала позов Україна.
А потім – в разі продовження розгляду справи (на що сподівається Україна) – має у підсумку вирішити, хто правий, а хто не правий.
Вердикт Міжнародного суду обов’язковий для виконання всіма членами ООН.
Росія раніше казала, що виконає рішення Суду.
Перемога Україна була б не лише справою престижу чи торжеством справедливості. Вона б дала чіткий сигнал світовій спільноті, зокрема на майданчиках в ООН – на Генасамблеях ООН та на засіданнях Ради безпеки, – що має місце агресія Росії на Донбасі і що в Криму дискримінують людей за національної ознакою.
І це могло б допомогти врегулюванню конфлікту на Донбасі і поновленню українського суверенітету над Кримом у майбутньому.