Іван Чернов
Мільйони українців постійно працюють за кордоном, а третина жителів України хотіла би поїхати на заробітки – кажуть експерти. Таким чином зменшується частка працездатного населення, а в Україні вже відчувається брак кваліфікованих робітників у різних сферах. Які ж шляхи вирішення проблеми дефіциту робочої сили в Україні?
Українські громадяни працюють на будівництві в іншій країні
35% опитаних соціологами громадян України не проти працювати за кордоном, а понад половина вважають трудову еміграцію головною проблемою держави – такі дані опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у січні 2019-го року.
Станом на кінець 2018-го постійно за кордоном перебуває 3,2 мільйона українських трудових мігрантів – кажуть у Міністерстві соціальної політики. Ще 7- 9 мільйонів українців їздять туди-назад. Головний їхній мотив – заробітки.
Your browser doesn’t support HTML5
Поляки виїжджають до Німеччини, на їхнє місце заступають українці – Лібанова
Запрошувати трудових мігрантів в Україну?
«А хто буде в Україні працювати в майбутньому? Хто буде піднімати нашу економіку? З’являється питання демографічної кризи в нашій країні, збільшення кількості пенсіонерів. Якщо це все зібрати докупи, то картина майбутнього економічного розвитку нашої держави стає не дуже приємною», – каже президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
Еміграція створює дефіцит деяких спеціальностей на українському ринку – це її мінус.
Експерт каже, що за досвідом Польщі, можна на місце тих, хто полишив країну, залучати іноземців.
У середині 2000-х Польща розпочала залучення трудових мігрантів, а у грудні 2018 року глава МЗС Польщі повідомив, що на території держави працює 2 мільйони українців.
На думку Воскобойника, саме завдяки обранню такої політики в Польщі відбувається економічне диво. «Україні потрібно наслідувати польський досвід із залучення трудових мігрантів, але робити це із розумом, не відкривати кордони для того, щоб в Україну не пішла навала людей», — вважає Воскобойник.
Але, окрім цього, на думку експертів, треба ще все робити, щоб повертати в Україну своїх громадян.
Your browser doesn’t support HTML5
Чехи починають розуміти, що Україна – не Росія (відео)
Як повертати заробітчан?
Січневе опитування «Рейтингу» говорить: тільки 8% населення України відмінно оцінили можливості знайти роботу в своєму регіоні; 15% непогано оцінюють шанси на знаходження роботи; 32% українців хотіли б займатися підприємництвом.
«Основним фактором, який може повернути людей до України, є підприємництво. Кожен другий з тих, хто готовий поїхати за кордон на заробітки, каже, що він буде інвестувати зароблені кошти у власну справу в Україні», — повідомив керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
Олексій Антипович, директор соціологічної групи «Рейтинг», 27 жовтня 2014 року
Тож, якщо усі українські заробітчани повернуться додому, то в країні стане щонайменше на 1,6 млн. підприємців більше. Це якщо держава їм у цьому сприятиме.
Член Спілки адвокатів Києва Олександр Дульський вважає, що треба змінювати чинну систему перетину кордону. Адвокат пропонує на місяць запустити пілотний проект: зробити спрощений в’їзд на територію України громадянам кількох країн, завчасно ознайомивши іноземців із правилами перетину кордону; забезпечивши їх інформаційною довідкою про розташування центрів зайнятості, посольства й готелів.
«Я переконаний в тому, що із ста випадків не було би жодного відсотка вчинення правопорушень», — запевняє Дульський.
Голова Центру досліджень політичних цінностей Олександр Доній вважає, що Україні потрібна імміграція, проте дивиться на це скептично.
Олександр Доній у студії Радіо Свобода, Київ, 13 лютого 2018 року
«Україна безперспективна держава і для українських громадян, і для громадян із-за кордону. Ми нікому не цікаві, от нікому…І в найближчі роки ми не будемо цікаві», – каже Доній.
Він припускає, що з нинішніми темпами розвитку Україна досягне колишнього «доєвромайданівського» рівня тільки в 2030-му, та й за умови, якщо інші країни не будуть рухатися вперед.
Але так відбувається тому, що Україна роками не розставляє пріоритети вважає голова Правління Центру Стратегічних Досліджень Павло Жовніренко.
«У нас не було й не має стратегії економічного розвитку. Яким чином буде розвиватися Україна? Які галузі? Де державні пріоритети? Це дало б і перспективу для бізнесу бачити де його ніша, і для населення якісь перспективи думати про майбутнє». Друга рекомендація – розробити Програму обмеження або приборкання депопуляції. «Що тут мається на увазі? І стимулювання народжуваності, і створення комфортних умов життя, і безпроцентні кредити… Створення тих умов, при яких українців буде більше», – говорить Жовніренко.
Павло Жовніренко у студії Радіо Свобода. Київ, жовтень 2017 року
Якщо ж цього не зробити, Україні доведеться думати не про повернення своїх, а не про роботу з приїжджими.
«Тоді нам треба просто чесно підготувати стратегію трансформації імміграції в натуралізацію. Або навіть не писати цю стратегію, тому що навіть якщо нічого не робити, то цю стратегію ми і так реалізуємо», — припускає Жовніренко.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Польська економіка може зазнати значних втрат через виїзд українських заробітчан до НімеччиниПозитиви у негативі
Не можна однозначно стверджувати, що еміграція Україні лише шкодить.
У 2018-му зроблено понад 8 мільярдів доларів грошових переказів із-за кордону. Таким чином емігранти підтримують курс гривні, враховуючи те, що їхні грошові перекази мінімум уп’ятеро перевищують прямі інвестиції в реальний сектор економіки України.
Також люди повертаються на батьківщину з новими знаннями і навичками. А частина емігрантів навіть інвестує зароблений капітал в українську економіку.
Крім того, міграція не конче означає, що на батьківщині справи кепські. Це лише один із чинників. Інший – те, що їздити стало простіше.
Експерти називають це «мобільністю» населення: у сучасному світі вона постійно зростає. Кордони відкриваються, рухатись легше, і це працює не лише для України, а для всього світу.
Рух українців через кордон, за даними Центру економічної статистики, пришвидшився ще в 2009 році. Темпи розвитку сповільнились у 2014-му. А друге пришвидшення почалось у 2015-му.
Тоді серед країн призначення Польща обігнала Росію. Тоді українці остаточно переорієнтувалися на захід.