У Сербії під час протестів упродовж вихідних поліція затримала 18 осіб; вісьмох засудили до 30 діб увʼязнення через порушення порядку. Поранення отримали шість поліцейських. Про це заявив директор сербської поліції Владімір Ребич. За його словами, на протестах відтепер буде більше поліцейських аніж досі. Їхнім основним завданням буде захист мирних громадян, і вони не застосуватимуть силу проти тих пікетувальників, котрі не порушують закону, сказав керівник поліції.
Протести в Сербії, які тривають уже 15 тижнів поспіль, розпочалися через побиття прихильниками правлячої Прогресивної партії одного з опозиційних діячів. Інцидентів не було до 16 березня, коли кількасот пікетувальників увійшли в будинок державного телебачення. Опозиційні лідери вимагали, щоб їм надали можливість звернутися до громадян у прямому ефірі. Опозиціонери стверджують, що телебачення – як державне так і всі приватні канали – не подає обʼєктивної інформації про протести. Після кількох годин пікетувальники залишили будинок телебачення; декого з них поліцейські винесли на руках (без застосування грубої сили). До громадян звернувся лише генеральнний директор телебачення, котрий засудив вторгнення до будинку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: До будівлі державного телебачення Сербії увійшли пікетувальникиПрезидент Вучич: влада не дозволить насильства
У неділю, 17 березня, кілька тисяч пікетувальників оточили резиденцію, в якій глава держави Александар Вучич проводив надзвичайну конференцію для преси. Підрозділи спецполіції й жандармів не застосовували сили. Президент заявив, що поважає право громадян на протести й попередив, що влада не дозволить жодного насильства. На чолі пікетувальників були лідер ультранаціоналістичної партії «Двері» Бошко Обрадович та колишній мер Белграда Драґан Джілас.
Бошко Обрадович під час протесту 17 березня 2019 року
Першого з них президент Вучич назвав фашистом, другого – нечесним бізнесменом. Блокада резиденції тривала кілька годин. Президент сказав, що він не боїться, й на суспільних мережах оприлюднив фото, на якому він спокійно грає шахи з міністром внутрішніх справ Небойшею Стефановичем.
Згодом більшість пікетувальників змінила місце протесту – перейшла до поліцейського відділку, вимагаючи звільнення затриманих. Глава держави щойно тоді залишив резиденцію. Звертаючись до решти пікетувальників, він побажав їм всього доброго.
Фотогалерея Балканської служби Радіо Свобода:
Опозиційні лідери заявляють про намір продовжити протести під назвою «1 з 5-ти мільйонів» як у столиці, так і в інших містах. Гасло протестів обрали після заяви Вучича, що він не подасть у відставку навіть якщо цього вимагатимуть 5 мільйонів громадян.
Протестувальники у Белграді перед будинком Державного телебачення
Слабкій та розʼєднаній опозиції досі не вдалося чітко сформулювати її вимоги й наміри. Політичні оглядачі й аналітики зазначають, що активісти опозиційних партій становлять незначну частину пікетувальників. Протестують насамперед незадоволені громадяни – від студентів й безробітних та позбавлених прав працівників приватних компаній до інтелектуалів, котрі виступають проти корупциї й кумівства, за свободу преси, незалежність судів і верховенство права. На протестах до громадян звертаються переважно актори, студенти й викладачі, активісти неурядових організацій, журналісти тощо.
Опозиція не має єдиної програми
Отож, йдеться про різнобарвний рух без єдиного керівництва та єдиної програми й плану дій. Разом протестують націоналісти, котрі вимагають від влади повернути Косово до складу Сербії, та ліберально налаштовані прихильники швидшої євроінтеграції. В неділю, наприклад, деякі промовці закликали громадян не розходитися поки президент не подасть у відставку; інші пропонували поставити ультиматум, щоби Вучич пішов із посади до Великодня. Вучич останнім часом кілька разів заявляв, що влада готова призначити надзвичайні вибори на всіх рівнях і що він та його партія упевнені у своїй перемозі.
Переклад посту на сайті Балканської служби Радіо Свобода: «Кому більше користі від прориву до будинку Державного радіо і телебачення? Владі чи опозиції?». Це запитання, на які можна відповідати протягом тижня.
Згідно з опитуваннями громадської думки, глава держави наразі має підтримку майже половини громадян Сербії, його партія – майже 30 відсотків опитуваних. Щодо опозиції, жодна з партій не перевищує 5 відсотків підтримки. Більшість опозиційних партій увійшли до складу нещодавно заснованої «Спілки за Сербію». Її програма з 30 пунктів та документ під назвою «Угода з народом» досі не набули ширшого розголосу. Популярність правлячої партії останнім часом помірковано спадає, однак, рейтинг опозиції також не зростає.
Саша Янкович, котрий на президентських виборах 2017 року отримав 16 відсотків голосів, залишив політичну діяльність. Заснований ним «Рух вільних громадян» фактично розпався. Демократична партія, котру до виборчої поразки 2012 року очолював колишній президент Сербії Борис Тадич, також опинилася на маргінесі політичної арени.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін у Белграді: кремлівського лідера зустрічали як султанаБільшість щоденних газет і ЗМІ контролює правляча партія або її коаліційні партнери – соціалісти, котрих очолює міністр закордонних справ Івіца Дачич. Більшість громадян не має змоги почути вільну думку, вільний політичний діалог або критику влади чи президента. Ситуація багато в чому схожа на девʼяності роки минулого століття, коли вся влада була зосереджена в руках Слободана Мілошевича. Нинішній глава держави Вучич тоді був міністром інформації. Деякі оглядачі кажуть, що він вивчив «політичне ремесло» і що досі не повторював помилок свого «вчителя», котрий кожного разу наказував розганяти демонстрантів.
Чотири місяці після початку протестів немає відповіді на питання чи опозиція має достатньо енергії щоби розхитати режим.