Захід готується до впровадження нових санкцій проти Росії через її дії, пов'язані з Азовським морем, інформує газета «Україна молода». США та ЄС обговорюватимуть відповідні заходи під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС наступного понеділка. Якщо санкції погодять, вони можуть вступити в дію вподовж наступних двох місяців, кажуть дипломатичні джерела видання. Санкції введуть проти осіб і компаній, причетних до захоплення трьох українських суден біля Керченської протоки у листопаді. Видання пише, що група 10 країн, у тому числі Польща, закликала ввести обмеження проти Росії ще в грудні, але тоді в ЄС не було одностайності. Франція та Німеччина переконували почекати на результати дипломатичних заходів, що мали привести до звільнення моряків і повернення українських кораблів. На чергові санкції не хотіли пристати Італія та Греція, неохоче таку пропозицію сприйняла також Угорщина. Проте останнім часом опір цих країн зменшився, коли виявилося, що Росія ігнорує заклики співпрацювати, звільнити моряків і повернути Україні кораблі. За повідомленням британської телемережі «Скай Ньюс», в ЄС посилюється переконання, що відповідь євроспільноти на кризу в Азовському морі була недостатньою і це може стимулювати Москву до подібних дій. Стаття називається «Захід знову покарає Кремль».
18–20 лютого виповниться п'ять років трагедії масових розстрілів на Майдані, нагадує газета «День». Експерт видання політолог Вікторія Подгорна вважає, що події на Майдані 2013–2014 років не стали революцією. Зміни еліт так і не відбулося – відбулася заміна фракцій правлячої еліти. Інша проблема полягає в тому, що люди насправді прагнули революційних змін. Минуло п’ять років, і за цей час не було не лише покарано основних винуватців злочинів на Майдані, а й не було відновлено базових умов, наголошує політолог. Перша умова –справедливість. Друга – це вимога про те, що правоохоронні органи не мають бути репресивними. Це був дуже важливий момент –неможливість використання владою правоохоронців задля придушення протестів та іншого насилля щодо народу. Це питання так і не було серйозно поставлено на порядок денний. Потрібно було робити системні, а не локальні зміни. Це стосується і поліції, і податкової, і прокуратури, і судів. Загалом, проаналізувавши стан країни після 27 років незалежності, газетярі дійшли не дуже втішного висновку про скорочення населення, окуповані території, слабку економіку, корупцію, неефективний політичний клас... І винен у цьому не тільки агресор – Кремль, який завжди бачив Україну своєю колонією, винні й самі українці. Як політики, які в більшості своїй вирішували особисті та корпоративні інтереси, використовуючи суспільство, так і самі громадяни, які часто помилялися зі своїм вибором, зазначає видання. Мало повставати раз на п’ять років, потрібно навчитися нарешті обирати і делегувати у владу справжніх державників, а головне – контролювати їхню діяльність. Для цього потрібно бути вимогливими до себе – пам’ятати й аналізувати хоча б новітню історію, наголошує газета.
«Жоден беркутівець не опинився в тюрмі» – У статті під таким заголовком «Газета по-українськи» пише, що навряд чи вдасться встановити усіх, хто вчиняв злочини проти активістів Революції гідності. Викривальних показів з боку «беркутівців» майже немає. У них діє корпоративна солідарність, стверджує адвокат родин Небесної сотні Павло Дикань. «Беркут» на Майдані був у шоломах і без будь-яких розпізнавальних знаків. Встановити їх без допомоги спецпідрозділу важко. Зараз за злочини проти активістів засуджені тільки двоє людей. Хоча, обвинувальний вирок – це далеко не завжди тюрма. Хтось отримав штраф або умовний термін. Реальне покарання – тільки двоє «тітушок». Жоден із тодішніх правоохоронців не сидить у тюрмі. І не обов’язково, що був злий задум саботувати розслідування. Просто українське процесуальне законодавство дозволяє затягувати справи до безкінечності. Вони можуть роками лежати в судах. Питання не лише в ефективності органів досудового розслідування. Погано працює система в цілому. Розслідування затягуються, слідчі мають по двісті справ. Прокурори – ще більше. Наявного прогресу від реформи недостатньо. Павло Дикань стверджує, що нині фактично всі представники «Беркуту», які перейшли в реорганізований підрозділ «Корд», дотичні до злочинів. Були свідками або безпосередніми учасниками. Тому треба створювати нові спецпідрозділи. Мають працювати молоді, мотивовані, навчені хлопці. Правоохоронну систему треба перебудовувати знизу. Раніше люди йшли туди, чітко розуміючи, що будуть брати хабарі. Отже потрібно підвищувати соціальний статус працівників МВС, дати гідну зарплатню. Та посилювати відповідальність за корупцію, наголошує адвокат.
У цьому ж числі «Газета по-українськи» в публікації «Янукович повинен відповісти і за 18 загиблих міліціонерів» нагадує, що серед Небесної сотні є і загиблі правоохоронці. І ті, і ті – жертви. І, як заявив генпрокурор Юрій Луценко, – правоохоронці загинули через накази та дії тодішнього президента, керівників Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки. Але бути жертвою злочинного наказу і бути зарахованим до списку цивільних, які стали на боротьбу з проросійською диктатурою, – не одне і те ж. Тому Янукович несе відповідальність не тільки за смерті людей із Небесної сотні, викрадення і катування активістів по всій країні, а й за смерті правоохоронців. Хтось повинен відповісти і за загиблих міліціонерів. Але не майданівці. Вони захищали свої життя від озброєних силовиків. Однак право на самозахист не означає, що підбурювач, який віддав наказ, повинен залишитися безкарним. Янукович – замовник злочину, вчиненого на Майдані, наголошує експерт газети публіцист Лариса Волошина. Вона вважає, що звинуватити колишнього президента ще й у смертях правоохоронців – логічно. Включення загиблих міліціонерів у список жертв Януковича вибиває з-під російської пропаганди основний аргумент. Що, мовляв, були дві сторони. Ті, хто організовував «заворушення», і ті, хто намагався зберегти «порядок у країні». Те, що слідство вирішило пред’явити колишньому президентові і його ватазі звинувачення у смертях правоохоронців, означає: була тільки одна сторона – український народ. І був кремлівський агент, який всіма силами намагався спровокувати громадянський конфлікт і допомогти московському господареві окупувати Україну.