Радіо Свобода Daily: Столицю Казахстану перейменовують із Астани на Нурсултан

Нурсултан Назарбаев, який 19 березня оголосив про свою відставку з посади президента Казахстану

Астани більше немає?

Якщо ви нещодавно придбали авіаквитки до столиці Казахстану Астани, то зверніть увагу, що до неї ви вже не приїдете. 19 березня президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв оголосив, що подає у відставку. А Касим-Жомарт Токаєв, який 20 березня почав виконувати обов’язки президента Казахстану, склав із себе повноваження спікера Сенату і запропонував на цю посаду кандидатуру дочки Назарбаєва – пропозицію одразу ж підтримали в Сенаті.

Більше того, одразу після складення присяги Токаєв заявив, що столиця Казахстану має називатися Нурсултан, і що Назарбаєв залишиться «єдиним і довічним» національним лідером. За таку ініціативу більшістю голосів вже проголосувати депутати, тож Астана чекає на підпис нового президента й готується до перейменування.

Хто такі технічні кандидати?

​На посаду президента України на нинішніх виборах претендує 39 зареєстрованих ЦВК кандидати. Це рекордна кількість за всю історію України. Досі ​найбільше претендентів було у 2004 році – 26 кандидатів. Зрозуміло, влади хочеться всім. Але чи знали ви, що, окрім справжніх кандидатів, на виборах часто балотуються так звані технічні. Хто вони? І головне …навіщо? Дивіться свіжий випуск проекту «М Плюс»

Your browser doesn’t support HTML5

Дарт Вейдер, Василь Противсіх та Богдан Хмельницький. Хто такі технічні кандидати?

У Чехії сперечаються щодо історії України

«Стисла хронологія історії України – землі, яка перетворилась у пекло для своїх громадян» – публікація під таким заголовком вийшла нещодавно на сторінках чеського тижневика Reflex. Її автор – Ярослав Шайтар, як зазначено на сайті часопису, працює в часописі коректором. «Стисла хронологія» викликала живий інтерес у читачів, зокрема, на неї звернули увагу чеські україністи, на думку яких, автор допустився в ній «перекручень і тенденційної інтерпретації або прямо неправди».

Детальніше читайте у нашому матеріалі.

Коболєв залишається

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про продовження контракту з правлінням Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та його головою Андрієм Коболєвим. Про це прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив 20 березня на засіданні уряду.

Контракт із Коболєвим продовжать на рік зі скороченням зарплати, зауважив голова уряду. Раніше прем'єр-міністр також повідомляв, що Україна не може платити менеджерам «Нафтогазу» втричі більше, ніж у Європі.

Кому належить «Скіфське золото» в Криму?

Боротьба за «скіфське золото» України триває стільки, скільки Крим перебуває під окупацією Росії. Всі ці 5 років золото не може повернутися з Нідерландів, бо на нього претендують кримські музеї, що перебувають під контролем російської влади, а Київ вимагає повернути рідкісні артефакти до музейного фонду, який контролює Україна. Тож кому віддати дорогоцінні експонати – вирішує суд Амстердама. Колекцію «Крим – золотий острів у Чорному морі» (так зване «скіфське золото») вивезли з Криму на виставку в археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі на початку лютого 2014 року, ще до того, як півострів незаконно анексувала Росія.

Якою буде розв'язка історії? Про це поговорили із заступником міністра юстиції України Сергієм Петуховим.

Чому учаснику війни на Донбасі довелося судитися за квартиру із мерією?

Три роки судової й бюрократичної тяганини знадобились учаснику бойових дій на Донбасі, який побував у полоні бойовиків, Володимиру Крутолєвічу, аби набути права власності на квартиру, подаровану міською владою Дніпра.

​Після повернення додому мерія презентувала Володимиру Крутолєвічу з дружиною однокімнатне помешкання, однак він ніяк не міг стати його повноправним власником: чиновники вимагали додаткових довідок, у документи раз по раз закрадались технічні помилки тощо. До того ж, на квартирі «висів» борг за комунальні послуги. І екс-військовий був змушений звернутися до суду. Що ж сталось далі, читайте тут.

Наостанок розповімо дещо й про мовний фронт на прикладі Естонії: виявляється, там вже складно отримати роботу без знання державної мови.

Всього один мільйон людей є носіями естонської мови. Через це уряд країни робить усе можливе, аби естонською спілкувалось якомога більше людей і якомога частіше. Тих, хто не знає мову, не лише карають, а й заохочують її вчити. Як Естонія популяризує державну мову та наскільки успішні такі спроби?

Будьте в курсі усіх останніх подій разом із нашою розсилкою!

Ваше Радіо Свобода Daily

Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.