У липні 2018 року працівники Національної поліції України в Чернігові затримали громадянина Білорусі Володимира Юрченка – керівника злочинного угруповання, який, за даними білоруських правоохоронців, організовував і забезпечував перевезення героїну з Росії на територію Білорусі, України та країн Євросоюзу.
Здавалось би, наслідком затримання українськими правоохоронцями Юрченка мала б стати його екстрадиція до Білорусі, де йому б за законодавством країни могло загрожувати до 20 років позбавлення волі.
Натомість виявилося, що попри міжнародний розшук і запит про екстрадицію, Юрченка не можуть видати Білорусі. Причина – у 2017 році він з подачі Державної міграційної служби України (ДМСУ) отримав в Україні статус біженця, що унеможливлює його видачу білоруській стороні. Зараз, усвідомивши допущену помилку, в Міграційній службі намагаються відсудити цей статус у білоруса, але поки українські суди – на його боці. Якщо в ДМС програють і апеляцію – білорус, підозрюваний в організації транскордонного наркотрафіку, може вийти на волю і осісти в Україні. Чому це стало можливим? Державна система дала збій чи мав місце злочинний умисел?
Уперше Юрченко потрапив у поле зору правоохоронців ще у 2010 році – тоді білоруські прикордонники на одному з пунктів пропуску виявили автомобіль, у якому перевозили 28 кілограмів героїну на загальну суму близько 1 мільйона доларів США. Наркотик вирішили замаскувати під цибулю та сховати у дверцятах автомобіля.
Наркотик вирішили замаскувати під цибулю та сховати у дверцятах авто
У результаті правоохоронці викрили діяльність транснаціональної організованої злочинної групи, яка займалася постачанням героїну із Середньої Азії. Відбулась низка затримань членів злочинної групи на території Росії та Білорусі.
Однак самому Юрченку вдалося уникнути відповідальності та виїхати за межі Білорусі. У зв’язку з цим білоруські правоохоронці оголосили його у міжнародний розшук – у 2014 році Генеральний секретаріат Інтерполу вніс його до переліку розшукуваних осіб.
Тобто, коли у 2017 році він винирнув в Україні – вже було відомо про його перебування в розшуку.
Тоді ж він і звернувся до Державної міграційної служби України і у вересні 2017 року отримав позитивне рішення – ДМС визнав Юрченка біженцем і видав йому відповідне посвідчення.
Навіщо йому був цей статус? Згідно із Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», біженці не підлягають екстрадиції, а отже Юрченка не зможуть примусово повернути до Білорусі. Його мотиви можна зрозуміти – очевидно, так він намагається уникнути суду та ув’язнення на батьківщині. Але чому на це пішли українські чиновники з ДМС?
Системний збій чи злочинний умисел?
Працівники міграційної служби, ухвалюючи рішення, чи надавати статус біженця, мають здійснити перевірку щодо особи шляхом направлення запитів про неї у різні органи. Але із СБУ надійшла відповідь, що Юрченко в розшуку не перебуває, принаймні так ДМС потім заявлятиме в судах.
Тож у вересні 2017 року Юрченка в Україні визнали біженцем – і він отримав відповідне посвідчення, попри те, що на той момент протягом трьох років перебував у розшуку по лінії Інтерполу.
За півроку в ДМС почали виправляти допущену помилку – і у квітні 2018 року усе ж позбавила статусу біженця Юрченка, з формулюванням що його «діяльність може становити загрозу національній безпеці, громадському порядку та здоров’ю населення». Це одна з небагатьох підстав, коли людину можуть позбавити вже отриманої посвідки біженця.
Однак Юрченко пішов до суду і оскаржив рішення міграційної служби, повернувши собі статус біженця. У рішенні суду зазначено, що Міграційна служба не надала доказів, що Юрченко дійсно становить загрозу для населення, а перебування його в розшуку Інтерполу суд не розцінив як доказ цьому.
У ДМС подали апеляцію. Якщо і вона буде програна – Юрченко зможе не просто остаточно повернути собі статус біженця, але і вийти на волю в Україні, уникнувши екстрадиції.
Вирішальний суд
19 березня у Шостому апеляційному суді міста Києва почали розглядати апеляційну скаргу Державної міграційної служби України та СБУ на рішення першої інстанції, якою суд повернув статус біженця розшукуваному білорусу. У суді представники відомств, як і минулого разу, намагалися довести, що перебування Юрченка у міжнародному розшуку за підозрою в скоєнні важких злочинів може вказувати на те, що він може становити загрозу на території України.
19 березня суд у Києві почав розглядати апеляційну скаргу ДМСУ та СБУ на рішення першої інстанції, яке повернуло статус біженця Юрченку
При цьому, в суді представники СБУ і Державної міграційної служби не змогли пояснити, як так сталося, що розшукуваний Інтерполом Юрченко отримав статус біженця у 2017 році. «Я думаю, що треба вам з офіційним запитом звернутися, аби ми відпрацювали і правильно дали відповідь, тому що я маю тільки ті матеріали, які я маю», – пояснив представник СБУ Андрій Дорошенко.
На питання, чи погоджується він з думкою суду, що перебування Юрченка у міжнародному розшуку не може бути доказом, Дорошенко відповів: «Лист Інтерполу є, що він в розшуку. Людина наркотики «ганяє». Приїде сюди, ми йому дамо статус біженця, він буде тут «ганяти» наркотики».
Сам Юрченко наразі перебуває під екстрадиційним арештом і участі в засіданнях не бере. Його адвокат Наталія Гуйван повідомила у коментарі Радіо Свобода наступне: «Ми вважаємо, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, а апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки у Міграційної служби були відсутні будь-які докази для того, щоб звинувачувати людину в тому, чого вона не робила. Ми вважаємо, що Юрченка безпідставно позбавили статусу біженця, а наявність інформації в базі Інтерполу, як підтвердили судові представники, воно не є підставою для позбавлення статусу».
На 26 березня було заплановано продовження розгляду апеляційної скарги міграційної служби та СБУ.
Редакція надіслала запит до Державної міграційної служби з проханням повідомити – чому, попри перебування в розшуку Юрченка, йому усе ж надали статус біженця? Чи було з цього приводу проведено внутрішнє розслідування? Але за 6 днів відповіді так і не надійшло.
Так само журналісти звернулися до Служби безпеки України із запитаннями – чому, попри перебування Юрченка у міжнародному розшуку по лінії Інтерполу, СБУ не повідомила про це Міграційну службу на запит і чи було за цим фактом проведене службове розслідування? В СБУ також залишили запит Радіо Свобода без відповіді до моменту публікації.
Робочий апарат Українського бюро Інтерполу також отримав запитання журналістів Радіо Свобода – чи зверталося до них СБУ або ДМС із проханням надати актуальні дані про перебування Юрченка в розшуку і яка була надана відповідь. У відомстві на запит журналістів також досі не відповіли.