Макрон проти Орбана. Вибори до Європарламенту визначать майбутнє Європи

Президент Франції Еммануель Макрон представляє європоцентричні сили Євросоюузу.

23-26 травня 2019 року пройдуть вибори до Європейського парламенту – законодавчого органу Європейського Союзу. Вибори проходитимуть у 28 країнах і охоплять понад 426 мільйонів виборців. Ці вибори визначать баланс сил між популістами і євроцентристами у Європарламенті. А отже, багато у чому, і те, якою буде Європа у найближчому майбутньому – централізованою і одностайною чи роздробленою.

За вплив у Європарламенті змагаються, з одного боку, політики, які хочуть зміцнення ЄС, наприклад, союзники президента Франції Еммануеля Макрона, а з іншого – політики, які критикують Євросоюз і наголошують на ролі окремих держав, зокрема, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Віктор Орбан і Володимир Путін. Росія, Москва, 18 вересня 2018 року

Опитування та політичні процеси у Європі дають політологам підстави прогнозувати, що наступний Європарламент може бути більш роздробленим, адже традиційні політичні партії можуть зазнати втрат.

Натомість передбачають, що близько третини місць можуть здобути євроскептики, відображаючи зростання впливу популістських і націоналістичних сил у багатьох країнах.

Володимир Путін і європопулісти

Як проходять вибори?

Європейський парламент, до якого обирають 751 депутата, опрацьовує закони, що мають силу в усіх країнах Євросоюзу.

Депутати також схвалюють бюджет ЄС і контролюють роботу виконавчого органу організації, Європейської комісії, та затверджують її президента.

Вибори Європарламенту поділені на окремі виборчі процеси національного рівня з окремими партіями в кожній країні, а вже після обрання депутати групуються в наднаціональні партійні об’єднання.

Зазвичай голосування на європейських виборах захоплює людей менше, аніж вибори національного рівня. Наприклад, 20014 року середня явка перевищила 42%.

Яка активність виборців?

Залежно від країни активність виборців на минулих виборах коливалася від – 89% у Бельгії, та 85% у Люксембурзі, де голосування обов’язкове, а також 74% на Мальті, де активність виборців завжди дивує спостерігачів – до мізерних 13% у Словаччині, 18% у Чехії і 23% у Польщі.

«На європейських виборах люди поводяться зовсім не так як на національних виборах, де вони визначають уряд. Насамперед, багато з них просто ігнорують вибори, а коли приходять на дільниці, то використовують цю можливість, щоб покарати партії, які при владі в їхній країні», – каже Сара Гоболт з Європейського інституту при Лондонській школі економіки.

Гоболт вважає, що на європейських виборах виборці більше дозволяють собі голосувати за радикальні ліві та праві сили, партії із вузькими політичними інтересами.

Які прогнози?

Сара Гоболт погоджується з прогнозами, що радикальні праві партії можуть розраховувати на значні виборчі здобутки, але наголошує, що важко передбачити наскільки ці здобутки будуть великими.

На збільшення представництва у Європейському парламенті розраховують також «зелені» і ліберали.

Вплив різних політичних сил у парламенті буде залежати від здатності обраних депутатів об'єднуватися і відповідно співпрацювати працювати й узгоджено голосувати.

Згідно з опитуваннями, європейські виборці важливими питаннями зараз вважають проблеми пов’язані з міграцією, переймаються наслідками забруднення довкілля, а також думають про брак робочих місць та інші економічні проблеми.

Читайте ще:

Європа неспроможна дати відсіч Путіну. Сенаторка з Італії в інтерв'ю Радіо Свобода

Італія напередодні виборів до Європарламенту: ні слова про Європу​