Вибухи на Шрі-Ланці: бойовики «Ісламської держави» чи місцеві екстремісти?

У Шрі-Ланці оголосили три хвилини мовчання за жертвами терактів, що сталися у Великодню неділю за григоріанським календарем

Відповідальність за вибухи, які пролунали у трьох церквах і чотирьох готелях на Шрі-Ланці у неділю вранці, 21 квітня, взяло на себе угруповання «Ісламська держава». Внаслідок цих терактів загинула 321 людина, ще півтисячі були поранені. Раніше влада Шрі-Ланки пов’язала теракти в країні з нападами на мечеті в Новій Зеландії в березні цього року. Як повідомив міністр оборони Шрі-Ланки Руван Вієвардене, згідно з попередніми результатами розслідування, вибухи в церквах і готелях стали помстою за напад у Крайстчерчі. Проте багатьох шріланкійців вибухи у церквах повернули у власне минуле, сповнене трагічних подій.

Протягом 26 років у Шрі-Ланці точилася громадянська війна між урядовими силами і «Тиграми звільнення» Таміл-Елам (LTTE), відомими як «тамільські тигри». Тоді люди жили між постійним страхом нападів самогубців та терором контрольно-пропускних пунктів та іншими безпековими обмеженнями.

У понеділок уряд Шрі-Ланки неочікувано звинуватив у нападах шрі-ланкійську мусульманську екстремістську групу NTJ.

Сили безпеки Шрі-Ланки реагують на напад на церкву Св. Антонія в Коломбо

Це стало несподіванкою для аналітиків, які припускали, що масштаб і рівень координації, необхідні для нападів, свідчать про безпосередню участь іноземної терористичної групи. У вівторок вранці угруповання «Ісламська держава» заявило, що це вона організувала напади, що підтвердило таку підозру.

Те, що серед цілей були католицькі церкви, спонукало експертів говорити про можливу іноземну участь у нападах. Проте знавці цього регіону кажуть, що ідентичність на Шрі-Ланці є складною і не відображає знайомі рамки з інших контекстів. Маленьке християнське населення острова, більшість з яких католики, користуються повагою як більшості сингальців, так і тамільських меншин. Мусульмани ж, як правило, говорять тамільською мовою, і визначають себе як окрему етнічну групу, відмінну від тамілів.

Обидві громади ставали цілями для сингальсько-буддійських екстремістів і були маргіналізовані державою. Під час війни між мусульманськими та тамільськими громадами відбувалося жахливе насильство, яке включало вигнання тисяч мусульман із території, що контролювалася «тамільськими тиграми». А от серйозних конфліктів між мусульманами і християнами не було.

Сили безпеки оглядають церкву Св. Севастьяна у Негомбо, 22 квітня, 2019 року

Протягом п’яти років, коли авторитарний режим президента Махинда Раджапакса залишався при владі після закінчення війни 2009 року, бойовим буддійським організаціям було дозволено безкарно переслідувати мусульман, у тому числі вони грубо придушували масові заворушення в 2014 році, в результаті чого чотири людини загинули, а тисячі були вигнані зі своїх домівок.

Мусульмани Шрі-Ланки залишалися мирними, незважаючи на ескалацію ненависті та насильства проти них. Але з 2009 року ходили чутки про радикалізацію в громаді, пов’язані з «арабськими настроями», які трудові мігранти привозили додому, повертаючись із Перської затоки. Примітно, що лідери мусульман заявили 22 квітня, що вони попереджали урядових чиновників про NTJ три роки тому.

Your browser doesn’t support HTML5

«Ісламська держава» взяла на себе відповідальність за вибухи на Шрі-Ланці – відеосюжет

Уряд Шрі-Ланки визнав, що він також отримав дуже конкретне попередження на початку цього місяця від американських та індійських розвідників про можливі напади на католицькі церкви. Чиновники Шрі-Ланки тепер займаються взаємними обвинуваченнями, які засвідчують розбіжності в коаліційному уряді Шрі-Ланки.

Сигнал тривоги для демократичних сил пролунав тоді, коли міністр оборони Хемасірі Фернандо у понеділок заявив, що навіть з повною інформацією уряд не міг би запобігти нападам, через демократичні обмеження його надзвичайних повноважень.

Серед перших, і на думку багатьох, суперечливих кроків, уряд швидко закрив соціальні медіа в неділю, щоб стримати поширення чуток про напади. У понеділок президент Майтріпала Сірісена оголосив надзвичайний стан і надав військовим широкі повноваження на арешт і затримання – крок, який розчарував правозахисників і членів мусульманських та тамільських громад.