П'ять років оборони від Росії та курс України до ЄС і НАТО

Поважні гості – західні політики, серед яких президент Європейської Ради Дональд Туск. Учасники – керівники парламенту, уряду та президент України Петро Порошенко, який у прямому ефірі підписує зміни до Конституції, що закріплюють курс України на ЄС і НАТО. Велика кількість військових на місцях народних депутатів, усі вітають їх оплесками. Так виглядало засідання Верховної Ради до 5-ї річниці початку російської агресії. Утім, навіть від найпалкіших друзів України лунала не лише похвала, а й ввічлива критика.

Під будівлею Верховної Ради – черги до кожного із входів. Окрім звичної вервечки українських медіа – до будівлі заходять іноземці, військові та нацгвардійці.

У кулуарах – незвично тихо. При цьому солдати та офіцери ЗСУ зайняли близько половини сесійної зали, змусивши депутатів потіснитися.

Під час виступу президента України Петра Порошенко в українському парламенті. Київ, 19 лютого 2019 року

19 лютого – незвичайне засідання українського парламенту. П’ять років тому на Майдані Незалежності в Києві палали барикади, учасники Революції гідності боронили їх та падали від куль снайперів. Віктор Янукович – ще лишався на Банковій. Однак саме наступний день, 20 лютого 2014 року, вважають початком російської агресії проти України. Засідання Верховної Ради – присвячене цій трагічній річниці.

«Росія незаконно анексувала частину української території: Автономну республіку Крим та Севастополь. Російські окупаційні війська вторглися до України та захопили окремі райони Донеччини та Луганщини. І протягом усіх цих років – здійснюють постійні збройні напади проти України. Ми зупинили ворога спершу на Майдані, потім-на фронті», – заявив, відкриваючи засідання Верховної Ради, її голова Андрій Парубій.

Він оголосив хвилину мовчання у пам’ять про тих, хто загинув на Майдані, а потім – на лінії фронту.

Пізніше спікер нагадав: на російських медалях «За повернення Криму» стоїть дата – 20 лютого 2014 року. Саме тоді, за словами Парубія, почалася російська спецоперація з анексії півострова.

Парубій, який на той час був лідером Самооборони Майдану, пригадав, як розгорталися події після 20 лютого. За його словами, Росія готувалася до окупації України, розгорнувши на її кордонах 200-тисячне угруповання військ. І коли після втечі Януковича спікером парламенту і в.о. президента став Олександр Турчинов, українська армія перебувала в стані стагнації: військових, готових виконувати бойові завдання, було не більше від 5-6 тисяч осіб.

«Будь-який військовий стратег сказав би, що в нас немає жодних шансів. І все ж у нашому активі були перемога в Революції гідності, незнищенний дух волі, нескореність та відвага українців, мобілізованих та самоорганізованих Майданом. І ми прийняли бій. Тоді прямо з Майдану ми прийшли до цього залу, – пригадує Парубій. – Український парламент взяв на себе відповідальність за долю України… Після льоду та вогню Майдану ми взялися за організацію спротиву російській агресії. І тоді ми сказали: ми не здамося, ми боротимемося, захищатимемо свою країну. Так у 2014 році, п’ять років тому, війною з російським агресором почалася наша новітня боротьба за незалежність. І вже тоді ми знали: це боротьба не лише за Україну. Це – боротьба за весь вільний світ».

За словами Андрія Парубія, президент Росії Володимир Путін та чинна російська влада загалом – є глобальною загрозою, «а той, хто цього не розуміє – кличе до себе додому «зелених чоловічків».

Солідарним зі спікером українського парламенту був високий гість Верховної Ради – президент Європейської Ради Дональд Туск.

Виступ голови Європейської ради Дональда Туска у Верховній Раді України. Київ, 19 лютого 2019 року

У своїй промові він поєднав похвалу Україні та пошану до тієї ціни, яку вона заплатила і далі платить за свою свободу від російського впливу. Водночас Дональд Туск застеріг країни Заходу від спроб вигідно домовлятися з Росією, нехтуючи європейськими цінностями та з іншого боку – інтересами України. Партнери України не завжди достатньо підтримували її, і він сам це бачив, зізнається Дональд Туск.

Зі свого боку, він пообіцяв, що як друг України зробить і робить нині все для її підтримки.

«Європейський союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір. Хочу повторити, що Європа ніколи не визнає російську анексію Криму й не відмовиться від санкцій, аж поки Росія не виконає свої зобов’язання. Також Європейський союз не змириться з жодним актом насильства в Азовському морі. Зроблю все, аби в цьому Європейський союз залишався єдиним», – сказав Туск українською мовою. Весь свій виступ Туск провів українською, і говорив нею досить вільно.

П’ять порад від Дональда Туска

Президент Європейської Ради багато в чому поставив Україну у приклад іншим державам, зокрема і членам ЄС та НАТО. Опір, який Україна чинить російській збройній агресії, Туск називає безпрецедентним.

При цьому він озвучив свої «п’ять порад для України». Наголосивши, що в жодному разі не намагається повчати українців, що та як робити, а лише висловлює свої думки – як друг.

• «Не завдайте одне одному шкоди на виборах». Критикувати одне одного треба помірно, не шкодячи національним інтересам, вважає Туск.
• «Не віддайтеся радикальному націоналізму і популізму». Наразі Україна змогла уникнути і того, й іншого, але праворадикальні та популістські рухи набирають сили у Європі загалом, і вони є інструментами впливу Кремля, попереджає Туск.
• «Не наслідуйте тих сусідів, хто стверджує, що потрібен авторитаризм».
• «Боріться з корупцією», навіть якщо від цього комусь у владі стає боляче.
• «Повірте у молодь». Українська молодь готова відповідати за майбутнє України, бо вона і є цим майбутнім, підсумовує Туск.

Його промова кілька разів зривала оплески.

Вірш і п‘ять порад можновладцям. Дональд Туск виступив українською в Раді - відео

Слідом за Туском взяв слово президент України Петро Порошенко. Він багато в чому апелював до слів свого європейського колеги. Але загалом він переважно звітував про зроблене за час його правління та говорив про свої стратегічні цілі у політиці – так само, як і на передвиборчих заходах за своєї участі.

Однак лейтмотивом виступу Порошенка була євроатлантична перспектива України. Рух до ЄС і НАТО, і, відповідно, подалі від Москви, треба зробити незворотнім, наголосив президент України. На підтвердження своїх слів Порошенко просто під час свого виступу підписав відповідні зміни до Конституції України, зірвавши цим оплески.

У цю мить до Порошенка підбігли спікер Андрій Парубій і прем’єр Володимир Гройсман – потиснути йому руку. Андрій Парубій – забрав у Порошенка підписаний закон, як того вимагає процедура.

Зліва направо: спікер парламенту Андрій Парубій, президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гроймсан на трибуні Верховної Ради з підписаним главою держави законом про зміни до Конституції, які закріплюють курс України на ЄС і НАТО. Київ, 19 лютого 2019 року

Після Порошенка брали слово Володимир Гройсман, представники Генштабу Збройних сил України, делегати Європарламенту (зокрема, від Литви) та парламенту Канади. Того ж дня відбулася низка офіційних зустрічей між українськими та західними політиками.

Україна «любить вухами»?

Засідання Верховної Ради з нагоди п’ятої річниці збройної агресії Росії демонструє підтримку України з боку Заходу. Однак є і проблеми в українській зовнішній політиці, які воно продемонструвало, стверджує частина українських експертів.

Так, голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко у своєму блозі іронізує, що «Україна любить вухами». Саме тому від західних політиків можна почути багато теплих слів про Україну, але мало – дій, ідеться у його блозі.

«А санкції ЄС проти російських портів на Чорному і Азовському морях будуть? А проти російської авіації, що порушує міжнародні санкції на польоти в окупований Крим?... А переговори про членство України в ЄС коли почнуться? А не ставлять і не добиваються відповідей на ці питання українці зі зрозумілих причин. Європейці теж можуть запитати: на скільки ви там виконали минулорічний план імплементації Угоди про асоціацію? А! Аж на 52 відсотки! І це на цілих 7 відсотків краще, ніж позаторік», – написав Яременко.

7 лютого Верховна Рада ухвалила законопроект про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі й НАТО. Цей документ вже отримав стриману, але схвальну оцінку представників Північноатлантичного альянсу та низки західних держав.