Газета «Україна молода» пише, що коли Путін і його оточення розробляли плани відторгнення Криму, вони спрямували нищівну критику на одну-однісіньку людину. Ця людина – Микита Хрущов. Мовляв, зініційована ним передача Криму Україні – це чистісінький волюнтаризм, порушення всіх правових норм, і надто дорого любов Хрущова до України обійшлася Росії. Видання нагадує, що в Указі про передачу Криму наголошувалось про «спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв’язки між Кримською областю та Українською РСР». А в іншому Указі вже Президії Верховної ради Російської Федерації зазначалося, що «Крим етнічно й історично тісно пов’язаний з Україною набагато більше, ніж із Росією».
Газогін «Північний потік-2» із Росії до Європи в обхід України планують завершити до кінця цього року. У разі припинення транзиту Київ втрачатиме близько 3 мільярдів американських доларів щороку, інформує «Газета по-українськи». Видання пише, що відстоюючи «Північний потік-2» на Мюнхенській конференції, Ангела Меркель заохотила Кремль до продовження агресії, в тому числі і в Європі. Отже, як наголошує газета, – вісь Москва-Берлін сформована й ще більше зміцниться після введення в експлуатацію «Північного потоку-2». На словах Меркель підтримує Україну, а на ділі – путінський режим. Росію не вдасться стримувати, якщо не вибити її німецьку підпорку, наголошує газета.
«Оманливий Мюнхен» – у статті під таким заголовком газета «День» аналізує – чому світ не зробив висновки з промови Путіна 12-річної давнини і заохочує його «до продовження війн у Європі»? Експерт газети, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар, коментуючи слова Меркель, зазначив, що таким чином вона «практично запросила Кремль до продовження путінських війн у Європі». «Забувати Гумбольдта, Холодну війну, звичайно, не варто, що й зробила Меркель у своєму виступі. Але називати російську агресію «порушенням міжнародного права», «кризою на сході України», не згадати про українських бранців Кремля, про полонених на Донбасі, про українських моряків, про жертв варварських бомбардувань російською авіацією сирійських міст, зокрема, Алеппо, про понад 10 тисяч загиблих унаслідок російської агресії українців, про жертв МН17, про Солсбері – це говорить про цілковиту лицемірність німецького лідера, її байдужість до Східної Європи, її нестримне угодовство Путіну», – вважає експерт. Газета «День» нагадує, що 12 років тому Володимир Путін у Мюнхені виголосив промову, в якій оголосив, що «для сучасного світу однополярна модель не тільки неприйнятна, а й неможлива», що багато експертів сприйняли як ознаки повернення до нової Холодної війни. Про те, що тодішні небезпечні симптоми в путінській промові та амбіції Кремля були недооцінені, свідчать такі факти: за ці роки Росія напала на Україну та Грузію, анексувала Крим, захопила в полон українських моряків, у США триває розслідування щодо можливого її втручання в американські вибори, її підозрюють в отруєнні подвійного шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки в Солсбері тощо. Тож на цьому тлі слова Меркель виглядають особливо цинічно та незрозуміло, наголошує газета.
А в публікації «Революція гідності» і «мюнхенські настрої» дописувач «Дня» наголошує, що сподівання України на те, що після анексії Криму та агресії на Донбасі, США, НАТО, Євросоюз, Захід загалом, якщо навіть не зважаться на військову відповідь Москві, то принаймні запровадять проти Росії такі економічні санкції, які дуже швидко змусять Путіна відмовитися від військово-політичних авантюр і повернутися до територіального статус-кво. Але українці виявились дуже наївними людьми, недооцінивши ступінь поширення мюнхенських настроїв, особливо в Західній Європі. Російська анексія Криму благополучно триває, і мало хто у світі на Росію за це нарікає. Війна на Донбасі з «гарячої» фази перейшла в уповільнену. Проте перестрілки на лінії припинення вогню тривають практично щодня, і зростає кількість вбитих і поранених з обох сторін. Західної підтримки Україні вистачило лише для того, щоб зупинити (але не припинити) російську агресію на певних рубежах у Донецькій і Луганській областях, але не для того, щоб принаймні повернути під контроль Києва окуповану частину території Донбасу.
Супрун може стати повноцінним міністром після обрання нової Верховної Ради, зазначає «Газета по-українськи». Нового виконувача обов’язків міністра ніхто не шукатиме за кілька місяців до виборів, – наголошує експерт газети політолог Петро Олещук. Він вважає, що представники Радикальної партії виграли електоральні бали в очах частини суспільства, яка виступає проти медреформи. Через позов хотіли отримати рекламу перед виборами. Відсторонення Супрун – не ціль, а засіб, щоб опинитися у центрі інформаційного поля. Великий резонанс, підтримка активістів, президента, уряду дозволили чітко зрозуміти, що Супрун недовго буде відсторонена, зазначає газета.