«Кому наступила на горло Уляна Супрун». Це тема останнього числа тижневика «Новое время», в якому йдеться про п'ять грошових схем у сфері державної медицини, які знищила Уляна Супрун. І завдяки руйнуванню яких нажила собі могутніх ворогів. Експерти тижневика, зокрема Олексій Шершньов, співвласник мережі клінік «Ilaya», переконаний, що постійні спроби звільнити виконувача обов'язків міністра відбуваються тому, що проведена Супрун і її командою реформа зачіпає інтереси тих, хто сидить або сидів на корупційній ренті. Вони її сприймають як загрозу. А Дмитро Шерембей, керівник пацієнтської організації «100% здоров'я», пояснює, що навіть позов Мосійчука в цьому аспекті не випадковий. Радикальна партія, за його словами, пов'язана з «Опозиційним блоком» і тими його членами, які раніше заробляли на медицині. Зокрема, йдеться про екс-міністра охорони здоров'я Раїсу Богатирьову. «У них вже 2,5 року немає доступу до корупційних схем, і вони хочуть це повернути», – стверджують експерти. Вони підрахували, що на держзакупівлі ліків бізнесмени від медицини отримували частку в 40% з кожного витраченого державою мільярда гривень. Також добряче наживався за рахунок держави і київський державний Інститут серця, керівник якого також є активним критиком медичної реформи, йдеться в публікації. Більше про його та інші методи наживання мільйонів на держбюджеті і за рахунок хворих тижневик розповідає в матеріалі «Кому і які схеми обрубала Супрун».
«Український тиждень» розповідає про публічних і тіньових гравців в оточенні кандидатів на президентську посаду. Видання переконує, що чи не найпотужнішою агіткомандою може похвалитись Петро Порошенко. До його послуг знову політтехнолог Ігор Гринів, який минулого разу, власне, і зробив кампанію. Він і тепер є головним ідеологом та стоїть над процесом. Офіційно штаб очолює перший заступник глави адміністрації Віталій Ковальчук, але Порошенко любить тримати все під контролем. Юлія Тимошенко, щоб здійснити свою мрію і виграти президентські вибори, також вирішила сама стати головним стратегом виборчої кампанії та штабу. Формальний керівник штабу Тимошенко – її давній соратник депутат Іван Кириленко. Однопартійці радикала Олега Ляшка також твердять, що він теж зазвичай особисто виступає рушієм своєї передвиборчої кампанії. Ляшко як мінімум змушений це робити, зважаючи на те, яка публіка навколо нього, зазначає видання. На відміну від Ляшка, Анатолій Гриценко не може похвалитися ні потужним патроном, ні можливістю залучити адмінресурс. Зазвичай «Громадянська позиція» Гриценка в позавиборчий період існує у віртуальному просторі, але мобілізується, коли починає пахнути виборами. З’являються гроші, відкриваються офіси, активізується діяльність. Юрій Бойко, попри те, що документи до ЦВК подав як самовисуванець, не є самотнім вовком, який за хижим інстинктом іде в президенти. За ним стоять вельми впливові люди, чиї прізвища багато про що кажуть: Льовочкін, Фірташ, Медведчук, Рабінович. Усі ці привиди з минулого, звичайно, не займаються виборчою кампанією свого протеже, але всіляко їй сприяють, оплачуючи роботу цілої команди дуже дорогих політтехнологів. Більше про команди цих та інших кандидатів тижневик розповідає в матеріалі «Хто робить виборчу кампанію».
Що основні кандидати в президенти пропонують у програмах та як це відрізняється від їхніх пропозицій п’ять років тому, розповідає «Український тиждень». А також про найближче оточення головних претендентів на найвищу посаду в державі. Їх, як зазначає тижневик, шестеро. Це – Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський, Юрій Бойко, Анатолій Гриценко й Олег Ляшко. Усі, крім Зеленського, висувалися на попередніх виборах у 2014-му. Видання зазначає, що знайти прямі й конкретні обіцянки в програмах не так уже й просто. З огляду на це тижневик порівнює тільки ті тези кандидатів, які містять конкретику: назву запропонованого закону, відсоткові показники тощо. Якщо показники вимірюють у «справедливості», «достойності», «чесності», «прийнятності» або «надійності», то такі пункти залишилися поза увагою. Як-от обіцянка кількох кандидатів забезпечити громадян «доступними» кредитами. Розуміння «доступності» для кожної людини буде своїм. У такій розмитості тез немає нічого дивного й нового. Неконкретні обіцянки залишають висуванцям максимально багато простору для невиконання їх на посаді президента. Текст, складений переважно з таких обіцянок, – перша спільна риса програм усіх кандидатів на виборах як 2014-го, так і на нинішніх. Докладніше йдеться в статті «Мова кандидатського програмування».
Тижневик «Новое время» також вирішив придивитись ближче до шістки головних кандидатів у президенти, щоб з'ясувати: чим вони володіють, що обіцяють електорату, за рахунок чого збираються перемагати і наскільки реалістичні їхні програми. Видання порівнює, зокрема, Володимира Зеленського із «джокером» – картою із зображенням блазня, яка може замінити собою будь-яку іншу і в підсумку забезпечити перемогу. Сильна сторона шоумена – нестандартність, переконаний експерт тижневика політолог Володимир Фесенко. А також недовіра його прихильників до всіх політиків. Здебільшого коміка підтримує молодь. А ця категорія виборців, зазвичай, не дуже активно голосує, та ще й живе часто не за місцем прописки. Тому свідомі пенсіонери цілком можуть стати тією силою, яка поверне засновника «Кварталу» в світ гумору. Перевага Юлії Тимошенко – у великому політичному досвіді. Крім того, судячи з розмаху передвиборної агітації, у лідерки БЮТ є потужна фінансова підтримка і вона вміє перебудовуватися на ходу. Юрій Бойко грає в популізм: він готовий списати всі комунальні борги, які накопичилися у населення на нинішній момент. І, як багато конкурентів, пропонує знизити тарифи на газ для населення і скасувати медичну реформу. І в разі його обрання відбудеться розрив відносин із МВФ і, як результат, дефолт. На щастя для кредиторів України, Бойко навряд чи потрапить до другого туру. До того ж він не має харизми, як, зрештою, і ще один кандидат – Анатолій Гриценко. Що ж до чинного президента – Петра Порошенка, то серед його переваг – два потужних ресурси: адміністративний і фінансовий. Але найвищий антирейтинг може згубити проект Порошенко-2. Більше про сильні і слабкі сторони кандидатів йдеться в статті «Рентген для претендентів».
Нинішню зиму в ОРДіЛО називають найважчою за останні роки й порівнюють із зимою 2014-2015 років. І цього разу річ не в інтенсивності бойових дій, а в загальному стані економіки та комунального господарства, переконаний дописувач «Українського тижня» Денис Казанський. Він стверджує, що з початку 2019-го на окупованій частині Донбасу все якось пішло шкереберть: сміття не вивозили, сніг не прибирали ні з вулиць, ні з дахів старих заводських цехів, внаслідок чого вони провалювались і навіть були жертви. Ніколи сильний снігопад у довоєнні часи не мав на Донбасі таких нищівних і трагічних наслідків. Попри численні приклади втечі людей і виробництв із нібито «вільного Донбасу» на підконтрольну Києву територію, бойовики на сході й далі ведуть війну. Щоправда, вже мало хто з них розуміє, заради чого. Ця беззмістовна боротьба призводить до подальшої деградації й занепаду регіону. І доки окремі райони Донбасу залишатимуться під контролем «сепаратистів», сподіватися на поліпшення ситуації не випадає, переконує дописувач у публікації «Росія не допомогла».