Уряди та компанії у всьому світі все більше стурбовані поширенням неправдивої інформації в інтернеті та її впливом на все, від цін на акції до виборів і соціальні заворушення. Правозахисники побоюються, що законами, які стримують так звані «фейкові новини», може зловживати влада, щоб заглушити опозицію. Агентство Reuters зібрало інформацію про такі закони в усьому світі
Сінгапур
Новий закон Сінгапуру вимагає, щоб сайти соціальних медіа, такі як Facebook, застерігали про пости, які уряд вважає неправдивими, і видаляли коментарі що суперечать «суспільним інтересам». Сінгапур, який посідає 151-е місце серед 180 країн за індексом свободи преси у світі, визначає «суспільні інтереси» як загрози її безпеці, зовнішнім відносинам, чесності виборчого процесу та суспільному сприйняттю уряду та державних установ. Порушення можуть каратися штрафами в розмірі до 1 мільйона сінгапурських доларів США (737 500 доларів США) та 10 років ув’язнення.
Росія
Минулого місяця президент Росії Володимир Путін підписав закон про суворі нові штрафи для росіян, які поширюють те, що влада називає «фейковими новинами», або такими, які демонструють «відверту неповагу» до держави в інтернеті. Критики попередили, що закон може допомогти державній цензурі, але законодавці стверджують, що це необхідно для боротьби з фейковими новинами та образливими коментарями в інтернеті. Влада може блокувати веб-сайти, які не відповідають на вимоги видалити неточну інформацію. Фізичні особи можуть бути оштрафовані до 400 тисяч рублів (близько 6100 американських доларів) за поширення неправдивої інформації в інтернеті, що може призвести до «масового порушення громадського порядку».
Франція
Минулого року Франція ухвалила два закони проти фейкових новин, щоб приборкати поширення неправдивої інформації під час виборчої кампанії після тверджень про втручання Росії у президентські вибори 2017 року. Президент Емманюель Макрон пообіцяв реформувати закони про засоби масової інформації для боротьби з «фейковими новинами» в соціальних мережах, незважаючи на критику, що цей крок є небезпекою для громадянських свобод.
Президент Франції Емманюель Макрон на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним на Міжнародному економічному форумі в російському Петербурзі, 25 травня 2018 року
Німеччина
Німеччина минулого року ухвалила закон про соціальні медіа-компанії, такі як Facebook і Twitter, щоб можна було швидко видалити мову ворожнечі. Закон, що має скорочену назву NetzDG, є найбільш амбітним зусиллям західної демократії контролювати те, що з’являється в соціальних медіа. У ньому ще суворіші онлайн обмеження, які існують в Німеччині на мову ненависті, яка включає пронацистську ідеологію. Закон надає сайтам 24-годинний термін для усунення забороненого вмісту або штрафу у розмірі до 50 мільйонів євро. Проте, з моменту ухвалення закону, німецькі чиновники сказали, що занадто багато інтернет-контенту блокується, і вони розмірковують над змінами.
Малайзія
Колишній уряд Малайзії був одним з перших, хто ухвалив закон проти «фейкових новин», який, за словами критиків, був використаний для створення перешкод для свободи слова перед загальними виборами минулого року. Вибори ці провідна партія програла.
Цей захід розглядався як інструмент для відсічі критики щодо хабарництва і безгосподарності у використанні коштів тодішнього прем’єр-міністра Наджиба Разака, який зараз стоїть перед обвинуваченням, пов'язаним із багатомільярдним скандалом у державному фонді 1 Malaysia Development Berhad. Однак пропозиція нового уряду щодо виконання виборчої обіцянки про скасування закону була заблокована сенатом, очолюваним опозицією.
Євросоюз
Європейський союз і уряди в усьому світі повинні будуть запровадити правила для великих технологічних компаній та соціальних медіа-компаній для захисту громадян, заявив минулого місяця заступник голови Європейської комісії Франс Тіммерманс. Керівники держав ЄС закликатимуть уряди обмінюватися інформацією про загрози через нову систему попередження, яку запустила виконавча влада Євросоюзу. Вони також вимагатимуть, щоб онлайн-платформи зробили більше для усунення неправдивого або незаконного контенту. Зусилля на рівні ЄС були обмежені різними виборчими правилами в кожній державі-члені і занепокоєнням щодо того, наскільки сильно регулятори можуть втручатися заради того, щоб вберегти громадськість від оманливого контенту в інтернеті.