«Книжковий арсенал»: топ-новинки, «креативна» тусовка і півтисячі подій

Тисячі книжок, 150 українських видавництв, автори із 30 країн світу. У Києві розпочався один з головних літературних фестивалів «Книжковий арсенал». Протягом чотирьох днів відвідувачі можуть не лише купити книги, а й побувати на їхніх презентаціях і послухати авторів. Загалом майже півтисячі подій, серед яких – зустрічі з українськими та іноземними письменниками, автограф-сесії, ярмарок ілюстраторів.

На вході на територію «Мистецького арсеналу» – черга з охочих до книжок. На подвір’ї арсеналу гостей зустрічає спеціально обладнаний військовий намет, де письменники-учасники війни і волонтери розповідають про свої книги, усі вони про війну з Росією.

Проект «Ветеранський намет» – один з тих, що відкривав фестиваль і став чи не найпопулярнішою подією першого дня. Цього року на стендах ярмарку – близько півсотні книжок на військову тематику.

«Ветеранський намет» з книжками про війну

«Кіборг»​ Олександр Терещенко з Миколаєва розповідає про свою першу книжку оповідань «Життя після 16.30», яку він презентує.

«16.30 – це саме той час, коли зірвалася граната і медик з позивним «Наркоз», який накладав мені джгути, написав ці цифри, щоб лікарі орієнтувалися, коли їх знімати. Для мене одразу було очевидно, що це книга не стільки про війну, а скільки про життя після цих 16.30», – розповідає «кіборг».

Чимало цікавості викликав візит до «Мистецького арсеналу» п’ятого президента України Петра Порошенка. Разом із дружиною він відвідав армійський намет, де придбав кілька книжок. А згодом – і чимало іншої літератури.

«Я навіть не рахував книги, але придбав все: починаючи від Сунь-дзи, дуже фантастичне ілюстроване видання «Мистецтво війни», і закінчуючи Черчиллем. Починаючи від української модернової класики до Другої світової і закінчуючи розписами Врубеля Володимирського собору. Для мене це завжди відкриття іншого світу. Єдине, були думки, коли встигну це все прочитати, бо навантаження буде не набагато менше», – розповів Порошенко і додав: працюючи президентом, «проковтував» по одній книжці кожної неділі, бо лише в цей день мав змогу читати.

Сусідство – така головна тема фестивалю. Як співіснувати і миритися з людьми, країнами і культурами – ці питання обговорюють українські та іноземні автори під час презентацій.

«Тема сусідства – в геополітичному контексті, адже маємо загрозу – досить непередбачуваного сусіда, так само ми мало знаємо інших сусідів. І сусідство в межах однієї країни – як ми ставимося один до одного. Це важливо, бо після виборів країна поляризована і нам знову треба шукати якісь консенсуси, щоби порозумітися», – розповіла Радіо Свобода координаторка фестивалю Оксана Хмельовська.

Оксана Хмельовська

За її словами, цьогоріч «Книжковий арсенал» розширив не лише площу, а й географію гостей.

«Цього року вперше представлене посольство Канади, приїжджає вісім гостей. Також вперше приїдуть гості із Нової Зеландії», – каже Хмельовська.

Значний ажіотаж – біля виставкових площ з іноземною літературою. Важливою перемогою українського книговидавництва останніх років є те, що українці почали читати переклади світових бестселерів майже синхронно із іншим світом, зазначають експерти.

«Досить багато книжок зараз популярні в світі і одночасно в Україні. Наприклад, 23 травня у нас буде зустріч з Міком Вікінгом, автором книжки «Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи», яка досі є бестселером. Або книжка Сергія Плохія «Ялта. Ціна миру». Український книжковий ринок зростає і він цікавий іноземцям. Те, що на «Книжковому арсеналі» є представники Лондонського, Франкфуртського книжкових ярмарків, свідчить, що Україна є книжковою державою, і це визнають в Європі та в усьому світі», – каже кураторка міжнародної програми «Книжкового арсеналу» Оксана Щур.

Оксана Щур

А ось відвідувачка книжкового ярмарку Катерина цікавиться книгами передовсім українською мовою. Каже: вже накупила літератури на три тисячі гривень і планує ще.

«Я купила книги для своїх дітей-підлітків. Ми перечитали все, що було в книгарнях, і тому прийшли сюди. Ми читаємо тільки українською. І я також вже п’ять років читаю українською. І це дуже кльово. Російською не сприймаю зовсім. Це моя принципова позиція, хоч я з російськомовної родини», – розповіла жінка.

Катерина прийшла на фестиваль спеціально за україномовними книжками

Для багатьох відвідувачів значною перевагою фестивалю є ціни на книжки. Хоч вхідний квиток і коштує 80 гривень, вартість книжок все одно виходить дешевшою, ніж в магазинах, каже Олег. Щойно він придбав чергову книгу Умберто Еко і Сергія Жадана.

«Тут завжди дешевше, ніж зазвичай. І тим більше тут – одразу увесь вибір, практично всі книжки, які є на ринку, присутні тут. А в магазинах ви завжди обмежені асортиментом. А тут завжди отримуєш саме те, чого хочеш», – розповідає чоловік.

Відвідувати книжкові ярмарки – вже традиція для родини міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Адже це можливість не лише поповнити свою бібліотеку, а й поспілкуватися з авторами книг та видавцями.

«У нас завжди так виходить, що всі гроші, які є в гаманці, ми витрачаємо. Цього разу ми взяли три-чотири тисячі гривень, щоб спеціально купити книжки», – розповідає міністр і додає, що читає переважно в літаках, подорожуючи потягами і «дуже рідко на якихось дуже нудних нарадах».

Володимир Омелян

А ось для міністра закордонних справ України Павла Клімкіна книжковий ярмарок – передовсім можливість поспілкуватися із креативними людьми.

«Я ніколи шукаю чогось конкретного. Я вважаю, що це креативна тусовка. Я приходжу сюди, щоб спілкуватися, а не шукати книжки, тим більше, коли їх можна знайти в інтернеті. І я завжди ціную таке людське спілкування, людей, їхні жарти. Для цього я сюди приходжу. І це суперово. Але кілька книжок придбав: про Василя Стуса і, звичайно, Гавела. Бачите, у мене немає ніякої системи», – розповів він.

Павло Клімкін

Попри те, що біля книжкових стендів вишиковуються черги, в Україні існує серйозна проблема з читанням. Згідно з опитуванням, 60% українців за останній рік не прочитали жодної книги, в той час, як торік ця цифра сягала близько 50%. Такі показники директор Інституту світової політики Євген Магда називає національною проблемою, яку треба виправляти.

«З цим потрібно працювати. Це має бути і державна політика, і політика видавництв. І вже йде до того, що лідери громадської думки мають закликати читати», – наголошує Магда.

Каже: його цікавить насамперед історична література. Утім, цього разу задовольнили потреби дітей: «Це перший сімейний візит, а потім будуть ще індивідуальні. Ми купили книжки для дітей, а собі я обрав нову книжку Андрія Кокотюхи», – додав він.

Євген Магда

Вирішення проблеми з читанням міністр освіти Лілія Гриневич бачить саме в якісній дитячій літературі.

«Прищеплювати смак до читання треба в дитинстві. І проблема, наприклад, шкільної програми – дуже часто в тому, що те, що діти читають, не є цікавим для них. Я тішуся, що з’являється дуже цікава дитяча література – і з точки зору змісту, і ілюстрацій. Ось книжка про життя дітей тепер: про дівчинку, яка має складати ЗНО, а в цей час закохалася. Мене цікавлять лайфхаки, які можливо включати в навчання дітей для того, щоб мотивувати їх читати», – каже Гриневич.

Лілія Гриневич

Цьогорічна дитяча програма має назву «Ось, власне». Таким чином організатори намагаються звернути увагу на українську літературу і авторів.

Дев’ятий «Книжковий арсенал» триватиме до 26 травня. З повною програмою заходів можна ознайомитися за лінком.