Вихід США із договору, який забороняв Америці та Росії мати на озброєнні та розробляти ракети середньої та меншої дальності, матиме несподівані наслідки. І про них навряд чи подумали у Москві, коли вирішили порушити цю домовленість і створювати зброю, заборонену угодою. Мова про Україну, яка у цій ситуації несподівано отримує нові козирі, кажуть політичні експерти у Вашингтоні. Першим на це звернув увагу колишній посол США в Україні, а нині експерт аналітичного центру Brookings Institution Стівен Пайфер. Один лише короткий твітт, де він повідомив: «Україна отримає свободу у розробці, випробуваннях та розміщенні наземних балістичних і крилатих ракет», наробив багато галасу, його активно цитували в пресі. Кореспондент Радіо Cвобода запитав дипломата про його бачення ситуації.
– Коли ви написали це гучне повідомлення у Twitter, яке так багато зараз обговорюють, Ви не жартували? Ви дійсно думаєте, що Україна тепер зможе (як один із елементів захисту) будувати балістичні ракети?
На місці українців я б поставив собі запитання: «А чому я повинен виконувати угоду, з якої виходять і росіяни і американці?»
– Як на мене, то це прямий наслідок! Дивіться – Росія порушила Договір про ракети середньої і меншої дальності. Сполучені Штати оголосили, що припиняють свої зобов'язання і виходять з договору. Росіяни сказали: «Ми тоді теж припиняємо». Таким чином у нас є угода, у якій беруть участь США, Росія та інші держави, що стали наступниками СРСР, за винятком країн Балтії. І на місці українців я б поставив собі запитання: «А чому я повинен виконувати угоду, з якої виходять і росіяни і американці?». І якщо ця угода піде в історію, то я вважаю: Україна має повне право будувати ракети із дальністю від 500 до 550 кілометрів. Інше питання – і українці повинні це для себе вирішити, – чи хочуть вони насправді будувати такі ракети! Але якщо договір про РСМД припиняє дію, то і заборони, запроваджені цим договором, теж зникають. І в України не буде юридичного зобов'язання не створювати такі ракети. А ось чи подумали про це росіяни, чи ні – у цьому я не впевнений (усміхається).
Стівен Пайфер
Москва бачить вигоду в підтримці «тліючого конфлікту» на Донбасі. І, наскільки я розумію, вони будуть вичікувати, щоб побачити, що станеться після українських президентських виборів
А щодо мирного плану для України у більш широкому розумінні – для того, щоб він запрацював, необхідна миротворча операція, яка може стати відмінним інструментом для врегулювання конфлікту на окупованій частині Донбасу. Але визначення її мандата і того, як мають діяти митротворці, буде непростим завданням. Тому що врешті-решт необхідна згода і з боку Росії, і з боку України. І це вимагатиме від обох країн йти на компроміс із низки питань, а досягти його дуже складно. Наприклад, домовитися щодо етапів (такої миротворчої операції – ред.). Ми бачили російську пропозицію: миротворці повинні бути розміщені лише уздовж лінії розмежування. Але на це не можна погоджуватися, оскільки такий крок просто перетворив би активний конфлікт в конфлікт заморожений. І тут виникає питання: як швидко можна було б розмістити «блакитні шоломи» ООН таким чином, щоб вони в максимально короткий термін взяли під свій контроль весь Донбас, зокрема і неконтрольовану ділянку українського кордону з Росією? Це складне запитання, і до нього не вийде перейти, поки не буде принципової угоди між Україною і Росією. І ось тут може виникнути затримка, оскільки Кремль зараз якраз зважує, які для нього тут вигоди і витрати. Зараз все виглядає так, що Москва бачить вигоду в підтримці «тліючого конфлікту» на Донбасі. І, наскільки я розумію, вони будуть вичікувати, щоб побачити, що станеться після українських президентських виборів, що – після парламентських виборів. І лише на якомусь етапі, можливо, ближче до кінця року Кремль, ймовірно, почне міркувати про те, а чи не обрати новий курс.
– А на яку підтримку весь цей час Україна може розраховувати на Заході?
Було великою помилкою, що Сполучені Штати і Європа відразу ж не ввели додаткові санкції після військових дій Росії щодо українських кораблів у Керченській протоці
– Я сподіваюся, що Захід буде все більше посилювати санкційний тиск, і далі розширюватиме санкції проти Росії. На мій погляд, було великою помилкою, що Сполучені Штати і Європа відразу ж не ввели додаткові санкції після військових дій Росії щодо українських кораблів у Керченській протоці. Я думаю, це був поганий сигнал для Москви. Адже це говорило їм про те, що дії, який ми в Америці називаємо «тактика салямі» (salami tactics – тактика поступового досягнення своїх цілей крок за кроком – ред.), спрацьовують. Що стосується України, я гадаю, Україна повинна запастися терпінням. Тому що до того часу, поки в Кремлі не відбудуться зміни, у вас там не буде партнера, готового до серйозного діалогу. І що українці можуть зробити, так це зосередитися на виборах, проводити правильну політику, зосередитися на справах всередині самої країни. Я маю на увазі, провести всі необхідні реформи, самим по собі стати сильнішими, що поліпшить переговорну позицію з Москвою. І Україна здатна відмінно з цим впоратися. І чекати, поки щось не зміниться в самій Росії.