Чи поведе Зеленський Україну в НАТО та ЄС?

​Гість програми «Ваша Свобода»: Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Про перемогу демократії в Україні заявляють як світові лідери, так і закордонні ЗМІ. Водночас у своїх привітаннях керівники багатьох держав наголошують на необхідності незмінності курсу України. Заяви представників ОБСЄ, ПАРЄ та Європарламенту: вибори в Україні були «конкурентоспроможними, відбувалися з повагою до фундаментальних свобод».

Ваша Свобода | Вибори президента відбулися. Чи змінить Зеленський зовнішню політику України?

Інна Кузнецова: Пані Климпуш-Цинцадзе, очевидно, ви спілкувалися зі своїми колегами із західних країн. Що вони говорять?

– Йдеться про те, що Україна продемонструвала високу якість демократичної процедури виборів – великий вибір кандидатів у президенти, дотримання закону при проведенні цих виборів. Світ їх абсолютно визнаватиме.

– 21 квітня президент України Петро Порошенко говорив про те, що він буде сильним опозиціонером до позицій, з якими прийде новий президент, і захищатиме свої позиції – курс на ЄС і НАТО. Як саме це може відбуватися?

– Для мене важливо, щоб уряд став основою для подальшого захисту руху в ЄС і в Північноатлантичний альянс. Дуже важливо, щоб наступність, послідовність нашого зовнішньополітичного руху і всіх реформ, які ми вже розпочали за останніх 5 років, продовжувався. Очевидно, за цим будуть далі спостерігати наші партнери. Головне, щоб всі наші подальші дії базувалися на національному інтересі України. Успішна Україна неможлива поза європейською родиною, союзом, поза трансатлантичною спільнотою. Саме на цьому базуватимемо свої дії в уряді.

– Часу не так багато. В останні дні президент Петро Порошенко підписав відповідний указ. Що ще можна встигнути зробити?

– Указ, який був підписаний президентом Порошенком, з рамки, яка закладена в Конституції, дає дуже конкретні завдання для всіх гілок влади. Це є той інструмент і механізм, де, як і в який спосіб мали би включитися всі інші інституції.

До речі, ми дуже активно працювали, щоб у липні цього року відбувся саміт Україна-ЄС в Україні, щоб нас відвідав генеральний секретар НАТО на чолі Північноатлантичної ради, тобто всіх представників послів країн-членів НАТО. Це буде саме та можливість продемонструвати, в який спосіб і як новобраний президент бачить для себе подальше поглиблення нашого спільного порядку денного. Треба буде до того зробити кілька серйозних, конкретних дій і у взаємодії, до речі, з парламентом, щоб провести кілька законопроектів, наприклад, про ринковий нагляд, про технічні стандарти. Ці законопроекти дозволять нам рухатися далі до підписання угоди про оцінку відповідності, до так званого «товарного безвізу».

(Повна версія програми)

Також із ЄС ми узгодили оновлений додаток до Угоди про асоціацію у сфері енергетики. Треба ратифікувати план дій, щоб закріпити під час саміту. Буде важливо під час цих літніх зустрічей, наскільки новий президент відданий цій поглибленій конкретній роботі. Ми будемо готові представити усі напрацювання, але питання в тому, що їх хтось підхопить.

Ми насправді 4 роки з п’яти витратили на те, щоб довести Північноатлантичному альянсу, що ми на цей раз серйозно прагнемо членства. І тільки після 4 років нашої спільної роботи отримали політичне рішення альянсу щодо надання Україні статусу аспіранта на членство в НАТО. Мені не хотілося б, щоб хтось пробував це ставити під сумнів.

– Сьогодні на погоджувальній раді лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко сказала, що бажано було би, аби парламент дав можливість новобраному президенту змінити уряд. Як ви бачите, наскільки це реально?

– Якщо ми вже продемонстрували свою якість як демократія, яка базується на принципах, на свободах, на правилах, законі, то, напевне, було би доречно, щоб уряд продовжував працювати, як це і передбачено законом, до строкових виборів у парламент. Це забезпечило би послідовність і якісність транзитного періоду, коли переходить влада від президента чинного до президента новообраного. Це відповідало б якраз європейським, євроатлантичним практикам. Можливо, Юлія Володимирівна не посилалася на європейські практики. Вона просто відчуває, що їй хотілося би бачити себе так само швидше у виконавчій владі, напевне.

– У промові новообраного президента було присутнє те, що він вестиме «інформаційну війну». Наскільки в період парламентських виборів «інформаційна війна» проти Російської Федерації, про що він говорив, буде можливою, і наскільки її сприйматимуть у сусідній країні?

– Так як я почула цю заяву про «інформаційну війну» проти Російської Федерації, наскільки я зрозуміла, то це йшлося на окупованих територіях. Мені цікаво дізнатися, якими інструментами це можна буде зробити саме на окупованих територіях, і яким ресурсом це буде зроблено. Ми знаємо, якими свободами користуються громадяни Російської Федерації. Це (заборона Держдумою Російської Федерації Runet– ред.) ще одне свідчення того, наскільки «якісно» вдасться пропрацювати інформаційну кампанію через соцмережі на окупованих і анексованих територіях.

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Велика кількість виборців, які проголосували за Зеленського, є прихильниками членства в НАТО і в ЄС. І велика кількість тих людей, які проголосували за Зеленського, є кардинально проти цієї інтеграції. Котрих із них новообраний президент вирішить задовольнити, бачитимемо, і що відповідає його ціннісному стрижню.

Важливо зрозуміти, чи новообраний президент готовий чути, чи готовий сприймати аргументи, чи готовий дослухатися до опонентів, чи готовий змінювати свою позицію, принаймні ту позицію, яка була озвучена. Ми продовжуємо оперувати дуже відносним розумінням того, що ж насправді хоче зробити новообраний президент Зеленський, в якій бік рухати країну.

Я переконана, що ті 25%, які голосували за Петра Порошенка, переважно складаються з дуже активних, пасіонарних, небайдужих, дієвих, фахових людей. Для того, щоб країна розвивалася, вони мали би брати активну участь у подальшій розбудові держави.