Тимошенко про «Нацкорпус», Крим, Донбас, Лазаренка і бізнес чоловіка

Гість програми «Ваша Свобода»: Юлія Тимошенко, народний депутат України, лідер фракції «Батьківщина», кандидат на посаду президента України

Вона «проти того, щоб «Нацкорпус» застосував силу до силовиків» і каже, що «не треба перетворювати нашу націю в гречкосіїв і «толерастів» до корупції і всіх зловживань. Вважає, що Стокгольмський арбітраж «не Коболєв виграв», а «контракт, який підписав мій уряд». Говорить, що генеральний прокурор України намагається в США «ламати людей, які навколо Лазаренка, щоб якийсь компромат про мене витягнути». Вона висловила упевненість у перемозі на виборах і багато обіцяє. Чого саме? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Юлії Тимошенко для Радіо Свобода

Інна Кузнецова: ​Пані Тимошенко, як до вас краще звертатися: кандидат, кандидатка?

– Я думаю там, де більше жіночого.

– Де більше жіночого? Тобто можна буде казати президентка?

– Складно воно звучить. Але, по-моєму, правильно.

– Якщо ми вже почали говорити про жіноче, то відразу можна поговорити про феміністичні речі, про рівність прав жінок і чоловіків. Наскільки вам в житті було складно в кар’єрі, наприклад, через те, що ви – жінка, а не чоловік? Було таке?

– Аксіома, яку я з’ясувала за все своє життя – жінці, щоб пройти всі ці складні шляхи свого професійного визначення, зростання, здобувати підтримку і повагу, потрібно докладати в тисячі разів більше зусиль, ніж чоловікам. Це є правда. І через все своє життя я в цьому переконалася. Але мені здається, що поправити це можливо тільки еволюційно.

– Еволюційно – якби я 5-6 років тому сказала «прем’єрка», то вам було б менш комфортно. Зараз більше. Так? Тобто таким чином це буде еволюціонувати. І як швидко до цього люди прийдуть, що фемінізм не сприйматиметься, як щось страшне, що всі люди будуть розуміти, що фемінізм – це рівність?

– Я не загострювала б ні в одну, ні в другу сторону будь-які процеси. Мені, наприклад, дуже імпонує 50-а ювілейна доповідь Римського клубу. Ви знаєте, що це таке інтелектуальне зібрання...

– Так.

– І от, остання доповідь «ComeOn!» є дуже сильною. Тому що там аналізуються всі тренди розвитку людства. І там визначено 7 принципів, які було би бажано покласти в основу подальшого процвітання світу. Так от, один із принципів дуже чітко там описаний. Це баланс в усіх сферах життя між чоловіками і жінками.

Керівник ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко (посередині) під час партійного з'їзду, на якому її було висунуто в кандидати на посаду президента України. Київ, 22 січня 2019 року

– Коли цей баланс буде в Україні досягнутий? Що для цього треба зробити?

– Я думаю, жінкам бути сильнішими, жінкам бути за всіма параметрами значно переконливішими, ніж чоловікам. Нам все рівно доведеться бути сильнішими, щоб добитися цього балансу. І я за баланс. Я вважаю, що інь і янь мусять знаходитися абсолютно в гармонійному стані. І я намагаюся це зробити.

– Але дещо патріархальне ще суспільство не завжди прихильне до цих речей. Так, чоловіки трохи починають ходити у декрет. Хоча в Європі чоловіки ходять у декрет. Чоловіки не завжди прихильні до того, що жінка займає високу посаду. І кажуть: як це – жінка буде президентом?

– Це важливе питання, що якщо є такі застарілі ментальні речі, то бажано жінкам це спростовувати фактами своєї роботи, своїх досягнень, своїх звершень.

– Тоді уявімо собі, що сьогодні – 21 квітня. Трошки ранувато. Але вже після 21 квітня (ви уявили, помріяли) вас обрано президентом. Ви маєте стати верховним головнокомандувачем. Це виклик. Як буде працювати верховний головнокомандувач-жінка?

– Я про це сказала на одному з ефірів. Жінка-головнокомандувач в жодному випадку не допустить заробляння брудних грошей на оборонних бюджетах країни. Жінка-головнокомандувач ніколи не допустить торгівлю українською зброєю у світі з 40-відсотковими відкатами. Жінка-головнокомандувач ніколи не допустить біля себе цю корупційну ватагу «свинарчуків», «кононенків» і так далі. Жінка-головнокомандувач ніколи не допустить порушення тих слів, які давав чоловік-головнокомандувач, що буде по тисячі гривень мати кожен військовий зарплати в день, що будуть по мільйону гривень медичні страховки і так далі.

Я вважаю, що Україні потрібна професійна контрактна армія. І сьогодні мною створений воєнний кабінет, в якому сотні людей професійних, високопатріотичних, які пройшли фронт у тому числі, які сьогодні створюють проект контракту між українським військом і українськими військовими такий, щоб вони десятками тисяч не йшли в армію, не продовжуючи контракти на службу в армії і на захист України.

– Якщо ви вже згадали, до речі, «свинарчуків», я мушу сказати, що ми записуємо інтерв’ю в суботу, виходитиме воно в ефір у понеділок. У суботу відбувається акція «Нацкорпусу». Як ви ставитеся до цих акцій? І як ви взагалі ставитеся до тих акцій, які відбулися упродовж минулого тижня проти Петра Порошенка в Києві і в Черкасах? Як ви оцінюєте дії влади?

– Давайте, по-перше, з’ясуємо, що взагалі відбулося? Говорити про дії «Нацкорпусу» можна тільки в контексті повного і чіткого розуміння, що відбулося в країні взагалі. Незалежні журналісти-розслідувачі відкрили шокову інформацію, що на оборонному бюджеті заробляв президент України «чорні» гроші (йдеться про журналістське розслідування проекту «Наші гроші» – ред.), торгуючи з країною-окупантом контрабандно, постачаючи непридатні для використання запасні частини, зіпсовані, старі за цінами, які у 2-4 рази вищі, ніж ціни на нові запчастини, що він втягнув у цей процес заступника секретаря РНБО Свинарчука-Гладковського. І, як з’ясовано, там ще працювали їх «мажори». У підсумку весь цей конгломерат – завод президента «Ленінська кузня», який «прокачував» ці «чорні» «обнали» і «чорні» оборудки – вони заробляли на українському бюджеті мільярди гривень.

– Це ми зрозуміли. Як все-таки оцінювати дії, які відбуваються? І на них влада адекватно не реагує, у тому числі МВС.

– І в цьому контексті дуже добре, що українське суспільство не мовчить. І коли частина так званих «інтелектуалів» все це освячує і покриває, українське суспільство не мовчить.

Так, я проти того, щоб «Нацкорпус» застосував силу до силовиків. Я категорично це не підтримую. Але я повністю підтримую нульову толерантність, як казав президент, до корупції в суспільстві. І те, що сьогодні є здорова частина суспільства, яка готова адекватно реагувати на мародерство на армії, на корупцію на бюджеті, на знищення України, яку робить головнокомандувач країни через свою згубну політику України, якщо є здорова частина суспільства реагувати на це, на це треба реагувати.

– Але виглядає так, що ці загони («С14», «нацдружини») стали командами ненависті. І вони воюють проти поліції. Це ненормально.

– Воювати проти поліції недопустимо. Проти силових структур – недопустимо. У той час, як насправді треба воювати з аморальністю головнокомандувача, його оточення, їх корупційних оцих всіх...

Під час маршу організації «Національні дружини», яка активізувала свої дії під час виборів президента України. Київ, 2 березня 2019 року

​– Чи намагалися ви якось протидіяти тому, аби поліція не постраждала? Чи, можливо, зустрічалися з Арсеном Аваковим, говорили на цю тему?

– Я ще раз хочу сказати, що я проти того, щоб будь-яким чином агресивно діяти. Це недопустимо. Але висловлювати протести? Подивіться на європейські країни – якщо людям щось не подобається, вони сотнями тисяч виходять на вулицю і говорять «Ні!», якщо їм не вистачає правових інструментів.

І тому не треба перетворювати нашу націю в гречкосіїв і «толерастів» до корупції і всіх зловживань і робити нормою для нашої країни те, що сьогодні робить головнокомандувач країни – мародерствує, започаткував найбільшу в ЄС і на Європейському континенті корупцію.

– Ми вже в принципі про це сказали.

– Я хочу, що ми зараз не робили підміну понять, і щоб ми не засуджували «Нацкорпус» за їх позицію. Так, треба, безумовно, звернутися до них і попросити їх, щоб вони ні в якому разі не застосовували агресію. Але висловлювати принципову позицію проти мародерства головнокомандувача на армії – це, мені здається, обов’язок кожного громадянина України.

Юлія Тимошенко, кандидат у президенти України, 16 березня 2019

– Субота 16 березня – це тяжкий день для Криму. Я процитую з протоколу засідання РНБО від 28 лютого 2014 року. Ви тоді сказали: «Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю, бо це означатиме програш. Ніякого воєнного стану і активізації наших військ. Ми маємо стати найбільш мирною нацією на планеті. Просто поводити себе, як голуби миру».

Минуло 5 років. Як ви оцінюєте тодішню тактику України щодо Криму і щодо незастосування сили до агресора?

– Мені дуже шкода, що ви вириваєте цитати з контексту. Я хотіла б, щоб ви процитували міністра оборони Тенюха, який був делегований на цю посаду партією «Свобода», щоб ви процитували пана Наливайченка, щоб ви процитували прем’єр-міністра Яценюка, процитували у тому числі Арсена Авакова, а ще процитували б усі поради, які давали посли іноземних держав у той час Україні. Якби ви все це процитували, то побачили б одну дуже важливу річ, що на той час в України не існувало армії, і Тенюх тоді сказав, що якщо він дасть команду, він буде мати десятки тисяч вбитих людей. Якщо ви процитували б тоді прем’єр-міністра, який чітко підтримав цей напрямок...

– Я просто не встигла б процитувати.

– Мова йде про інше. У той час, коли це почалося, в України не було армії, не було міжнародної підтримки, і силовики всі і діюча влада абсолютно це констатували. І тоді, якщо ми пішли б на ту провокацію, яка організовувалася, а ми з джерел іноземних розвідок (і про це було сказано на РНБО) чітко знали, що країна-агресор – Кремль – чекає, або одного вбитого кримця, або одного вбитого військового Чорноморського флоту. І це для них було пусковою ракетою для того, щоб по всіх кордонах України, які межують з країною-агресором, в Україну почали заходити російські війська. І це той «грузинський випадок», коли ми могли, зробивши помилку, сьогодні не мати двох третин України. І кожен, хто зараз спекулює на цих темах, то це просто не патріот, а це людина-невіглас і людина, яка безвідповідальна.

– Що варто робити зараз?

– Я не була тоді ні членом РНБО, ні людиною, яка займає посаду. Влада могла приймати будь-які рішення тоді. І це було в їх компетенції тоді. Я висловила свою позицію, що якщо б вони змогли добитися з нашого боку таких дій, то вони зайняли б дві третини України. І ми мали б сотні тисяч загиблих сьогодні. І тому той, хто зараз намагається грати на цих питаннях, це просто не патріот і це людина, яка свідомо займається провокаціями.

Сьогодні мене обурює якраз той факт, що «мінський процес», який триває вже багато років, викреслив взагалі Крим зі свого дискурсу, з переговорів, з дипломатичних врегулювань. І мене обурює той факт, що пан Саакашвілі оприлюднив свою розмову з президентом України, при якій президент України сказав, що він хоче обміняти Крим на вступ в ЄС і в НАТО. Це позиція абсолютно зрадницька по відношенню до України, по відношенню до людей, наших українців, які мешкають в АРК. Я вважаю, що це недопустимо.

– Добре. Ви прийшли у президенти – що ви робите для того, щоб...?

– Можна я завершу? Саме тому я з перших днів не сприймаю «мінський процес». Тому що це процес, який посадив за стіл переговорів «ватажків», а насправді терористів «ЛНР», «ДНР», посадив людей, які не займають офіційні посади з боку України, у тому числі Віктора Медведчука Петро Порошенко туди делегував за стіл переговорів. Я хочу запитати: де там Україна?

Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Святослав Вакарчук під час неофіційної «громадської інавгурації» Віктора Ющенка на Майдані: звучить гімн України. Київ, 23 січня 2005 року

І коли вони викреслили з порядку денного АРК і почали створювати «особливі статуси» Донбасу через закони, які приймалися у парламенті, які ми не голосували як партія, тоді я зрозуміла, що це процес за спиною України, який по суті за рахунок України, за рахунок капітуляції хоче зробити якісь схожі на мирні кроки, якісь незрозумілі дипломатичні речі. Саме тому «мінський процес» не приніс мир. І зараз треба діяти по-іншому.

– Як саме? Два кроки по Криму?

– Перше, що потрібно робити, то це повертати АРК, і повернення її до складу України, так як це і мусить бути, в порядок денний мінського переговорного процесу. Той, хто з українського боку викреслив Крим, мусить потім за це відповідати, як за державну зраду.

Друге – будапештський формат. Я також вважаю, що за спиною України є певні домовленості, які не підтримують національні інтереси України. Коли Будапештський меморандум, єдиний документ, який дає нам гарантії ключових країн світу недоторканності наших кордонів і нездійснення проти нас агресії, відкладений сторону, і він сьогодні не є абсолютно фактором переговорних процесів на глобальному рівні за встановлення миру в Україні.

І тому новий президент негайно започаткує переговорний процес у «будапештському форматі», де за столом будуть сидіти не терористи «ЛНР», «ДНР», а будуть сидіти президенти і прем’єри країн, які нам давали гарантії, і президент України, і будуть вести чітку, зрозумілу, дипломатичну розмову, яка, я переконана, закінчиться миром на Донбасі і поверненням Криму.

Тодішні прем'єр-міністри України і Росії, Юлія Тимошенко і Володимир Путін. Московська область, 2 жовтня 2008 року

– Цей переговорний процес – я намагаюся з’ясувати: як домогтися того, якими хитрощами, щоб Путін погодився вести переговори по Криму? Вони вважають чітко, що Крим їхній.

– Не треба хитрощами. Хитрощі відбуваються останніх 5 років. Коли за нашою українською спиною перекреслили Будапештський меморандум і пішли на Мінські домовленості, які суперечать національним інтересам України. Оце є по суті злив України. І там хитрощі. До речі, і здача Криму.

– Можливо, санкціями?

– І здача Криму за вступ до ЄС і НАТО – це теж здача України і здача Криму.

І тому нам треба Будапештський формат переговорів – перше. Друге. Нам потрібне посилення санкцій і нам потрібне посилення тиску на країну-агресора, щоб «будапештський формат» був успішним. Нам потрібно абсолютно точно добитися отримання оборонного озброєння. Це важливо. Я вважаю, що Будапештський меморандум прямо до цього веде. Нам потрібно зробити все для того, щоб створити міжнародний фонд розвитку і відновлення Донбасу, у тому числі реанімації Донбасу. І я всім цим буду займатися. Вірніше, не так. Я вже сьогодні всім цим займаюся. І ми на кінець президентської виборчої кампанії будемо готові до правильного переговорного процесу, до створення міжнародного фонду по реанімації, відродженню і розвитку Донбасу. І ми будемо готові до встановлення миру на Донбасі і до повернення Криму.

– Ви сьогодні (розмова відбувалась 16 березня 2019 року – ред.) летите на Донбас. З чим ви їдете туди?

– На Донбас я їду для того, щоб сказати, що Україна – єдина. І я нікому не дам її рвати на шматки і нікому не дам протиставляти одну частину України іншій. І те, що сьогодні відбувається під час президентської виборчої кампанії – це, на жаль, та сама історія поділу країни на «три сорти». Або ми, українці, чітко для себе скажемо, що ми або єдині, і що або ми знаходимося для себе спільно базу для нашого спільного життя, або кожні президентські, парламентські вибори будуть по-живому різати Україну, по-живому її розривати і на цьому отримувати свої гнилі рейтинги. Я цього робити не дозволю.

І я їду для того, щоб сказати, що Україна – єдина, що наші переселенці, наші біженці... Вони, до речі, люди, яким треба віддати належне, тому що цей міф про те, що Донбас – російський, і Крим – російський, якраз спростували люди, які від війни поїхали не в країну-окупанта – в Російську Федерацію, і навіть не в Європу, і навіть не в інші країни світу, а якраз ті, хто мешкав на Донбасі і в Криму, поїхали на свою рідну землю – в Україну, спростувавши тотально твердження про так званий «російський» Донбас. Майже 2 мільйони тимчасових переселенців.

– То ви будете з переселенцями зустрічатися?

– Я буду зустрічатися з усіма. Я буду зустрічатися з мешканцями наших східних українських земель, я буду зустрічатися з переселенцями. І я буду єднати країну.

– А з військовими?

– З військовими – ви знаєте, що є команда верховного головнокомандувача не підпускати кандидатів від опозиційних проєвропейських сил на зустріч із зустрічати із військовими. Але ми й не будемо перетинати ці заборони головнокомандувача. Але той, хто розколює наш дім, так як написано в Біблії, той, хто розколить дім, то він знищить сам себе. І тому я за те, щоб ми всі, по-перше, стали єдиними, по-друге, мали стратегію нашу національну, українську виходу з того глухого кута, куди нас завели.

– «Нафтогаз». З одного боку, у вашій програмі є питання про зниження тарифів на газ, а з іншого боку, це суперечить домовленостям з МВФ. За рахунок чого буде це зниження тарифів? Чи будете проводити переговори з МВФ? І наступне запитання стосується керівництва «Нафтогазу». Ви знаєте, що зараз там не проста ситуація. Оголошено новий конкурс. Не продовжили контракт з Андрієм Коболєвим. Як ви оцінюєте цю ситуацію?

– По-перше, дуже добре, що не продовжили контракт з Коболєвим. Я вважаю, що Коболєв – злодій. (ч. 1 ст. 17 КПК України. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили – ред.) І він буде за це відповідати, за все, що він зробив з НАК «Нафтогазом».

– Я маю сказати, що ми запрошуємо Андрія Коболєва в ефір, щоб він міг відповісти вам.

– Так. Останнє рішення, щоб одному Коболєву платити більше 300 мільйонів гривень в рік оплати його праці, говорить про те, який пограбунок відбувається за рахунок тих грошей, які зібрала вся країна, заплативши тарифи.

Я як прем’єр-міністр успішно працювала з МВФ і під час світової кризи, і під час моєї роботи в уряді. І ця робота завжди була успішною. І ми повернемося до успішної роботи з МВФ. У тому числі, враховуючи нашу позицію по природному газу.

Я хочу сказати три аксіоми. Аксіома №1. В Україні не існує ринкової ціни на природній газ. Чому? Тому що не існує ринку. У нас на 100% монополія. І цю монополію створили вручну. Саме тому, коли ціна монопольна, вона не є ринковою. Якщо немає ринку, то ціну на газ «ринкову» встановив уряд своєю постановою. При цьому, заклали для українського газу рентабельність між 200% і 300%, що саме по собі є економічним грубим безглуздям. Це корупція, яка прикрита непоганими гаслами. Ця корупція буде демонтована.

Передвиборчі агітаційні намети Тимошенко та Порошенко біля станції метро Героїв Дніпра у Києві

Третє, що є аксіомою. До 2014 року населенню і бюджетній сфері України постачався газ українського видобутку. Ми видобуваємо лише на державних підприємствах 16,4 мільярда, а реально населення і бюджетна сфера споживають 15,7 мільярда. Це говорить про те, що нам вистачає українського газу. Новий президент негайно поновить порядок, який існував 23 роки в Україні до 2014 року. Цей порядок – український газ українцям і бюджетній сфері.

А тепер ціна. Ми встановимо законом, що український газ продаватиметься з рентабельністю, прибутковістю у 30%, чого абсолютно достатньо для бурхливого розвитку галузі. І тоді ми з вами чітко будемо розуміти, що ціна на український газ для населення і для бюджетної сфери буде формуватися так: видобуток, транспортування до споживача, безпосередньо до конфорок людей, далі – податки, 30% прибутки. І все це складає 3 гривні 50 копійок за кубометр. А сьогодні український газ людям продають по 8 гривень 55 копійок. І це не ринок. Це величезна прихована корупція, за яку вони всі будуть відповідати. І вони хочуть, до речі, з 1 травня ще на 15% підняти ціни на газ, і з грудня місяця цього року ще на 25%.

– Очевидно, цього не буде. Тому що зараз ставлять питання перед Андрієм Коболєвим – він має вже зараз домовлятися з МВФ.

– Ні! Коболєв мусить піти негайно! Це злодій. Це людина, яка знищила українську економіку, і яка сидить на всіх корупційних потоках. І якщо ця влада залишиться, ми не зможемо викрити всю цю корупцію і показати і світу, і Україні, що відбувалося.

– Я читала пост у «Фейсбук» ​і кілька статей виконавчого директора «Нафтогазу» Юрія Вітренка, який говорить про те, що вони здобули перемогу у Стокгольмському арбітражі і отримали великі премії, за що до них були претензії, там доволі такі розлогі коментарі. І коли говорять, а що ж там сталося, вони кажуть, що це була ваша вина, оскільки це була угода ваша з Путіним «бери або плати». Це їхні слова.

– У нас спадкоємність Януковича сьогодні на всіх посадах в Україні – така сама корупція, така сама неправда, такі самі «манафорти». Ви знаєте, що взагалі всю цю історію по газовому контракту створив Манафорт, абсолютно прополіттехнолог, якого сьогодні засудили США за те, що він спотворював вибори не тільки в Україні, а ще й у США. І оцей Манафорт за гроші Януковича і Кремля по суті знищували моє добре ім’я більше, ніж 10 років. Це сьогодні встановлено американським правосуддям.

Тодішній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко і лідер опозиції Віктор Янукович. Київ, 25 грудня 2007 року

І проросійський Янукович з проросійським Манафортом, маріонетки Кремля, посадили діючого головнокомандувача на посаду міністра економіки у своєму проросійському уряді. А на посаду міністра економіки не садять чужих людей, тому що там осередок корупції. Всі ліцензії, всі тендери, всі дозволи – туди садять тільки свого «плоть від плоті», «кров від крові». А мене кинули у в’язницю. Це до тих розмов, хто у нас в Україні «п’ята колона» Кремля. «П’ята колона» Кремля сьогодні сидить в Адміністрації президента на посаді головнокомандувача.

– Оскільки їх тут немає, я маю виступати у ролі їхнього захисника.

– Будь ласка. Але не Коболєв виграв Стокгольмський арбітраж.

– Юристи.

– Ні, і не юристи. А виграв той контракт, який підписав мій уряд, тому що вони пішли з нашими контрактом у Стокгольмський арбітраж. І вони виграли гроші у Російської Федерації тільки тому, що у них в руках був цей контракт. І я можу сказати, що це і для всіх юристів, і України, і правознавців світу очевидний факт. Якщо контракт був би підписаний не в інтересах України і не на користь України, ніякий Коболєв ніякий Стокгольмський арбітраж виграти не міг.

Крім того, після того, як було рішення Стокгольмського арбітражу, російська сторона заявила, що вони хочуть розірвати цей контракт. І це для мене найбільша нагорода. А президент України сказав, що він нікому не дасть до цього контракту доторкнутися. Ось реальна оцінка цьому контракту. Янукович піднімав контракт, тому що він був проросійським президентом, і йому було невигідно все, що вигідно Україні. І тому він схопився за цей контракт.

Я хочу ще спростувати обман, який вже 5 років промиває мізки українців. І президент, і прем’єр-міністри сьогоднішні говорять про те, що Україна вже 5 років не споживає російський газ. Це обман. І я переконана, що після того, як президент піде, а, може, й поїде в Ростов-на-Дону, у нас буде чітка можливість довести і світові, і Україні, що російський газ всі 5 років йде в Україну. Але він йде через підкладні документи, які проводяться через Європу, яка не видобуває природного газу, який вона може постачати Україні, а вони говорять, що це європейський газ. Це обман.

Так більше того, вони постачають газ в Україну по самому короткому шляху з Російської Федерації, а по документах проводять, що через Європу, додаючи до ціни на газ 60-70 доларів на фірми-«прокладки». І все це буде викрито, і все це буде показано людям. І це все по «договорняках» з Кремлем. От що сьогодні роблять «патріоти» на чолі держави. І або ми припинимо цей фейковий, фальшивий патріотизм разом з їх корупцією...

– За рахунок чого припинимо? Як?

– Це означає, що на президентських виборах (і я зараз звертаюся до всіх, хто мене чує) кожен голос, який буде відданий за цю прогнилу владу, буде відданий проти України.

– Ви згадали про Пола Манафорта) в США зараз завершується справа проти Лазаренка. Він йде на мирову угоду. Мовляв, там теж будуть непереливки вже вам. Що ви можете стосовно цього казати?

– Через прокуратуру, яку очолює кум головнокомандувача, зараз намагаються там ламати ці справи.

– У США?

– У США. Вони намагаються ламати людей, які навколо Лазаренка, ламати людей, які в цих справах задіяні, для того, щоб якийсь компромат про мене витягнути. Сам по собі цей факт просто брудний і принизливий. У той час, коли зараз, за даними якраз українських розслідувачів, мільярди «відмиваються» з оборонного бюджету України, вони хочуть сходити на 20 років назад і знайти на мене хоч якийсь компромат.

Лідер партії «Громада» Павло Лазаренко та голова тіньового кабінету партії «Громада» Юлія Тимошенко під час з’їзду партії в Києві, 1997 рік

Але я хочу нагадати всім, хто цим займається, що досить давно американський суд, який вів американський суддя Дженкінс, розглядаючи справу Лазаренка, зробили в судовому висновку в судовому рішенні дуже чіткі заключення, що ні я, ні компанії, які я 20 років назад очолювала, не мають ніякого відношення до Лазаренка. Запам’ятайте просто всі, хто зараз мене чує!

– Почули.

– Тому що їм немає що мені пред’явити. Тому що мене перевірили Янукович, Азаров, їхні «пшонки», вони наймали міжнародні детективні агенції для того, щоб знайти в моїх діях як прем’єр-міністра хоч одну копійку корупції і порушення закону. Вони не знайшли.

– У мережах «Фейсбук» і «Твіттер» ми запропонували людям поставити запитання до вас. Запитань дуже багато.

​–​ Як ви ставитеся до легалізації короткоствольної зброї...?

– Негативно.

– ...та швейцарської моделі побудови армії?

– Я за професійну, контрактну армію. І за те, щоб, все-таки враховуючи, що ми знаходимося через кордон з країною-агресором, яка проти нас веде війну, нам потрібно також вчити воєнній справі і нашу молодь, наших громадян. Але контрактна професійна армія. Сильна.

– Звідки гроші на кампанію і хто спонсорує? Чи готові ви назвати публічно бенефіціарів?

– Слава Богу, що ми ухвалили закон про те, що абсолютно всі доходи фонду виборчого кожного кандидата у президенти відкриті і контролюються Національною агенцією запобігання корупції, яка сформована чинною владою. Тому, якщо б їм було за що нас притягнути до відповідальності, то ви про це знали б першими. У нас тисячі людей і організацій, які відкрито перераховують гроші у мій виборчий фонд. І це говорить про те, що Україна підтримує мене як кандидата у президенти.

– Запитують скільки коштує оренда вашого будинку?

– Треба відкрити декларацію і почитати. Там все написано. До речі, декларація публічна. Можна все прочитати.

– Бізнес вашого чоловіка в Чехії. Чим він там займається?

– Це в декларації написано. Не хочу час витрачати.

Мій чоловік не займається бізнесом в Україні, тому що я йому поставила умову. Я перший крок зробила в політику у 1997 році, і я відмовилася від усього бізнесу. Я пішла в опозицію і дала тодішній владі мій бізнес, який я робила своїми руками, просто знищити. І з того моменту я ухвалила рішення, що в моїх грудях не б’ється два серця – бізнесмена і політика. І я попросила свого чоловіка, що якщо він хоче мене підтримати, щоб він вів бізнес у будь-якій країні світу, але не в Україні.

– А якщо вас не оберуть, чи готові ви до того, що будете об’єднуватися з іншим президентом, наприклад, на посаді канцлера?

– Не хвилюйтеся всі, хто мене зараз чує. Ми з вами однозначно виграємо президентську кампанію.

– Як ви часто бачите онуку? Як вона росте? На кого схожа?

– Родину, на жаль, я бачу дуже і дуже мало, тому що я знаю, який відповідальний зараз для України час. Але я хочу вам сказати, що я живу і працюю для того, щоб моя Єва, моя родина, всі діти України, у тому числі молодь, яка зараз масово їде з України, ви знаєте, сотнями тисяч, щоб вони знайшли своє щастя на нашій землі. У мене немає іншої мети і інших якихось потаємних цілей.

УСІ НАЗВАНІ В ЦЬОМУ ІНТЕРВ’Ю ОСОБИ ТЕЖ МАЮТЬ ПРАВО ВИСЛОВИТИСЯ В ЕФІРІ, НА САЙТІ РАДІО СВОБОДА