Bruce Pannier, оглядач Радіо Свобода з Центральної Азії
Нурсултан Назарбаєв оголосив на державному телебаченні 19 березня про свою відставку з посади президента Казахстану. Це підводить риску під його майже 30-річним правлінням і цілковито може змінити владний рельєф Центральної Азії.
Нурсултану Назарбаєву можна віддати належне за багато досягнень: позбуття ядерної зброї, успадкованої Казахстаном від СРСР; делікатний баланс у відносинах із Росією, Китаєм та Заходом; розвиток енергетичного сектора, що зробило Казахстан найзаможнішою країною Центральної Азії.
Але його рішення добровільно залишити посаду, можливо, стане найбільшим його здобутком для країни та регіону, де попередні зміни влади відбувалися лише через смерть, революцію або інші значні політичні потрясіння.
Відставка Назарбаєва не була цілковитою несподіванкою.
Після поховання узбецького лідера Іслама Карімова Назарбаєв двічі перетасовував свій уряд протягом двох тижнів, розставляючи найбільш лояльних людей на ключові посади
Він часто говорив про засновника сучасного Сінгапуру Лі Куан Ю як про взірець.
Після поховання довготривалого узбецького лідера Іслама Карімова у вересні 2016 році, Назарбаєв двічі перетасовував казахстанський уряд протягом двох тижнів, розставляючи найбільш лояльних урядовців та помічників на ключові посади.
Ці люди й далі залишаються при своїх посадах, незважаючи на перестановки в уряді минулого місяця, зроблені для угамування протестів через погані умови для працюючих матерів у Казахстані.
Раніше, у лютому Назарбаєв попросив Конституційну раду Казахстану пояснити: що станеться, коли президент подає у відставку. Дехто сприйняв це як ознаку бажання невдовзі піти з посади.
Інші країни Центральної Азії будуть прискіпливо спостерігати в наступні кілька тижнів за процесом переходу влади в Казахстані.
Інші країни Центральної Азії будуть прискіпливо спостерігати в наступні кілька тижнів за процесом переходу влади в Казахстані
Два президенти Киргизстану були усунуті від влади: Аскар Акаєв в 2005 році та Курманбек Бакієв в 2010. Вони та їхні родини не відіграють більше жодної ролі в політичному житті Киргизстану.
В Туркменістані Гурбангули Бердимухамедов зберіг систему врядування, що існувала за його попередника, Сапармурада Ніязова, який помер у грудні 2006 року. Бердимухамедов, по суті, переробив під себе культ особи, який створив Ніязов, а відтак вже нічого не нагадує громадянам Туркменістану про Ніязова.
Перехід влади в Узбекистані є тим, що, можливо, найбільше хвилювало Назарбаєва.
Були часи: Нурсултан Назарбаєв (справа), Аскар Акаєв (зліва) та Іслам Карімов
Карімов, перший узбецький президент після здобуття незалежності, все ще офіційно шанується, але більшість членів його родини впали в немилість після втрати захисту, що його надавав статус родичів президента.
Ба більше, новий президент Шавкат Мірзоєв розпочав власні реформи, а той хаос, в якому опинився Узбекистан на момент смерті Карімова, все частіше списують саме на політику Карімова.
Добровільно подаючи у відставку, Назарбаєв може створити новий прецедент для переходу влади в Центральній Азії
Добровільно подаючи у відставку, Назарбаєв може створити новий прецедент для переходу влади в Центральній Азії.
Якщо справжній перехід влади відбудеться гладко, і якщо Назарбаєв та його родина продовжуватимуть жити без переслідувань у Казахстані, тоді це може переконати інших центральноазійських лідерів, що вони також можуть залишити посади без побоювань бути гнаними.
Конституцію Казахстану переписували кілька разів для гарантування прав «першого президента» і, без сумніву, Назарбаєв буде залишатись впливовим і надалі – навіть не перебуваючи на посаді президента.
Відставка – чи косметична, чи справжня – позначає невідому політичну територію для лідерів Центральної Азії.
Багато залежатиме від того, наскільки успішно Казахстан дасть собі раду після відходу президента.