Олена Шмараєва
У Росії 1 лютого 2009 року, митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило – на той час ведучий програми «Слово пастиря» на російському «Першому каналі» – став патріархом Московським, вищим ієрархом Російської православної церкви. За час патріаршого служіння Кирило (в миру Володимир Гундяєв) багато разів опинявся в центрі скандалів, пов’язаних із бізнесом, політикою і предметами розкоші. Але і йому, і РПЦ щоразу вдавалося вийти з тих скандалів без якихось істотних наслідків.
Годинник Breguet. Чудесне відображення
Коштовний годинник відомої французької фірми на руці російського патріарха вперше потрапив до об’єктивів фотокамер у липні 2009 року. Але на світлині не було видно обличчя Кирила: тільки впізнавані елементи строю і зап’ястя руки з годинником.
Це дозволило главі РПЦ в ексклюзивній бесіді з журналістом Володимиром Соловйовим розповісти, що розтиражоване в ЗМІ зображення – груба підробка. Інтерв’ю з патріархом РПЦ було виконане в дивному жанрі: Кирило поговорив із Соловйовим віч-на-віч, а потім журналіст переказав цю бесіду в радіоефірі. На руці у патріарха, ділився журналіст (шанобливо називаючи його святістю), годинник вітчизняного виробництва, подарований Дмитром Медведєвим. Кирило наполягав, що взагалі не носить годинник разом із церковним убором – тільки з цивільним одягом. Він навіть визнав, що якийсь Breguet у нього є: мовляв, після скандалу перевірив, чого тільки йому не надарували за роки служіння, – і сам здивувався. Але раніше навіть не відкривав його, так годинник у коробці й стоїть.
Ці слова пізніше надихнули невідомого інтернет-гумориста на створення мему: він «прифотошопив» коробку до годинника на зап’ясті Кирила, коли Breguet, вартістю близько 30 тисяч доларів, помітили знову – тільки вже на офіційній фотографії прес-служби РПЦ. Намагаючись зам’яти скандал із годинником, який знову матеріалізувався, старанний, але не дуже уважний співробітник прес-служби видалив у фотошопі патріарший годинник, забувши стерти його відображення в блискучій поверхні столу. З інших сторінок, де Кирило зображений в одязі та в годиннику, зникла частина знімків.
Зустріч патріарха Кирила з міністром юстиції Росії Андрієм Коноваловим, 3 липня 2009 року
Коли новин про стертий годинник стало більше, ніж про те, що він коштує 30 тисяч доларів, у РПЦ визнали: співробітник переборщив із фотошопом і годинник повернули на місце. Скільки він коштує, звідки взявся і чи носить він його, російський патріарх більше не пояснював.
Утім, у 2018 році один з інтернет-мемів за мотивами скандалу з Breguet став приводом для порушення кримінальної справи: жителя Барнаула Андрія Шашеріна звинуватили за статтею 282 КК РФ (екстремізм) за розміщення в мережі «ВКонтакте» картинки, на якій Ісус запитує у патріарха, яка година, а у відповідь чує нецензурне прохання залишити його в спокої. У січні 2019 року звинувачення з Шашеріна зняли через часткову декриміналізацію статті.
Квартира в будинку на набережній. Сестра в пилюці
«Справу в пилюці» або судовий розгляд навколо «квартири патріарха» оприлюднили в березні 2012 року. Жінка на ім’я Лідія Леонова, яка живе в одній із квартир відомого Будинку на набережній у Москві (будинок 2 на вулиці Серафимовича), подала позов до сусіда: під час ремонтних робіт той нібито напустив пилу в її квартиру (лунав термін «нанопил», через це меблі і книжки стали непридатними). В якості компенсації Леонова нібито вимагала у відповідача квартиру, але суд постановив стягнути на її користь без малого 20 мільйонів рублів за моральну та матеріальну шкоду – дуже велику для подібних справ суму. (Юристи не пригадували аналогічних компенсацій у цивільних позовах через порушення під час ремонту).
Як заявив відповідач – колишній міністр охорони здоров’я Росії, кардіолог і священик Юрій Шевченко (точніше, син, який виступав у ЗМІ від його імені), – власником квартири виявився не хто інший, як діючий патріарх Московський Кирило. А жінка на прізвище Леонова – якась родичка першоієрарха РПЦ.
Юрій Шевченко-молодший (зліва) у Замоскворецькому суді Москви
У вже згадуваному інтерв’ю Володимиру Соловйову, переказаному тим же Соловйовим, патріарх Кирило говорив, що квартиру йому видали за спеціальною постановою президента Бориса Єльцина. Потім Кирило її приватизував, але жодного дня в ній не жив. Тільки перевіз бібліотеку батька, дуже дорогу серцю патріарха. А оселилися в квартирі його двоюрідні сестри, які «поклали своє життя на служіння святішому». І одного разу сестра зателефонувала до патріарха і поскаржилася: в квартирі нічим дихати, книжки всі в пилюці. На їхнє відновлення і знадобилися згодом мільйони рублів (висновок для суду дала Російська державна бібліотека).
Яхта «Паллада» й інші плавзасоби
Влітку 2011 року (вже після годинника, але до квартири) до предметів розкоші, які приписують російському патріарху, додалася яхта класу люкс «Паллада». Втім, достовірних свідчень того, що вона належить Кирилові на правах власності, не наводили: мова йшла просто про дуже дороге при порівняно невеликих розмірах судно (не менше ніж 4 мільйони доларів), яке перебуває на балансі РПЦ і служить для річкових вояжів самого патріарха і високопоставлених гостей, яких він приймає на Валаамі (острів у Ладозькому озері, на якому розташований Валаамський монастир – ред). У мережі з’явилися знімки вишуканих інтер’єрів яхти, а також інформація про те, що РПЦ отримала її в подарунок від «Лукойла», а до цього яхта належала Управлінню справами президента Росії (Володимир Путін нібито зустрічав на ній гостей святкування 300-річчя Петербурга).
Диякон Олександр Волков, тодішній заступник голови прес-служби РПЦ, розповів, що яхта «Паллада» перебуває на балансі Московської патріархії, за її утримання платить церква, а скільки це коштує, питання некоректне.
Кирило прибув у Плес, 2015 рік
У 2015 році патріарх Кирило був помічений на іншій яхті – прибув на ній у Плес здійснювати прощу храмами Івановської області. Цю яхту, як пояснили в РПЦ, на один раз зафрахтували для заходу. «Годинник замастили, а яхту не вийшло», – жартували в соцмережах.
Участь у виборчій кампанії Володимира Путіна
Ставши патріархом при президенті Росії Дмитрові Медведєві, який змінив на посту глави держави Володимира Путіна, Кирило відкрито підтримав Путіна під час його виборчої кампанії 2012 року. Зустрівшись із ним – тоді ще прем’єром – глава РПЦ сказав, що Путін має «найбільші шанси реалізувати це кандидатство в реальну посаду».
Також патріарх висловився з приводу «лихих дев’яностих» у тому ключі, що Путін, прийшовши до влади, виправив «кривизну історії», що намітилася в ті важкі роки.
Володимир Путін (зліва) і Кирило
Перший рядок панк-молебню Pussy Riot «Богородице, Путіна прожени» – перформансу в Храмі Христа Спасителя, який обернувся дворічним терміном у колонії за хуліганство, – був адресований саме патріарху Кирилу. Активістки звинувачували його в тому, що він втручається в політику і підтримує Путіна.
У день вироку Pussy Riot вийшла заява Вищої церковної ради РПЦ, сенс якої зводився до того, що вибачати «блюзнірство» церква не буде. Через рік після вироку учасницям панк-групи до статті 148 Кримінального кодексу РФ внесли поправки, які дозволили саджати «за образу почуттів вірян».
Фігури учасниці панк-группы Pussy Riot, президента Росії Володимира Путіна і Московського патріарха Кирила на карнавалі у німецькому Дюссельдорфі, 11 лютого 2013 року
Агент «Михайлов». КДБ в минулому
Один із останніх скандалів, пов’язаних із ім’ям патріарха (не беручи до уваги розрив з Константинополем через автокефалію Православної церкви України), трапився після його візиту в Болгарію навесні 2018 року. Глава РПЦ у досить різкій манері вичитав президентові Болгарії Румену Радєву за те, що останній назвав у складі російської армії, яка билася за незалежність Болгарії під час російсько-турецької війни наприкінці XIX століття, різні народи: росіян, поляків, фінів, українців, білорусів та інших. Перемогла російська армія, нагадав патріарх, а не польська чи фінська.
Образившись за главу своєї держави, віце-прем’єр Болгарії Валерій Симеонов назвав патріарха Московського і всієї Русі «цигарковим митрополитом» і «другорозрядним агентом радянського КДБ».
Так, в інформаційному полі з'явилися звинувачення десятирічної давнини: про цигарки і зв’язки з КДБ Кирилові востаннє нагадували, коли він ще готувався зайняти пост першоієрарха Російської православної церкви. Про право служителів РПЦ на безмитне ввезення цигарок і алкоголю з-за кордону як гуманітарної допомоги наприкінці 1990-х писав автор газети «Московський комсомолець», історик церкви Сергій Бичков. А Олександр Починок, який у 1990-і роки був главою податкової служби Росії, не заперечував, що схема безмитного ввезення цигарок і алкоголю в інтересах РПЦ існувала, але говорив, що причетність до неї Кирила не простежувалася.
Що ж до звинувачення ієрархів Російської православної церкви у співпраці з КДБ, то згадка про агентів спецслужб у лавах РПЦ з’явилася ще у 1992 році в визначенні Комісії президії Верховної Ради Російської Федерації з розслідування причин і обставин ГКЧП. У документі йшлося: «По лінії Відділу зовнішніх церковних зносин виїжджали за кордон і виконували завдання керівництва КДБ агенти, на прізвиська «Святослав», «Аламант», «Михайлов», «Топаз», «Нестерович», «Кузнєцов», «Огнєв», «Єсауленко» тощо».
На початку 2000-х священики-дисиденти Гліб Якунін і Георгій Едельштейн зверталися до президента Росії Путіна і попереджали його як главу держави, що Кирило (тоді ще митрополит) був у минулому пов’язаний із КДБ, оскільки саме він очолював Відділ зовнішніх церковних зв’язків із 1989 року, а до цього був його співробітником. Напередодні обрання Кирила патріархом з’являлися публікації, в яких його називали агентом КДБ «Михайловим», однак документально співпраця з «органами» доведена не була.
Учасники акції «За Росію без інквізиції» з портретом Московського патріарха Кирила і написом «Агент Михайлов, зніми погони», Москва, 24 листопада 2012 року. У 1991 році російський дисидент і священик Гліб Якунін оприлюднив документи радянських архівів, за якими випливало, що митрополит Кирило (Гундяєв) був пов’язаний з КДБ і мав псевдо «Михайлов»
Оригінал публікації на сайті спецпроекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» «Настоящее время».
НА ДОТИЧНУ ТЕМУ:
УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю
Єпископи, черниці та Симоненко: від кого отримує листівки Кримський митрополит УПЦ (МП) Лазар
Чи бути кримським єпархіям «Російської православної церкви в Україні»?
«Тричі неканонічна» УПЦ (МП). Томос для України кардинально змінив ситуацію
Представлення томосу про автокефалію ПЦУ у Софійському соборі, Київ, 7 січня 2018 року. Софія Київська – пам’ятка архітектури і живопису часів України-Русі (11-е століття), одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії