Для більшості жителів Донбасу ці президентські вибори – перші за дев’ять років. У 2014-му там проживало понад чотири мільйони виборців, але проголосувати змогли менше від 200 тисяч. Скільки і з яким настроєм прийшли на дільниці цього разу і чого чекати від другого туру виборів президента України на Донбасі? Про це – в ексклюзивному репортажі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Український Донбас обирає президента. Більшість – вперше за довгих дев’ять років.
«Ми ходимо постійно, як треба. Це святе», – каже місцева жінка.
«Ми дуже раді, що у нас вибори. Що наше місто стало повноцінним містом України», – додає чоловік, який прийшов проголосувати.
Військові – теж голосують: «Більше, більше сутичок ми очікували, якщо чесно», – каже боєць.
І невелика частина жителів, які залишилися по той бік лінії фронту.
Для більшості жителів Донбасу ці президентські вибори – перші за дев’ять років
У 2014 році президента України на Донбасі обирали всього 168 тисяч виборців. П’ять років по тому – їх уже понад мільйон. Але досі – й це лише частина тих, хто міг голосувати на Донбасі до війни.
Прифронтова Мар’їнка – одне із тих міст, де виборів президента п’ять років тому не було.
«На інших виборах приходили, але там була дільниця зачинена. Стояла поліція. Ми ще тоді запитали: чому в нас немає виборів. Нам нічого по суті не відповіли. Але зрозуміло, чому не було виборів», – пригадує жителька Мар’їнки Ірина.
Ірина, жителька Мар’їнки
Підрозділи Збройни сил України закріпилися в Мар’їнці у серпні 2014 року. Лінія фронту до цього часу проходить околицею міста. Для тих, хто воює, організували тимчасові спецдільниці для голосування.
«Військовослужбовці поступово один з одним будуть мінятися. Наприклад, двоє чоловіків залишаються на посту, а двоє – приходять голосувати. Відповідно, міняють один одного», – пояснює військовослужбовець ЗСУ, голова виборчої спецдільниці Тарас.
Тарас, військовослужбовець ЗСУ, голова виборчої спецдільниці
Голосували не лише військові, а й поліція, Нацгвардія, прикордонники і інші підрозділи Операції об’єднаних сил. Підсумкова явка – більше ніж 87%.
«Нікого ніколи стусанами не виганяли. Людина захотіла – людина пішла. У кожного право є на це. Хто не захотів, той залишався», – розповідає військовослужбовець ЗСУ Єгор.
Голосування видало чутливу для армії інформацію – кількість особового складу. Часом із прив’язкою до конкретних ділянок передової.
Загалом, проголосували майже 35 з половиною тисяч учасників ООС. На передовій переміг чинний президент. Але загалом, з-поміж усіх учасників Операції об’єднаних сил, Петро Порошенко програв Володимиру Зеленському дві сотні голосів.
«Тому що набридло мені жити отак вже, розумієш? Мені снаряди «граду» прилетіли в хату, в двір прилітали
Місцеві ж виборці і в Донецькій, і в Луганській областях проголосували по-своєму.
«Тому що набридло мені жити отак вже, розумієш? Мені снаряди «граду» прилетіли в хату, в двір прилітали. Я в погребі спав, ночував. Ось мені це вже набридло», – пояснює чому прийшов на вибори місцевий житель.
Чоловік каже, що прийшлов голосувати, бо набридло жити у стані війни
Фальсифікацій або суттєвих порушень, окрім прихованої агітації, спостерігачі не зафіксували. І відзначили низьку активність кандидатів у регіоні – сюди майже ніхто не приїздив і з виборцями не зустрічався.
Люди очікують дуже конкретних, чітких планів, чітких меседжів по вирішенню нагальних проблем регіонуАнастасія Прокопенко
«Зараз дуже важко вести діалог. Тут люди очікують дуже конкретних, чітких планів, чітких меседжів по вирішенню нагальних проблем регіону. Тому кандидатам важко прогнозувати, які можуть бути питання від виборців і важко буде відповідати і давати якісь обіцянки», – каже координатор Громадянської мережі «Опора» в Донецькій області Анастасія Прокопенко.
Анастасія Прокопенко, координатор Громадянської мережі «Опора» в Донецькій області
У підсумку, на всіх без винятку округах і в Донецькій, і в Луганській областях переміг опозиціонер Юрій Бойко, але не всюди перемога була легкою – кандидата підтримали від третини до половини виборців регіону. Соціологи кажуть – симпатиків Росії хоч і більше, ніж загалом в Україні, але зміни є.
Вони на собі відчули, як відбувається в разі конфлікту вирішення питань з боку РосіїСвітлана Хутка
«Вони на собі відчули як відбувається в разі конфлікту вирішення питань з боку Росії. Люди, котрі це відчули на собі першою чергою, вони тепер уже перебувають у статусі, коли вони або підтримують приєднання до більш потужного військового союзу, або принаймні розуміють, що союз із Росією соціо-економічний не є настільки привабливим як це було в попередні роки», – розповідає науковий директор центру «Соціальні ініціативи», експерт КМІС Світлана Хутка.
Загалом, проголосували майже тридцять п’ять з половиною тисяч учасників ООС
Проголосувати могли і жителі окупованих територій, але скільки з них це зробили – невідомо. Такої статистики не ведуть, але майже третина тих, хто змінив місце голосування – понад 90 тисяч, зробили це саме на Донбасі. Прикордонники готувалися до провокацій і напливу людей.
«Посилили заходи безпеки в контрольних пунктах в’їзду-виїзду шляхом залучення додаткових оглядових груп, кінологічних, зокрема, зі спеціальною технікою та службовими собаками. Були готові до можливого продовження роботи КПВВ у понад встановлений час», – зазначає помічник начальника краматорського прикордонного загону Ігор Заруднєв.
Ігор Заруднєв, помічник начальника краматорського прикордонного загону
Ажіотажу не сталося. Усі п’ять пунктів вїзду-виїзду в день голосування пустували. 31 березня контроль в обидва боки пройшли близько 16 тисяч осіб, а у звичайну неділю, за тиждень до виборів, їх було майже 40 тисяч.
У день виборів жителі в окупації отримували смс із анонсами виступів російських артистів. Втім, принаймні частина тих, хто їхав через КПВВ, визнавала – на дільниці підуть.
У день виборів жителі в окупації отримували смс із анонсами виступів російських артистів
Ми зараз живемо якось не по-людськи. Ті там, ті тут, а повинні всі разом бути
«Ми зараз живемо якось не по-людськи. Ті там, ті тут, а повинні всі разом бути», – зазначила жінка, яка приїхала проголосувати на вільну частину України.
Зараз соціологи рахуватимуть: хто проголосує в другому турі, а хто його проігнорує після того, коли кандидатів залишилося двоє.
«Якщо ми говоримо про тренди у ставленні до двох ключових лідерів перегонів другого туру – Порошенка і Зеленського, то тут за трендами Донбас, як і всі потенційно, віддаватиме перевагу Володимиру Зеленському. Але якщо ми говоримо про перерозподіл для парламентських виборів, це ж складніша структура, ніж два кандидати», – зазначає Світлана Хутка.
Світлана Хутка, науковий директор центру «Соціальні ініціативи», експерт КМІС
Явка під час першого туру на Донбасі була дещо нижчою, ніж загалом в Україні. 59 і 57% в Донецькій і Луганській областях відповідно. Цьогоріч Донбас проголосує разом зі всією Україною ще двічі – в другому турі і на виборах парламенту.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: