Члени ультранаціоналістичної організації «Національні дружини» отримали дозвіл спостерігати за виборами. Це викликає занепокоєння активістів.
Вони патрулюють вулиці української столиці і, вдягнені в сіру камуфляжну форму, маршують Києвом із факелами в руках. Вони нападають на меншини, включаючи ромів і представників ЛГБТ. А дехто з них тренувався разом із американськими прибічниками зверхності білої раси.
Вони – «Національні дружини» – ультраправі націоналісти, пов’язані з полком «Азов», який свого часу вийшов на захист України від підтримуваних Росією сепаратистів, але який також звинувачують і у можливих воєнних злочинах і неонацистських симпатіях.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як «Азов» встановлює зв’язки з ультраправими США і Європи«Нацдружини»-спостерігачі
Проте, незважаючи на суперечності навколо «Національних дружин», вони отримали дозвіл Центральної виборчої комісії України (ЦВК) на офіційне спостереження за президентськими виборами, які мають відбутися 31 березня.
Зараз, здається, комісія вже переосмислює це рішення. Річ у тому, що прес-секретар групи попередив, що члени групи візьмуть справу у свої руки і застосують силу у випадках, коли, на їхню думку, правоохоронні органи будуть не в змозі припинити фальсифікацію виборів.
«Якщо правоохоронці будуть заплющувати очі на відверті правопорушення, – сказав речник «Національних дружин» Ігор Вдовін, – і не захочуть їх фіксувати, то ми будемо робити те, що заявив наш командир (командир «Нацдружин» Ігор Михайленко у соцмережі Telegram раніше заявив, що «якщо за справедливість треба буде дати комусь по пиці – ми це зробимо, не зволікаючи» – ред.).
Арсен Аваков
Тільки поліція може застосовувати силу – МВС
Така заява призвела до того, що ЦВК звернулася до Служби безпеки України (СБУ), щоб оцінити серйозність загрози. І хоча комісія не погрожувала скасувати право «Нацдружин» спостерігати за виборами, вона заявила, що вважає насильство «неприпустимим».
СБУ наразі не коментувала ситуацію.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ліхачов: активізація «Національних дружин» – політична стратегія перед парламентськими виборамиТа погрози застосування сили насторожили деяких активістів та правоохоронні органи.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков швидко відгукнувся, заявивши, що право на застосування сили належить лише поліції.
Волонтери «Національного корпусу "Азов" відвідали мітинг перед офісом президента України в Києві, 7 грудня 2018 року
«Ні «Національні дружини», ні будь-яка інша організація не може і не буде визначати ситуацію силовим методом. Прийнятна тільки співпраця і апеляція до законних сил правопорядку», – заявив очільник МВС Арсен Аваков.
Він попередив, що «будь-які спроби силового втручання у виборчий процес будуть рішуче і, за необхідності, твердо припинятися».
Але незрозуміло, чи така обіцянка тримати «Нацдружини» й інші групи під контролем переконає критиків міністра внутрішніх справ, які в минулому описували Авакова як прибічника ультраправих, який має «тісні зв’язки» з деякими ветеранами і командирами «Азову».
На факельних маршах і церемоніях, що відбулися 3 березня, члени «Нацдружин» – а їхню кількість у всій Україні оцінюють у кілька тисяч – присяглися зачистити вулиці від незаконного алкоголю, наркоторговців і нелегальних гральних закладів.
Але, схоже, більш улюбленою ціллю «Нацдружин» є меншини, проти яких вони іноді діють фактично безкарно. Організація відома, наприклад, своїм нападом на ромів 7 червня 2018 року, коли члени групи, використовуючи сокири і молотки, знищили у Голосіївському парку Києва самочинний наметовий табір ромів, розігнавши жінок і дітей.
Про те, щоб учасникам нападу були висунуті обвинувачення, наразі нічого не відомо.
За спеціальною домовленістю з владою «Нацдружини» мають деякі такі ж права, як й працівники поліції, але не можуть носити зброю.
Незалежні опитування показують, що лише близько 1% українців підтримують політичне крило «Азова» – «Національний корпус».
Такий низький рівень симпатії громадськості залишив депутата від «Національного корпусу» і колишнього командира батальйону Андрія Білецького поза межами багатолюдних президентських перегонів цього року, вважає українська соціолог Анна Гриценко, яка досліджує ультраправі групи.
Андрій Білецький
Натомість Білецький та його партія, схоже, зосереджують увагу на спробі заручитися 5-відсотковою підтримкою для проходження в парламент на виборах, які мають відбутися восени цього року.
Але поки групи, пов’язані із «Азовом», залишаються в основному непопулярними серед виборців, їхні вмілі відеоролики, вуличні демонстрації і центри мішаних бойових мистецтв приваблюють молодь, переважно чоловічої статі.
Your browser doesn’t support HTML5
«Нацкорпус» та «Нацдружини» вдруге пікетували будинок Гладковського – відео
3 березня близько двох тисяч представників «Нацдружин» зібралися в одностроях на майдані Незалежності в Києві. Вони несли факели головними вулицями столиці, що примусило поліцію перекрити рух транспорту.
На зібранні вони били себе в груди і скандували: «Слава Україні! Смерть ворогам!», а також демонстрували, за словами їхньої прес-служби, «який вигляд насправді має сталевий кулак українського націоналізму».
Звертаючись до групи зі сцени, Білецький назвав 2019-й «роком, коли націоналісти повинні йти в наступ».