Доки в Україні відзначають 90-річчя від утворення Організації українських націоналістів (ОУН), у Росії та Ізраїлі окремі політики «розкручують» міф про «узурпацію влади» в Україні «страшними» «українськими націоналістами». При цьому вони протиставляють український націоналізм єврейському сіонізмові, які, між тим, мають завдання – побудувати національні держави.
Одеса (Україна), 1880 рік. Того року в «перлині біля моря» народився Володимир (Зеєв) Жаботинський – один із ідеологів сіонізму, прибічник переселення євреїв на історичну батьківщину. В Одесі Жаботинський працював журналістом, пізніше боровся за відродження івриту в усіх сферах єврейського життя і брав участь в сіоністських конгресах.
Востаннє публіцист побував в Одесі в 1915 році, а після Першої світової війни остаточно переїхав до Палестини. При цьому упродовж життя (Жаботинський помер у 1940 році) громадський діяч боровся за виключно єврейський характер майбутньої Держави Ізраїль, зазначають науковці.
Ще в царській Росії він (Жаботинський) виступав із закликом до євреїв підтримати місцеві національні рухи, і насамперед український, бо вбачав у них союзниківГалина Федорець
Водночас Зеєв-Жаботинський належав до тих нечисленних діячів єврейського національного руху, які розуміли, що євреї й українці мають не сваритися між собою, а діяти разом. Мріючи про єврейську державу, Володимир Жаботинський одночасно співчував тим, хто мріяв про українську, каже у розмову з Радіо Свобода генеральний директор наукового видавництва «Акта» Галина Федорець.
«Ще в царській Росії він виступав із закликом до євреїв підтримати місцеві національні рухи, і насамперед український, бо вбачав у них союзників. Саме такі непритаманні тому періодові думки і сформували сьогоднішню реальність», – зауважила науковець.
Український націоналізм як відповідь імперіалізму й тоталітаризмові
Відень (Австрія), кінець січня – початок лютого 1929 року. Тут зібралось кількадесят українських діячів, вихідці з різних куточків України, які після поразки національно-визвольної боротьби залишили Україну. Наслідком їхньої зустрічі стало створення Організації українських націоналістів (ОУН) – політичної сили, яка відіграла дуже помітну роль в українській історії середини ХХ століття.
Серед учасників тієї зустрічі були представники старшого покоління національно-визвольних змагань, ветерани армій доби Української революції 1917–1921 років, та молодь, готова боротись за українську державність, зазначає керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
«Зустріч, яка тривала кілька днів, супроводжувалася завзятими дискусіями. Здебільшого про майбутнє, хоч її учасникам було що згадати. Врешті, вона завершилася створенням нової організації, яка об’єднала низку раніше існуючих. Найважливіше – що та зустріч поєднала досвід старшого покоління військових з енергією та завзятістю молодих», – каже історик.
Погляд експертів на сучасні націоналізм та сіонізм
Володимир В’ятрович наголошує: мета, сформульована 90 років тому засновниками ОУН – створення Української самостійної соборної держави – була досягнута у 1991 році.
Український націоналізм є націоналізмом нації, яка упродовж віків була гноблена й боролась за виживання та яка нині бореться за зміцнення своєї державності. Подібні завдання має і сіонізмВолодимир Огризко
Сучасний український націоналізм допомагає українцям (різного етнічного походження) виживати як нації, розвивати державу і боротися із зовнішнім ворогом. При тому, що ворог – той самий, що і 100, і 90 років тому – російський (радянський) імперіалізм, каже в коментарі для Радіо Свобода колишній керівник МЗС України, очільник «Центру вивчення Росії» Володимир Огризко.
«Класики марксизму-ленінізму говорили, що існує два націоналізми – націоналізм нації, яка пригноблює, і націоналізм нації, яка бореться з гнобленням. Український націоналізм є націоналізмом нації, яка упродовж віків була гноблена й боролась за виживання та яка нині бореться за зміцнення своєї державності. Подібні завдання має і сіонізм», – наголосив Володимир Огризко.
Задля приборкання українців Москва не гребує жодними методами, використовуючи і силу зброї, і силу пропаганди, включно з усталеними міфами про «кривавих» українських націоналістів, каже Огризко. Щодо політики Росії стосовно Держави Ізраїль, то, на думку експерта, вона має антисемітський характер, Кремль підтримував (і далі підтримує) радикальні мусульманські рухи, спрямовані на знищення Держави Ізраїль.
Головна мета сіонізму – створення Держави Ізраїль – буда досягнута у 1948 роціДжоель Ліон
Основні ідеї сіонізму, викладені (Зеєвим) Жаботинським, успадкувала сучасна партія «Лікуд», членом якої є і чинний прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Серед науковців побутує визначення сіонізму як «єврейського націоналізму».
«Головна мета сіонізму – створення Держави Ізраїль – буда досягнута у 1948 році. Відтак усі євреї отримали право жити у національній державі. Якщо говорити про пізніший час, то з появою Держави Ізраїль сіонізм став її ідеологічною основою», – зазначив у розмові з Радіо Свобода посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Україна-Ізраїль: від Жидівського куреня УГА і загонів «Хагани» – до Єврейської чоти УДА
Український вимір Держави Ізраїль: два президенти і три прем’єри народилися на українській землі
Для чого Петлюру звинувачували в єврейських погромах?