Відомий політтехнолог Віталій Шкляров знає, що таке виборча кампанія, зсередини. На минулих президентських виборах у США він працював у штабі претендента на президентську посаду від Демократичної партії Берні Сандерса. Багато обраних муніципальними депутатами у столиці Росії, а також представники грузинської опозиції теж зобов’язані своїми перемогами Шклярову. В інтерв’ю Радіо Свобода Віталій Шкляров поділився своїм поглядом на вибори президента України.
– Що відрізняє, на ваш погляд, нинішню українську президентську виборчу кампанію?
– Перш за все українська кампанія йде в світовому тренді нових осіб, антиістеблішменту і зміни політичного вектора. Цю тенденцію ми спостерігали і в «Брекзиті», і в США з Трампом, і в Канаді, і у Франції. У цьому сенсі Україна йде у світовому тренді, й це дуже позитивні зміни.
З іншого боку, в Україні у першій з пострадянських країн людині не з істеблішменту, не з політики, без будь-якого політичного бекграунду вдалося стати реальним претендентом на найвищу посаду в країні.
Очевидно, є запит людей на нові обличчя і на зміни. У цьому сенсі це, звичайно, не лінеарна, а дуже цікава кар’єрна траєкторія, найімовірніше, майбутнього президента України. І це, звичайно, нововведення.
– Ви сказали, що є запит на зміни і на нові обличчя. Чи можна говорити про те, що більшою мірою голосування було не за, а проти – за зміни і поліпшення життя?
– Так, це, по-перше, свідчення втоми людей. По-друге, це протест, люди, особливо в такій країні, як Україна, політично дуже емоційно заряджені і мобілізовані. І по-третє, з’явився новий електорат, це молоді люди, які ніколи не голосували, люди, які, в принципі не готові вбудовуватися в систему в тому вигляді, в якому вона існує. І, безумовно, вони зацікавлені і готові проголосувати за людину, яка їм симпатична, а не за людину, яка має 10, 15, 20 років досвіду в політиці. Це все три нові тренди.
– Коли говорять про Володимира Зеленського, згадують про Рональда Рейгана – одного з найбільш успішних американських президентів. Залишаючи поза увагою два дуже важливі моменти. Перший – у Рейгана до президентського був губернаторський досвід, другий – з ним працювала дуже сильна і професійна команда. Як ви вважаєте, наскільки професійно працює команда Зеленського, і наскільки вона є частиною того успіху, якого кандидат досяг у першому турі?
За виборчою кампанією ніколи не можна судити про людину і команду, це велика помилка
– Що стосується Рейгана, то ця людина, безумовно, увійшла як віха в політичну історію Америки. Що стосується команди Володимира Зеленського, на це треба подивитися з двох різних векторів. По-перше, команда себе покаже згодом – за виборчою кампанією ніколи не можна судити про людину і команду, це велика помилка.
Одна справа – команда, яка допомагає людині виграти вибори, і це певний, скажімо, набір інструментарію, який потрібен, і друга історія – це команда, яка зможе разом трансформувати країну.
По-друге, відповідаючи на критику Зеленського, треба пам’ятати, що немає університетів для президентів, немає університетів, які б навчали бути ідеальним чиновником, тому практично всі президентами стають ось таким стрибком у холодну воду, стають раптом главами держав і збирають свою команду. У цьому сенсі тут немає нічого страшного, не треба цього боятися. У команді Зеленського є колишні міністри, фахівці з економічного розвитку… Я думаю, що треба дати людині шанс попрацювати, і за його роботою можна буде судити про людину і про команду.
Працюючи на одного з кандидатів і нинішнього кандидата у президенти США Берні Сандерса, я чув багато разів під час нашої виборчої кампанії: як же так, людині 74 роки… В принципі, так, це правда, але ж ми обираємо не президента старечого будинку або молодіжного клубу «Юність», ми обираємо людину, яка змогла б навколо себе акумулювати знання, акумулювати команду і бути таким менеджером. У цьому сенсі людина, яка успішна, а Зеленський, безумовно, успішний, і, безумовно, креативний, і його команда успішна креативна, це видно за виборчою кампанією і за його попередніми роботами, я думаю, що, можливо, він і здатний бути таким ефективним менеджером, і власне, главою держави.
– Чи правильно я розумію, що ви високо оцінюєте роботу команди Володимира Зеленського, принаймні на першому етапі виборів?
Ця команда, звичайно ж, застала зненацька всі українські еліти
– Я високо оцінюю будь-яку команду, яка рухається проти статусу-кво, проти істеблішменту, і в даному випадку ця команда, звичайно ж, застала зненацька всі українські еліти, і, безумовно, несе свою новизну. Для мене як для технолога дуже важливо, щоб вибори відбувалися якомога частіше і щоб була змінюваність влади. Тобто не можна знайти ідеального кандидата, не можна знайти ідеальну дружину, не можна знайти ідеальну дитину, це завжди про способи, про спроби, про помилки… Але важлива змінюваність. Чим більше буде ротації, чим більше буде вибору у людей, тим вищою буде якість політиків, і запит на політиків буде вищим. Відповідно, в цьому сенсі Зеленський, безумовно, позитивний розвиток, позитивна віха в історії української політики, яку треба підтримувати.
– Нещодавно команда Петра Порошенка висунула як новий слоган: «Або я, або Путін». На ваш погляд, такий слоган допоможе Порошенку чи, навпаки, зіграє йому в мінус?
Частина країни перебуває під окупацією Російської Федерації, перебуває у війні з Російською Федерацією, хоча Росія сама цього не визнає
– Ви знаєте, я б, чесно кажучи, менше акцентував увагу на різниці… Особливо в країні, в якій йде війна, я розумію, що часто і негативна реклама, і залякування виборця працює. Я думаю, що сам факт того, що чинний президент агітує з точки зору залякування, такого напівнегативного дискурсу, говорить про те, що команда Порошенка, і це очевидно, це підтверджується даними першого туру, в розгубленості. Він буде, природно, використовувати цей слоган і далі, тому що частина країни, що перебуває під окупацією Російської Федерації, яка перебуває у війні з Російською Федерацією, хоча Росія сама цього не визнає, проте, я думаю, буде реагувати на слогани такого характеру. Мені здається, не можна сказати, що це вдалий слоган.
– Якщо в Україні буде інший президент, чи зміняться відносини з Росією, і в який бік?
– Я думаю, що, безумовно, зміняться відносини з Росією, не знаю, якою мірою – важко загадувати. Адже питання конфлікту – це не питання рішення однієї людини, президента. У цьому конфлікті є важливий гравець – Росія. Нагадаю, що ні Франції, ні Німеччині за столом переговорів не вдалося якісно змінити проблему Донбасу і тим більше Криму. Тому хочеться вірити, що Зеленському, якщо він буде президентом, вдасться переламати цей хід і якимось чином домовитися з Росією. Але я думаю, що проблема набагато глибше, ніж просто рішення чи бажання президента.
Іншими словами, сумніваюся, що Петро Порошенко свідомо не вирішував або не хотів вирішувати цей конфлікт. Я думаю, що якраз навпаки, але питання в тому, що проблема досить багатогранна і не швидко вирішується. Має пройти якийсь час і змінитися покоління, це не питання, скажімо, сили волі президента або його прізвища.